Як ми писали у попередньому номері часопису, 10 червня відбулася робоча поїздка міністра палива та енергетики України Юрія Бойка на Хмельницьку атомну електростанцію, в ході якої керманич галузі ознайомився з роботою системи управління діючих енергоблоків Хмельницької АЕС, а також оглянув споруди енергоблоків №3 і №4 ХАЕС, будівельні конструкції та робочі приміщення. Вже під час наради міністр палива та енергетики у вступному слові зазначив, що найближчим часом розпочнеться реалізація Угоди про співробітництво у будівництві енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС, яку було підписано 9 червня 2010 року між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації, розпочнеться фінансування в необхідних обсягах, замовлення обладнання, відновлювальні роботи. Вказуючи на перспективи добудови блоків, Ю. Бойко зазначив: «Будівництво двох блоків на Хмельницькій АЕС не лише забезпечить соці¬ально-економічний розвиток регіону, а й сприятиме розвиткові вітчизняної промисловості, забезпеченню соціальних потреб наших співвітчизників». «Ми із задоволенням відмічаємо стан споруд, стан будівництва, як задовільний. Немає тут ніяких надзвичайних подій, тому я вважаю, що цю стадію ми проминемо швидко». Крім цього в ході наради він звернув увагу на великі зусилля керівництва станції щодо роботи з громадськістю, що є однією з передумов початку робіт на енергоблоках. Відповідаючи на запитання про те, чи дозволить добудова двох енергоблоків ХАЕС диверсифікувати енергопостачання і зменшити залежність від імпорту газу, Юрій Бойко зауважив, що «чим більше ми виробляємо енергоносіїв на своїй території, зі свого ресурсу, тим менше ми залежимо від імпорту – це ключове завдання, яке сьогодні вирішує Уряд і Президент нашої країни». «Енергетична безпека – головна складова безпеки будь-якої країни. І розуміючи це, ми направляємо усі зусилля для вирішення цих питань», - наголосив він. На нараді Президент ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський дав загальну характеристику стану галузі, зупинився на проблемних питаннях функціонування атомної енергетики. Найважливішим же підсумком договору про добудову блоків №3 та №4 Юрій Олександрович вважає той фактор, що «60 відсотків доданої вартості має бути українського походження, тобто це будуть українські монтажні організації, українські машино¬будівельні, приладобудівельні підприємства». У доповіді першого віце-президента - технічного директора ДП НАЕК «Енергоатом» Івана Фольтова йшла мова про налагодження системної роботи з продовження терміну експлуатації ядерних блоків, підвищення ядерної безпеки та надійності роботи блоків у 2009-2010 роках. Генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС», депутат обласної ради Микола Панащенко акцентував увагу на ході підготовчих робіт до початку спорудження енергоблоків №3 та №4, яких, не дивлячись на слабке фінансування, все ж таки виконано чимало. Учасники наради розглянули пропозиції щодо налагодження системної роботи з продовження строку експлуатації ядерних блоків, підвищення ядерної безпеки та виконання вимог МАГАТЕ і Державного комітету ядерного регулювання України. У ході наради було зазначено, що відповідно до графіків планується протягом наступних 5-6 років ввести енергоблоки у дослідно-промислову експлуатацію. Своє бачення проблематики добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС у голови Хмельницької облдержадміністрації Василя Ядухи, який доповів, що Хмельниччина щорічно використовує 2 млн. тонн умовного палива, у складовій якого доля природного газу найбільша – 75 відсотків. Зменшити цю «газову» залежність може лише подальший розвиток електроенергетики. На його думку, будівництво двох нових енергоблоків дасть поштовх розвитку Хмельниччини, насамперед - соціально-культурної сфери зони спостереження. «У нас уже є перелік 140 об`єктів, що передбачається побудувати у 70 населених пунктах. Серед них: навчальні заклади, заклади охорони