Проблеми озвучують i вирiшують

Нещодавно виповнилось двадцять років профспілковій організації ДП «НАЕК «Енергоатом». За цей час у житті колективів діючих АЕС нашої держави відбулось багато змін. Левову частину їх було озву­чено під час проведення чергових конференцій трудових колективів, звітних профспілкових конференцій. У аналогічних заходах, які пройшли у Києві, взяли участь пред­ставники Хмельницької АЕС, зокрема, і голова первинної проф­спілкової організації Михайло Гук. Це стало нагодою для зустрічі з ним.

- Михайле Володимировичу, конферен­ції, які проходять під егі­дою ДП «НАЕК «Енер­гоатом», можна вважати своєрідним лакмусовим папірцем стану енергетичної галузі в цілому. Які настрої панували серед делегатів від всіх відокремленних під­розділів енергокомпанії?

- Найголовнішим вважаю те, що у багато чисельного колективу укра­їнських атомників є бажання працювати. Це гарантія надійного плеча для нашої економіки, та й взагалі для всіх сфер повсякденного життя. Але почивати на лаврах не доводиться, бо  живемо у складний час. Про це в вкотре нагадав президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський. Його виступ був емоційний і побудований­ на конкретних прикладах. На кон­ференції була оприлюднена ін­формація про початок будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива для українських АЕС. Це значний поступ вперед - відпрацьоване ядерне паливо ще стане нам у пригоді, коли атомна енергетика вийде на вищий рівень розвитку. Фахівці активно працюють у цьому напрямку.

Розвиток вітчизняної атомної енергетики можливий тільки із введенням в експлуатацію нових енергетичних потужностей. Ми зараз не можемо похвалитись, що процес у цьому напрямку зрушився з місця. Єдиним вагомим досягненням є продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків. Торік це вдалося зробити на третьому енерго­блоці Запорізької АЕС. Надіємось, що перший Хмельницької АЕС також одержить відповідну «міжнародну індульгенцію». Це все добре, але не треба забувати, що ми рухаємося дещо ризикованим шляхом. Рано чи пізно буде повністю реалі­зована можливість використання «старих» енергоблоків. Така тенденція поставить своєрідний хрест на всій атомній енергетичній галузі. Не варто прислухатись до так званих романтиків у сфері економіки, політики, які ратують за активний розвиток альтернативних джерел енергії. Немає сумніву, що їх потріб­но запроваджувати, але не за рахунок зведення нанівець потенціалу АЕС. На конференції Юрій Недашковський повідомив, що завдяки злагодженій роботі колективу Енергоатома, атомна генерація успішно пройшла осінньо-зимовий період 2016-2017 років та ОЗП 2017-2018 років, який триває досі. У 2017 році під час надзвичайного стану в енергетиці саме на атомну генерацію покладалось завдання максима­ль­ного і надійного забезпечення споживачів електроенергією. Минулого року найбільш напруженими в енергетиці України були квітень-травень, коли в окремі дні частка атомної генерації перевищувала 68 відсотків.

 

НЕДОСКОНАЛА ТАРИФНА  ПОЛІТИКА

Вже тривалий час наша вітчизняна атомна енергетика стикається з упередженим ставленням деяких державних структур щодо формування тарифу на відпущену електроенергію. На конференції було наголошено, що головним чинником, який негативно впливав на діяльність Енергоатома у 2017 році та продовжує впливати у поточному є критично дефіцитний тариф на відпуск електроенергії АЕС, встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Середньорічний тариф, за яким Енергоатом відпускав електроенергію протягом 2017 року склав 47,41 коп за 1 кВт*год – це найнижчий у світі тариф для атомних електростанцій. Загалом тариф для атомної генерації у 2017 році був заморожений на рівні 2016 року, тобто навіть інфляційні процеси в ньому не були враховані. Крім цього­, тариф для АЕС, встановлений НКРЕКП, був у 2017 році в 3,4 раза нижчим за тарифи для теплових електро­станцій і в 1,2 раза нижчим за тарифи гідроелектростанцій. Саме такий підхід породжує низку проблем з якими стика­ється весь колектив атомників. І як наслі­док - подібна тарифна політика не дозволяє  в повному обсязі профінансувати виробничі, інвестиційні та соціальні програми, зокрема, за такими критично важливими напрямками, як продовження тер­мі­нів експлуатації енергоблоків та заходи з підвищення безпеки.

