Готуємось до тривалих планово-попереджувальних ремонтів
Хмельницька атомна електростанція наближається до гарячої для себе пори. І хоча літо на той час завершиться, вересень і подальший кінець року буде по-справжньому спекотним для підприємства, адже восени будуть здійснюватись ремонтні кампанії на першому та другому енергоблоках. Важливу роль у цьому процесі відіграють служби, зокрема управління виробничо-технічної комплектації ХАЕС, які займаються безпосередньо закупівлею усього необхідного обладнання, ТМЦ, комплектуючих для цього процесу. З цього приводу, і не тільки, наша сьогоднішня розмова із заступником генерального директора із забезпечення виробництва Вадимом Виноградом.
- Так, попереду у нас відповідальний період, від якого залежить подальша доля нашої АЕС. Бо спочатку другий мільйонник вступає у планово-попереджувальний ремонт на 80 діб (з 4 вересня по 22 листопада 2018 року), і нам потрібно зробити комплектацію для виконання цих робіт, а згодом, 23 листопада, перший енергоблок станції зупиниться на довготривалу ремонтну кампанію. 256 діб ремонту (стільки попередньо вона триватиме, до 6 серпня 2019 року) дадуть змогу продовжити роботу блока ще на 10 років. Наразі робота в цьому напрямку ведеться досить масштабна, адже для продовження термінів експлуатації ХАЕС-1 треба здійснити низку важливих заходів. УВТК разом із підрозділами-замовниками сформували так звану блочну локальну заявку на ППР, практично всі позиції охоплені закупівлями, не все ще завезли на майданчик, але маємо для цього час. Щороку комплектація ТМЦ на початок ремонтної кампанії становить від 70 до 80 відсотків. Маю сподівання, що і цього разу ця цифра теж буде не меншою.
Крім нашого УВТК закупівлями, переважно об’ємними та дороговартісними, які здійснюються за кредитні кошти Європейського банку розвитку та реконструкцій, займається Атомкомплект – один із підрозділів «НАЕК «Енергоатом». Хочу наголосити, що із 116 заходів з продовження термінів експлуатації першого енергоблока, уже впроваджено 65, а з 51, що залишились, 18 перебувають на підвищеному контролі. З цього приводу щотижня проводяться відповідні виробничі наради, один раз на місяць проходить відеоселектор під головуванням першого заступника президента енергокомпанії Олександра Шавлакова.
- Система «Прозоро» в цьому плані допомагає чи, можливо, є якісь негативні моменти?
- На сьогодні всі державні підприємства, які займаються закупівлями товарної продукції та послуг, працюють, керуючись законом №922 від 15.12.2015 року «Про публічні закупівлі», через електронну систему «Прозоро». На Хмельницькій АЕС в цьому процесі беруть участь уже згадане УВТК, а продукти харчування закуповує цех господарського забезпечення. Наразі щодо закупівель ТМЦ силами управління виробничо-технічної комплектації уже проведено 168 торгів на 225 млн грн, спеціалісти ЦГЗ здійснили 31 процедуру закупівлі продуктів на 10 млн грн. В результаті економія коштів за перше півріччя вималювалася наступним чином: УВТК зберегло 16 млн грн, а продукти харчування для ХАЕС вартували на 2,2 млн грн дешевше. Ось найбільший плюс системи – значна економія.
В той же час потрібно зауважити, що частина торгів не відбулася і була відмінена. По УВТК ця цифра складає 69 процедур на 17 млн грн, що стосується ЦГЗ – не проведено 14 торгів. Основна причина – недостатня кількість учасників процесу, або взагалі їх відсутність. Мабуть, не приваблює зазначена сума або умови, адже ми працюємо винятково на умовах попередньої поставки продукції і оплату здійснюємо протягом 30-45 днів. Отут криється великий мінус, насамперед для закупівель продуктів харчування, які мають обмежений термін реалізації. Довготривалість аукціону призводить до того, що ринкова ціна зростає, вона перевищує очікувану нами суму закупівель, і ми змушені повторювати всю процедуру спочатку, аби залучити зацікавлену іншу сторону.
