Гарному мiсту розвиватись i квiтнути
У світі багато цікавих міст. Серед них Нетішин, розташований на межі Рівненської та Хмельницької областей. Про це місто я чула багато, але побувала в ньому лише один раз. Я вперше дізналась про Нетішин у ранньому дитинстві з розповідей батьків. А нещодавно я переглянула документальний фільм про роботу атомної електростанції, де розповідалось про те, яку роботу виконує кожен працівник, про те, як проходить процес отримання електроенергії. Влітку я побувала в Нетішині, і побачила там багато цікавого. Місто вражає новобудовами і великою кількістю молодих людей, а ще зеленими насадженнями.
У місті Нетішин цікавий краєзнавчий музей. Тут є колекція стародавніх речей домашнього вжитку: ткацький верстат для виготовлення полотна, прядка, на якій пряли нитки, бочки. Дуже цікавим є куточок хліба, де можна побачити, з чого і як він виготовлявся. В одній із музейних зал знаходяться матеріали про історію створення загонів пожежної безпеки.
Пізніше я дізналась, що місто Нетішин має цікаву історію.
Саме місто виникло не так давно. Тут дуже молоде населення, середній вік - 33 роки. Юність міста відчувається і в назвах вулиць - проспект Незалежності, Варшавська, Висоцького. Кажуть, що навіть перший жовто-блакитний прапор на Хмельниччині було піднято саме тут, ще до проголошення Незалежності. Мені цікаво було дізнатись історію цього міста, і я вирішила прочитати про це у літературних джерелах.
В 1542 році це було невеличке волинське село, що належало Беаті Костелецькій. Про походження назви є кілька легенд. Мені найбільш зрозумілою є ця: багниста рівнина колись давно не потішила своїм виглядом якогось мандрівника. Не тішить тут природа, не тішить! А ще тут у Горині течія слабка. «Не тече» - говорили люди. Пізніше нетечин став Нетішином. Інша легенда каже, що місцеві жителі ніколи не були тихими, тому Нетишин з часом став Нетішином. Також існує версія, що першопоселенця звали Нетешою.
В середині XVII століття тут нараховувалось 50 дворів. На поселення не раз нападали татари. До початку XIX століття маєтки належали князям Яблоновським, з 1846 року - Шашкевичам, ще за 10 років вони відходять графині Зубовій. В 1850-ті роки Нетішинська пристань була найпотужнішою на Волині.
Власне, місто виникло внаслідок злиття сіл Нетішин і Солов'є. Спочатку Нетішин став селищем міського типу, а пізніше - містом районного підпорядкування. Нарешті, у 1993 році він отримав статус міста обласного значення.
Машиною Нетішин з околицями можна об'їхати за годину. Центральна вулиця - проспект Незалежності, навколо містечка - обвідний канал, що з'єднується з річкою Горинь. АЕС розташована за 3 кілометри від житлових будинків. Дорогою до неї можна побачити «пам'ятник атому» з написом «Хмельницька АЕС».
АЕС - ключовий об'єкт Нетішина і регіону. Без неї він так і залишився б селом, затиснутим між лісом і болотами. Поява станції кардинально змінила життя і вигляд цих місць. У 1980 році з'явився п'ятиповерховий будинок. На його стіні фарбою написали: «Я - перший». Пізніше з'явилася меморіальна табличка з такою ж назвою.
АЕС вражає! Гігантські корпуси, величезна територія. Два функціонуючі блоки, і два в процесі будівництва. Рівень радіації навколо станції вимірюється регулярно.
Працює на станції велика кількість людей. Колись сюди приїздили працювати зі всього Союзу. В будівництві та постачанні обладнання брали участь Польща, Угорщина і колишня Чехословаччина.
В 90-х роках «зелені» поставили питання про недоцільність будівництва другого блока, який був майже готовий. Політики таки домоглися сумнозвісного для Нетішина мораторію щодо будівництва в Україні атомних станцій та розширення вже існуючих. Ситуація з постачанням та рівень життя кардинально змінилися на гірше. Мораторій у 1993 році було відмінено, згодом запустили другий блок, і місто знову ожило.
Якщо в цілому по країні спостерігається демографічна криза, то в Нетішині висока народжуваність. З кожним роком кількість населення збільшується. Крім новонароджених приросту сприяють приїжджі. Якщо на початку 80-х кількість людей разом з приїжджими складала 5 тисяч, то зараз - більше 35 тисяч осіб. Серед причин такої популярності гаряче водопостачання, інші блага цивілізації.
Працювати на станції престижно, бо персоналу платять вчасно. В місті є лікарня, пологовий будинок. Діють спортивні секції з різних видів спорту, функціонує дитячо-юнацька спортивна школа та басейн. Про високий розвиток спорту свідчать хоча б золоті медалі з фехтування, здобуті українською командою на Олімпіаді в Пекіні. В її складі були дві дівчини з Нетішина - Галина Пундик і Ольга Жовнір.
Окрасою Нетішина є Покровська церква, збудована 1862 року. Цьогоріч у неї 150-літній ювілей
Щодня станція виробляє велику кількість електроенергії. Кожна дванадцята українська лампочка світиться завдяки роботі ХАЕС. Зараз в експлуатації два блоки, а наступні два на етапі добудови
У місті є водосховище для охолодження реакторів. На цьому водосховищі зимою збираються лебеді, качки, дикі гуси. Навіть телевізійні канали показували, як жителі Нетішина допомагають птахам вижити в холодні зимові дні.
Сподіваюсь, що місто ростиме і надалі, не припиняючи свого розвитку, а держава, з свого боку буде зміцнювати і покращувати Хмельницьку атомну електростанцію. Я сподіваюсь, що держава буде дбати про безпеку жителів міста та населення всієї України.
Світлана Іванькова,
учениця 10 класу Cушовецької ЗОШ
