Феєрія кольорів нашої надії
Видовищними були цьогорічні урочистості з нагоди відзначення Дня державного прапора України, які проходили на площі перед міськвиконкомом. Саме тут піднято нове синьо-жовте полотнище, поруч з яким тріпотять прапор міста і Євросоюзу. Історичну довідку про нашу національну святиню зробив заступник директора міського краєзнавчого музею Тарас Вихованець. Які б кольори не домінували в ту чи іншу епоху на прапорі держави, яка була прародичкою сьогочасної України, на ньому неодмінно були присутні чи то голубий, чи золотавий. Зрештою, обидва стали основними при затвердженні ще сотню років тому українського прапора, який після вимушеної паузи (не забуття!), бо в Радянському Союзі державні символи були зовсім іншими, після «розлучення» 15 сестер – республік кольори нашої надії – синій і жовтий – отримали нове життя.
Пригадую кінець 80-х років минулого століття, коли масштабні акції під проводом Руху в столиці України супроводжувалися дивовижним маєвом національних прапорів, що викликало лють у влади. Але ніщо вже не могло зупинити націю, яка воліла обрати свій шлях розвитку. І вже за кілька років таки не буде СРСР, Україна стане самостійною державою, а її символами – синьо-жовте знамено і золотий тризуб.
Сьогодні прапор України більше, ніж національний символ. За три роки неоголошеної війни, яку переживає країна, він, наголосила ведуча урочистостей, наповнився новим змістом, новими емоціями і новим значенням. Це найдорожча святиня, за яку і сьогодні ведуть боротьбу в зоні АТО, символ свободи і волі, віри та сили українського народу. Нагадаю, що в Нетішині стараннями демократично налаштованих громадян він затріпотів на флагштоці в центрі міста ще в квітні 1990 року. Ми зробили це першими на теренах Хмельниччини. У цьогорічний День прапора почесну місію підняття державного знамена виконали юні дарування міста - титулована вокалістка Анастасія Завадська та переможець Всеукраїнської краєзнавчої експедиції «Моя Батьківщина – Україна», вихованець школи бойового гопака «Сварог» Родіон Новза. З словами вітань до присутніх звернувся міський голова Олександр Супрунюк та генеральний директор Хмельницької АЕС Микола Панащенко. Він, зокрема наголосив, що підприємство підійшло до свята прапора і нашої незалежності з хорошими трудовими успіхами. За неповні вісім місяців поточного року вироблено 10.5 мільярда кВт*год електроенергії, що складає майже 11% всієї електроенергії виробленої в Україні. Перед колективом АЕС стоять серйозні завдання, від реалізації яких залежить стан економіки країни, її енергетична безпека. Йдеться про продовження термінів експлуатації енергоблока №1, реалізацію довгоочікуваної мети персоналу станції і жителів міста – будівництво третього і четвертого енергоблоків, втілення в життя проекту «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз». Це потребує самовідданої титанічної праці і до неї енергетики готові.
Проникливо зазвучала у виконанні Каміли Пельванової-Геворкян пісня про український прапор, а юні козачата свій танок з прапорами перетворили у справжню феєрію кольорів нашої надії. Прикметно, що з випущених в небо чотирьох в’язанок повітряних кульок дві з них – саме синя і жовта - у височині з’єднались воєдино, ніби утворивши прапор.
Наступного дня, у свято нашої незалежності до синьо-жовтих кольорів додалися яскраві візерунки українських вишиванок. Багато нетішинців надають перевагу такому вбранню в дні урочистостей. Святкового настрою додавала виставка творчих робіт декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва, нетішинці з цікавістю відшукували фото своїх близьких і знайомих на фотовиставці «Вишиванка єднає українців», брали участь у забавах і конкурсах.
З нагоди відзначення 26-ї річниці Незалежності України чимало нетішинців нагороджено Почесною грамотою міської ради. Серед них і працівники Хмельницької АЕС - начальник РБУ ЕРП Володимир Іванович Кандабаєв, комірник комунального господарства Ірина Вікторівна Майструк, столяр 5 розряду спортивного комплексу Микола Борисович Осух, дезактиваторник 5 групи дільниці з дезактивації устаткування, трубопроводів та приміщень цеху дезактивації і поводження з радіоактивними відходами Богдан Васильович Дмиш, майстер 1 групи дільниці тепло-водозабезпечення і каналізації гідротехнічного цеху Богдан Богданович Гнатів.
Як і в День прапора, керівники міста й атомної електростанції в супроводі групи нетішинців поклали квіти до пам’ятних знаків В’ячеславу Чорноволу і Героям Вітчизни, аматори сцени порадували учасників свята концертною програмою «Люблю тебе я, Україно моя».
Ольга Сокол
Фото Олександра Шустерука