- Не секрет, що престиж атомної галузі в силу невідповідності заробітної плати нинішнім часом нівелюється. Плинність кадрів у підпорядкованих вам підрозділах теж підтверджує це?
- В моєму підпорядкуванні є УВТК, ЦГЗ і транспортний цех. Якщо спеціалісти УВТК належать переважно до промислового персоналу, в якого заробітна плата вища, то на 430 чоловік ТрЦ непромперсонал складає 136 осіб, по ЦГЗ картина наступна: із 274 чоловік 173 складають «непромку». Відповідно, середня заробітна плата непромислового персоналу по ЦГЗ становить близько 6 тисяч гривень, по транспортному цеху – 7,5 тисячі гривень. До слова, у господарників є 14 осіб, заробітна плата яких взагалі на рівні мінімальної. Для такої сфери як атомна енергетика, це дуже сумна статистика. Звідси – і плинність, адже поряд сусідні Польща, Чехія, інші країни Євросоюзу, де можна заробити пристойні гроші. Ми працюємо в даному напрямку: і адміністрація, і профспілковий комітет. Вірю і надіюся, що справимося і вирівняємо ситуацію: як тільки НКРЕКП збільшить тариф на відпуск нашої продукції, відповідно зросте і заробітна плата нашого персоналу.
- Останнім часом на дорогах Нетішина курсують кілька нових автобусів, які перевозять персонал станції. Як здійснюється оновлення автомобільного парку транспортного цеху ХАЕС?
- Так, автопарк досить застарілий, потребує списання і подальшого оновлення. Тому у нас є затверджена інвестиційна програма з поновлення автотранспорту на 2018-2022 роки. Минулого року нам були виділені і успішно освоєні кошти: в межах 14,5 млн гривень закуплено 4 автобуси, тягач, трал, 2 мікроавтобуси, причіп для перевезення легкових авто (лафет) та 1 легковий автомобіль. На 2018 рік для оновлення транспорту на ХАЕС було виділено 31 млн грн. За це півріччя ми уже закупили мікроавтобус, закритий напівпричіп, автовишку, комбіновану дорожню машину, також успішно провели торги і зараз укладаємо договір на поставку автобусів виробництва Черкаського автомобільного заводу, надходження яких очікуємо в серпні цього року. Також планується поставка шести автобусів «МАЗ» в останньому кварталі 2018 року. Згідно з інвестиційною програмою у 2019 році закупівля транспорту складе суму у 95 млн грн, у 2020 році витрати на ці потреби визначені у розмірі 70 млн грн, відповідно у 2021 і 2022 роках оновлення автопарку очікується на 106 та 33 млн грн.
- Чи багато на складах УВТК так званої неліквідної продукції?
- Так, залишків продукції, яка була закуплена раніше, у нас вистачає. Проте ми розробили програму зменшення складських запасів, вона діє в усій енергокомпанії взаємопов’язано. Тобто, неліквід-запаси реалізовуються на аукціоні через складське господарство. Як кажуть, на кожний товар є свій покупець. Ці запаси також використовують цехи в своїй діяльності. Діє так звана система бронювання, до якої залучені усі вітчизняні атомні електростанції. Перед заявочною кампанією спочатку моніторяться склади на предмет залишків продукції. Якщо необхідне є в наявності, то нова продукція виключається із загальної закупівлі. Так у нас інші АЕС щось для себе знаходять, ми – у них. Це теж своєрідна економія і розумне використання продукції.
- З якими вітчизняними та зарубіжними виробниками працюєте?
- Серед українських підприємств та заводів беруть участь у відкритих торгах виробники кабельної продукції з Одеси, Запоріжжя, Дніпра, Ірпіня, які мають відповідні технічні умови, що підходять для АЕС. У закупівлі електротехнічного обладнання співпрацюємо із львівським «Термоприладом», луцькою «Електротермометрією», левову частину комплектації складає продукція харківського «Турбоатома», «Манометра», лампового заводу «Іскра». Серед зарубіжних партнерів – чеська «Шкода», «Сігма» тощо.
Розмову вела
Тетяна Степанюк