здоров`я, культури, мережі електроопалення, об`єкти комуналь¬ного призначення, автомобільні дороги, тощо. Кожен новий блок – це додаткові робочі місця, задіяні нові будівельні потужності, і, як результат, поліпшаться добробут та умови проживання мешканців». Василь Ядуха наголосив, що до сьогодні не розроблено механізму отримання коштів регіонами від експлуатуючих організацій, що сплачують збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. Він просив міністра палива та енергетики України посприяти у вирішенні цього питання. Голова обласної ради Іван Гладуняк зупинився на проблемах соціально-економічного розвитку регіону, питаннях проведення громадських слухань щодо подальшої розбудови Хмельницької АЕС. Зокрема він сказав. - Враховуючи, що на нараді присутні люди, які пускали другий енергоблок, впевнений, що і завдання з введення в дію нових енергоблоків буде виконано. Спілкуючись з депутатами різних рівнів, громадськими діячами, додав І.Гладуняк, я впевнений, що вони підтримають будівництво. Однак не обійдеться без проблем. Вважаю, що буде дуже важко проводити консультативний референдум та громадські слухання. І ось чому. Коли ми вводили в дію другий енергоблок ХАЕС, то мали техніко-економічне обгрунтування, відпо¬відне фінансування, мали можливість побудувати школи, дороги, лікарні, інші об’єкти соціально-культурної сфери. Але після підписання актів про введення енергоблока в дію фінансування припинилось, що викликало у громади зони спостереження, м’яко кажучи, обурення. Шість років по тому, - це ті роки, які заборгувала атомна енергетика і держава перед громадою. Вважаю, що насамперед нам треба повернутись обличчям до людей. Необхідно подумати, як залучити інвестиційні кошти в сусідні зі станцією райони. Але не слід думати, що краща ситуація у місті енергетиків. Навіть в Нетішині можуть виникнути проблеми з громадськими слуханнями та консультативно-дорадчим референдумом. І ось чому. На ХАЕС працює лише п’ять тисяч осіб, а в місті живе 36 тисяч. Є проблема робочих місць, зарплата по Нетішину стає гіршою, ніж в Славуті. Приміром, житлово-комунальне об’єд¬нання має заборгованість по заро¬бітній платі. В місті енергетиків по 30 років панельним будинкам, які потребують негайного ремонту гермошвів, дахів, а це вимагає гігантських видатків, які не потягнуть ні обласний, ні місцевий бюджети. Можемо констатувати, що за останні роки в місті спостерігалась криза. І коли йти за логікою, то виходить, що з пуском 3 і 4 блоків ми матимемо депресивний Нетішин з АЕС. Питання має стояти так: а що населення матиме від будівництва нових блоків? Звідси і висновок, що мають бути фінансові гарантії. Я хотів би, щоб була на дорадчому референдумі підтримка від громади саме цього міста. Якщо у Неті¬шині буде менший відсоток тих, хто підтримує ХАЕС, то це буде незрозумілим сусідам і тим більше міжнародному товариству. В цілому облдержадміністрація і облрада є прихильниками введення нових потужностей Хмельницької АЕС, але має бути і віддача від цього будівництва для регіону. Реакцією на слова І.Гладуняка було твердження міністра палива та енергетики України Ю.Бойка, що уряду дуже важливо, щоб суспі¬льство і ті люди, які тут живуть і обслуговують станцію, «були нашими прихи¬ль¬ни¬ками і соратниками». Він додав, що за сім місяців керівник Хме¬льницької атомної елек¬тростанції провів майже 40 зустрічей з депутатами сільських і районних рад. «Така роз’яснювальна робота - це складова будь-якого масштабного проекту будівництва. За роз’ясненням має йти фінасова підтримка. Ми готові підписати з вами відповідну угоду, бо розуміємо, що кошти, які вкладатимуться у будівництво блоків, у десятки разів більші, ніж потрібно буде вкласти у інфраструктуру зони спостереження, - у мости, школи, дороги». - Ми почнемо розробляти договір між громадою міста і керівництвом НАЕК щодо цього питання, - запевнив керівник галузі. На знімку Віктора Гусарова: учасники наради на ХАЕС під час прес-конференції