ГЛОБАЛIЗАЦIЯ ПО-ЛЕБЕДИНОМУ
Уже котру зиму поспіль водосховище Хмельницької АЕС стає Меккою для орнітологів, фотографів, блогерів і просто пересічних мешканців Нетішина та Острога, а часто і приїжджих туристів. Вони відвідують береги водойми, аби помилуватися і погодувати білосніжних красенів-лебедів, які зимують поблизу атомної станції. Для цих граціозних пернатих наша місцина стала без перебільшення фешенебельним курортом, адже тут тепло, комфортно, і їжі стільки, скільки пташина душа забажає: і природної, і люди везуть.
- Зимівля лебедів-шипунів (саме так називається цей вид, що мешкає на ставку-охолоджувачі Хмельницької АЕС) – це цілком нормальне природне явище, особливо останнім часом, зважаючи на теплі зими. Птахам, які гніздяться на невеликих ставках у околицях Острога та Нетішина, наразі не потрібно нікуди мігрувати, адже тут вода з причини технологічних процесів, які відбуваються на Хмельницькій АЕС, не замерзає, а це є головною умовою зимівлі. Корму також достатньо. Лебеді заздалегідь відчувають похолодання та небезпеку, при цьому вони можуть навіть власними силами розбивати тонку кригу, - розповідає науковець Оксана Головко. – Якщо ймовірність надто низьких мінусових температур ставатиме реальністю, ці птахи здатні легко перелітати на досить значні відстані. Наприклад, до Чорноморського узбережжя вони можуть дістатися за кілька днів і там спокійно перечекати люту зиму.
Зауважу, що ці величаві красені фізіологічно облаштовані системою обігріву, в якій безпосередню участь бере кровообіг та секрет куприкової залози – відтак і лапки не мерзнуть, і пір’я змащене та не пропускає вологу до шкіри, а лебединий пух є надійним зимовим вбранням і гріє не гірше хутряної шуби.
- Коли ви бачите лебедів, які сидять на кризі чи на березі, сховавши голову під крило, не хвилюйтесь – їм не холодно і вони не замерзають, а просто відпочивають. Тому у більшості випадків їх не треба зганяти і рятувати, адже птахи перебувають у так званому енергозберігаючому режимі, і зайвий фактор турботи лиш його порушить, - запевняє пані Оксана.
Лебеді пристосовані добувати собі їжу з води, адже харчуються різними водними рослинами, молюсками, водними рачками, за допомогою довгої шиї їм легко вдається усе це вполювати. Тому, як правило, немає потреби їх підгодовувати, однак у гості до прекрасних пернатих люди все ж таки з порожніми руками не приходять. Несуть і зерно, і овочі, і хліб. Однак варто прислухатися до орнітологів, які застерігають у виборі смаколиків для водоплавних курортників. Категорично не рекомендується годувати їх хлібом, особливо чорним, оскільки процеси бродіння, які викликають дріжджі, можуть спричинити у птахів розлади травлення. Серед гостинців може бути зерно, зокрема варена перлова крупа, інші каші, варена картопля, листя салату, шпинату, інша листкова зелень.
З кожним роком зимових жителів водосховища Хмельницької АЕС збільшується в рази. Серед них – багато молодих пташенят, які відрізняються від білосніжних дорослих сірим забарвленням. За словами завідувачки науково-дослідного сектора національного природного парку «Дермансько-Острозький» Оксани Головко, популяція зростає як за рахунок природного приросту, так і за рахунок міграції птахів з інших водойм. Люди оберігають цих красенів, не полюючи на них. Лебеді фізично сильні, і не кожен хижак наважиться скривдити їх: вони вміють себе захистити і дати гідну відсіч. А ще наразі ми є свідками пташиної глобалізації, адже місцева водойма стає другою домівкою для птахів із європейських країн. Мігрантів визначають за допомогою кільцювання – це давній і поширений спосіб відстеження переміщення пернатих. В нашій країні, до прикладу, функціонує Український центр кільцювання птахів. За допомогою напису на шийному кільці, яке одягають на птаха, науковці дізнаються, де вони зимують та гніздяться. Нині на водосховищі ХАЕС зимує два птахи із міткою: одну одягли рівненські орнітологи, інший лебідь – із білоруською «пропискою».
Нетішинський орнітолог-любитель Віктор Бондарець розповідає, що зустрічав білосніжних красенів і з низки інших країн.
- Я спостерігаю за птахами, і за лебедями зокрема, більше десяти років. Раніше їх було значно менше, десятків зо два, проте з року в рік бажаючих зупинитися у нашій місцевості стає все більше. Цієї зими, за моїми підрахунками, їх понад 300, а два роки назад було близько 200. Більшість «іноземців» прилітає з Польщі, відслідкували ми і красенів із угорського озера Балатон та Латвії. Хороша реклама і птахам не завадить, - жартує Віктор Іванович, - а ці теж мають свою мову звуків та жестів, отож передають один одному, що в цій місцині добре, ситно та тепло. Цим і пояснюється таке велике розмаїття пернатих у нашому регіоні. Я нарахував близько 170 видів, в їх числі 15 червонокнижних, зокрема це гоголі, а ще на водосховищі та в його околицях живуть лиски, крижні, чирянки, попелюхи, білі чаплі, мартини та інші цікаві представники фауни. Взагалі екологічна складова у нас – на найвищому рівні, тому що природа і людина перебувають в гармонії. Виробництво електроенергії є чистим, за цим стежать вітчизняні та світові наглядові органи, на Хмельницькій АЕС функціонує екологічна служба, тому братам нашим меншим ніщо не загрожує, навпаки – вони відчувають турботу про себе.
Самі того не знаючи, символи вірності та краси стали зимовою окрасою тутешніх місць, а мешканцям, особливо дітлахам, додають багато позитивних емоцій. Проте птахи вже звикли до надмірної уваги та турботи і охоче дозволяють людям піклуватися про себе. Отож, поки величні лебеді зимують на водосховищі, кожний бажаючий може наповнити свої дні побаченням із прекрасним. Хто ще без світлин із білосніжними красенями?
Тетяна Степанюк