 

ПРОБЛЕМИ ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

- Михайле Володимировичу, з якими проблемними питаннями ви виступили на конференції?

- Я довів до відома учасників конференції, що Закон України «Про колективні договори і угоди» дає нам право поліпшувати чинне законодавство. Тому природно виникла пропозиція розробити та включити нормою до колективного договору питання про надання додаткового оплачуваного дня від­починку за від’їзд та повернення з відрядження у вихідний, святковий, неробочий день, за чергування вдома, за понаднормово відпрацьовані на виробництві години. Також треба переглянути норми виплати добових при направленні працівників у відрядження. Головним питання­м на сьогодні є усунення дискримінаційного підходу до оцінювання результатів роботи не промислового персоналу. Також потрібно переглянути граничні норми вартості проживання в готелях (особливо міста Києва). Для працівників не керівного складу, що відряджаються до центрального офісу, вони є надто мізерними і не відповідають вартості навіть помір­ковано дешевих готелів, які функ­ціонують у нашій столиці.

 

ОПЛАТА  МАЄ  БУТИ

ГІДНОЮ

- Як на мене, неприйнятним є той факт, що для значної частини персоналу найпотужнішої енергетичної компанії України (в основному це так званий непромисловий персонал) вже гостро стоїть питання повноцінного харчування їхніх родин, а їх діти змушені масово залишати виші з платною формою навчання, в т.ч. енергетичного про­фі­лю через брак робочих місць саме за фахом. Це спонукає багатьох шукати роботу за кордоном. Прикрим є також факт, що лише на нашій електростанції 68 працівників отримують доплату до рівня мінімальної заробітної плати встановленої на державному рівні. Не набагато краще почуваються і висококваліфіковані працівники, яких ми донедавна вважали високооплачуваним персоналом. Морально-­психологічний клімат цієї категорії є досить хитким і якщо не вжити заходів по доко­рінній зміні рівня оплати праці, то значна їх частина  може стати працівниками зарубіжних АЕС. Навіть керівний склад АЕС  з урахуванням покладеної на нього колосальної відповідальності не отримує належної оплати за свою працю. І, як наслідок - спроби «щось підправити» шляхом перерозподілу в межах жорстко лімітованого дефіцитного фонду оплати праці у вигляді персональних надбавок чи квартальних премій лише збільшують число невдоволених, погіршують морально-психологічний клімат і не вирішують питання по суті.

Запровадження нині діючої системи оплати праці у вигляді 25-ступеневої сітки  в ДП «НАЕК «Енергоатом» свого часу стало потужним і прогресивним кроком в питанні оцінювання результатів праці, але через багаторічне її використання і змінювання у відсотковому еквіваленті, було втрачено її досконалість. Система, яка потребує постійного ручного корегування, вже є недосконалою системою.

 

У  ЄДНОСТІ - СИЛА

- Михайле Володимировичу, дві конференції пройшли у так званий ювілейний період. Одна із найпотужніших первинок у нашій державі - профспілкова організація ДП «НАЕК «Енергоатом» - відсвяткувала своє 20-річчя.

- Сьогодні профспілкова органі­зація Компанії налічує понад 35 тисяч спілчан (разом з пенсіонерами - майже 42 тисячі осіб) - одна з найпотужніших первинок Атом­профспілки України, яка відстоює інтереси працівників НАЕК «Енергоатом» у сфері соціального захисту. Як відомо, її створення відбувалося у складний для атомної енергетики період. У дев’яностих роках атомники зіткнулись з багато­місячною заборгованістю із заро­бітної плати. Тоді поширення набули так звані бартерні розрахунки та операції з векселями. Це породило соціальну напруженість у колективах. Ми стали свідками стихійних мітингів, де лунали вимоги запровадження кардинальних заходів. Масовості набули трудові спори між трудовими колективами та адміністраціями АЕС. Керівники атомних електростанцій залишилися сам на сам з проблемами екс­плуатації енергоблоків, ставши єдини­ми відповідальними перед трудовими колективами за невиконання взятих зобов'язань згідно з колективними договорами. Саме тоді було прийнято  рішення про об'єднання профспілкових організацій атомних електростанцій в єдину профспілкову організацію НАЕК «Енергоатом», що давало змогу комплексного вирішення проблемних питань для всіх колективів атомної енергетики, а невдовзі і координувати дії профспілкових організацій АЕС під час проведення у 1998-2000 роках колективних акцій протесту. Це вже стало історією. Сьогодні профспілкова організація НАЕК «Енергоатом», а також первинні організації діючих АЕС стикаються із зовсім іншими проблемами. Ми їх постійно озвучуємо і докладаємо зусиль для вирішення­.

