...I ГОДИННИК ВiД МiНiСТРА

На дворі хурделиця. Крізь морозні візерунки на вікні пробиваються вогники вуличної ілюмінації. У проталинах на склі проглядаються силуети перехожих, які повертаються з чергової зміни. Картина за вікном заворожуюча, але відволікає увагу Юрія Кривоконя. Він пильно вглядається у помережений лініями та позначками великий ватман. Над розробкою чергової раціо­налізатоської пропозиції недоспано кілька ночей. Аби не заважати ближнім довелось переобладнати кухонний стіл на кульман.

- Юрію, та годі тобі мучитись, перепочинь, - гукає з кімнати дружина Валентина Емануїлівна.

- Знаєш, мушу, треба встигнути зробити, бо ж пообіцяв колегам…

На початку трудового шляху на Сибірському хімічному комбінаті Юрій Кривоконь зарекомендував себе не тільки грамотним спеціалістом, а й людиною, яка вміє поєднувати залізну логіку з творчим підходом під час вирішення технологічних проблем. Для багатьох це неприйнятно, бо звикли працювати стандартно, за вказівкою. Але Юрій обрав інший шлях. В технічній сфері, зазвичай,  правоту потрібно доводити не словами, а точними розрахунками. Працюючи на посаді майстра, він не раз доводив, що стоїть на щабель вище колег.

У радянські часи лише невелике коло людей  знало про напрямок діяльності підприємств у Томську-7. Місто мало статус режимного. Тут у ході експлуатації реакторів типу РБМК одержували сировину для виготовлення ядерної зброї. Як згодом засвідчить життєвий досвід, спеціа­лі­с­ти, які пройшли  бойове хрещення на Сибірському хімічному комбінаті, цінуватимуться на енергоблоках українських АЕС.

Про робітничі досягнення Юрія Федоровича красномовно свідчить його трудова книжка. У ній не лише  записи про влаштування на роботу, перехід на інше підприємство, а й численні відмітки, що засвідчують реєстрацію раціоналізаторських пропозицій. Таких записів нараховується близько 270. Одного разу Юрій Федорович порахував, що винагород, які передбачались за кожну таку раціоналізаторську пропозицію, протягом роботи на хімкомбінаті назбиралось у сумі понад п’ять тисяч карбованців. Найбільший економічний ефект принесли з цієї маси удосконалень три авторські свідоцтва на винаходи.

Постійне бажання вдосконалювати виробничі процеси допомогло Юрію Федоровичу у другій половині сімдесятих років кілька разів визнаватись «Кращим раціоналізатором ком­бінату».

Під час роботи на сибірському підприємстві Юрій Кривоконь постійно цікавився новинами з рідної України. У центральній пресі, на телебаченні розповідалось про успішні пуски нових ядерних енергоблоків. Наш земляк довідався і про будівельний майданчик біля села Нетішин, адже до пусконалагоджувальних робіт на першому енергоблоці ХАЕС залучались і спеціалісти з Томська-7. Саме вони запропонували Юрію Федоровичу завітати на проммайданчик нової АЕС. Його знайомство з ХАЕС розпочалось на посаді старшого майстра цеху централізованого ремонту.

- До Хмельницької АЕС мені довелось звикати, - пригадує Юрій Федорович, - тут монтувався зовсім інший тип реактора – ВВЕР-1000. Я мав досвід обслуговування РБМК, аналоги якого використовувались і на Чорнобильській АЕС.

Відмінність у технології реакторів не стала на заваді досвідченому спеціалісту, щоб зростати у майстерності. Згодом надійшла пропозиція перейти на посаду заступника начальника реакторного цеху по реакторному відділенню. Це був відповідальний період, бо всі підрозділи електростанції були задіяні до пусконалагоджувальних робіт на першому енергоблоці. Монтажники завершували основний об’єм робіт, нове обладнання потрібно було готувати до експлуатації. Важливими етапами були вхідний контроль, підготовка технологічної документації. До своїх обов’язків Юрій Федорович ставився з великою відповідальністю, ставав прикладом для наслідування молодшим колегам.

…Нарешті це сталось! Після тривалих підготовчих робіт у грудні 1987 року перший енергоблок вийшов на мінімальний контрольований рівень. Планувались заходи з нагоди підключення його до електромережі.

 На урочистому засіданні під час енергетичного пуску в актовій залі були присутні партійні представники з обкому, високопосадовці  енергетичної сфери, керівники підрозділів електростанції. Директор Хмельницької АЕС Микола Габрійчук не приховував позитивних емоцій від історичної події. Але його настрій різко змінився, коли почув повідомлення про дефект, який міг зумовити зупинку енерголока та його розхоло­дження. Розібратись у нештатній ситуації було довірено Юрію Кривоконю та Миколі Рябікову. За стислі строки їм вдалося ліквідувати дефект на системі пусконалагоджувальних випробувань без зміни технологічних параметрів реактора.

Згодом великою несподіванкою для Юрія Федоровича стало вручення іменного годинка від Міністра атомної енергетики та промисловості СРСР Віталія Коновалова.

- Пам`ятний годинник я подарував синам, - каже Юрій Федорович, - хай бережуть його як родинну реліквію, яка неодмінно приноситиме удачу.        

Жага до знань, постійного самовдосконалення передалась і синам Юрія Кривоконя – Костянтину та Івану. Вони зараз працюють у відділі контролю металу ХАЕС. Батько радіє кожному успіхові синів.

Нещодавно Головна галузева атестаційна комісія - Головний атестаційний орган з атестації систем експлуатаційного неруйнівного контролю обладнання та трубопроводів АЕС видала відділу контролю металу ХАЕС Атестаційне свідоцтво на систему для контролю корпусу реактора ХАЕС з середини методами ультразвукового, вихорострумового та візуального контролю. Це стало квінтесенцією кількарічної співпраці  спеціалістів електростанції з представниками хорватської фірми INETEC. До цього процесу свою лепту внесли і сини Юрія Федоровича. Він переконує їх не зупинятись на досягнутому, бо в  технічних питаннях потрібно бути на крок попереду.

Зараз Юрій Федорович та його дружина Валентина Емануїлівна на заслуженому відпочинку. Юрій Федорович не обмежується проведенням вільного часу за читанням преси чи переглядом телепередач, чоловіку імпонує активни­й спосіб життя. Часто його можна по­бачити на дачній ділянці. Тут він вирощує городину, ягоди.

Серед численних грамот, подяк, дипломів, свідоцтв, які зберігаються у родині Кривоконів, є й фотознімки періоду роботи на Сибірському хімічному комбінаті та на  Хмельницькій АЕС. На них Юрій Федорович зображений в оточенні добрих знайомих, колег. Він часто згадує Валерія Авраменка, Василя Синюту, Василя Глазкова, Ігоря Гамана, Олександра Гейжу, з якими довелось вирішувати складні виробничі завдання.

Надбанням Юрія Кривоконя є чималий життєвий досвід. Синам ветеран часто нагадує про те, що один у полі не воїн: досягнення бувають тільки у колі однодумців. Щасливою є людина, яка зустрічає їх на своєму шляху.

Олександр Шустерук

Фото  автора