 

БУТИ  ПОЧУТИМ

Під час останньої конференції на нашій електростанції було озвучено низку вимог та побажань. Деле­г­ати дали рекомендацію звернутися до профспілкового та адміністративного керівництва ДП «НАЕК «Енергоатом» стосовно вирішення питання підвищення заробітної плати працівників ДП «НАЕК «Енергоатом» для належного забезпечення безпечної експлуатації атомних блоків, збереження фахових спеціалістів атомної галузі, створення позитивного морально-психологічного клімату в ко­лективі. Також було доручено профспілковому комітету підготувати та надати Комісії з підготовки Колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом» пропозиції щодо вдоскона­лення «Положення про напрямки та порядок покращення житлових умов працівників ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-Д.0.07.340-12 в частині прозорого визначення кандидатів на покращення та черговості надання позик. Також йшлося про проведення переговорів з адміністрацією  щодо можливості проведення медичного страхування працівників станції. Є низка інших проблем, над вирішенням яких доведеться активно працювати.

 

НЕ  ХЛІБОМ  ЄДИНИМ

- Більшість жителів Нетішина вже якось звикла до постійних перемог наших спортсменів на різних рівнях. Але вони, як відомо, так просто не даються.

-Так, нам є чим гордитись.  Спорткомплекс «Енергетик» ППО ХАЕС належить до тих фізкультурно-спортивних організацій, про які знають в усіх куточках України. Участь членів СК «Енергетик» у міських, обласних та республіканських змаганнях завжди супрово­джується позитивним резонансом. Тут вже давно сповідують простий але ефективний принцип – «Масо­вість і результат».   Це сприяє пов­но­цінному функціонуванню груп здоров’я та загальнофізичної підготовки з таких видів спорту, як футзал, баскетбол, шахи та шашки, волейбол, настільний і великий теніс, плавання, пауерліфтинг, армспорт, бадмінтон, спортивні танці, плавання, легка атлетика, гандбол. Більше тисячі чоловік регулярно відвідують спортивні споруди спорткомплексу аби отримати заряд бадьорості, покращити свою фізичну форму. Але нам нав’язують заняття фіз­культурою та спортом проводити за відповідну плату. Як показав досвід, введення або збільшення оплати за надання послуг з оздоров­лення сприяє зменшенню кількості бажаючих користуватись спортивними спорудами. Треба розуміти, що фізкультура та спорт принаймні в наших умовах не можуть бути прибутковими. Тоді виникає інше питання: а чи потрібен комусь хворий працівник? Переконаний, що є певні речі, які не вимірюються грішми. Тим паче, коли мова йде за персонал такого важливого стратегічного об’єкта, як Хмельницька АЕС.

- На нашій електростанції є когорта справжніх ентузіастів, які здатні об’єднати багатьох працівників для змістовного доз­вілля.

- І це вселяє оптимізм. профком підтримує тих, які під час відпустки чи вихідних днів прямують у гори, або проводять час на березі водойм. Тут варто згадати й наш «Клуб рибалок-аматорів ВП ХАЕС». Це не просто якась формальна орга­ні­зація, а «дієздатна одиниця». Кожного року рибалки нашого під­приємства беруть участь у різних змаганнях зі спортивної риболовлі. А останніми роками просто дивують перемогами у Всеукраїнських чемпіонатах. Вже, навіть, замахнулись і на міжнародний рівень. Але, як показує життєвий досвід, на одному ентузіазмі далеко не заїдеш. Потрібна підтримка.

Олександр Шустерук