Гра мiльйонiв – футбол
У неділю футбольна збірна України зустрінеться в рамках Євро-16 з суперниками із збірної Німеччини. Наші сподівання на матч і загалом на виступ збірної на представницькому європейському футбольному форумі поки що райдужні, адже у товариських іграх спортсмени України довели, що мають гарний потенціал і налаштовані по-бойовому. Тож, успіху! А ми поділимось з читачем розповіддю про те, як розпочинався футбол у Нетішині і його головних дійових осіб.
Футбольний Нетішин, як і у більшості випадків, брав свої початки з школи, бо саме на шкільному подвір’ї «базувався» відповідних розмірів майданчик. У 1979 році до школи Старого Кривина стали приїздити після роботи працівники будівельних організацій, аби виявити найвправніших чудесників шкіряного м’яча. Збиралось по 10-12 команд. Гравці пишались підтримкою керівників, намагались продемонструвати весь арсенал футбольної майстерності, коли Олександр Количев (АТП), Петро Кальніченко (БУ-3) чи Юрій Бірюков (УМ) спостерігали за грою. Серед знавців і особливих прихильників гри був батько одного з нинішніх наставників команди «Енергетик» Юрія Тюпкіна. Ентузіастом футболу був голова суддівського корпусу Костянтин Сільницький.
Розпочинались ігри весною і закінчувались глибокою осінню. Команда «Горинь» Управління будівництва Хмельницької АЕС, що створена за ініціативи тодішнього інструктора з фізкультури при УБ ХАЕС, а нині - заступника директора спорткомплексу «Енергетик» Віталія Юрійовича Карп’юка, вже у першому сезоні стала шостою на теренах області, і з кожним матчем набувала все більшої майстерності. До її складу увійшли такі таланти, як Іван Цимбалюк та Микола Щедров – воротарі, Василь Мельничук, Віктор Чернюк, Микола Ковальчук, Микола Глоба, Андрій Карп’юк, Віктор Копилюк – захисники, півзахисники Микола і Андрій Бортніки, Ростислав Лосінець, Микола Ляшук та нападники Святослав Попчук, Віталій Карп’юк і Анатолій Дулібін.
1984 року команда змінила назву. «Протон» УБ ХАЕС долучився до чемпіонату області.
Зазначимо, що з Старого Кривина футбольні баталії перемістились на нетішинські майданчики загальноосвітньої школи №1, СПТУ-23, а після появи красеня стадіону – на головну арену міста.
У газеті «Энергостроитель» за 1986 рік читаємо: « У нашому місті чимало спортивних залів та майданчиків, де є можливість займатись фізкультурою та спортом. І ось у розпорядження любителів спорту представлено ще одну споруду – 14 листопада комісія прийняла від будівельників стадіон на 5600 глядачів. Він відповідає усім вимогам, на футбольному полі виконана навіть дренажна система. Для тренувань є запасне поле. У спорткомплекс входять і тенісні корти, волейбольні та городошні майданчики. Ними вже зараз можуть користуватись любителі спорту міста».
Справжнього успіху досягли нетішинці 1987 року, коли впевнено переграли грандів футболу Хмельниччини і вперше завоювали чемпіонське звання. Граючим тренером цього зіркового колективу був Володимир Гордійчук. До складу команди увійшли, як ветерани, так і нові гравці. Ворота надійно захищав Олександр Колпаков. Захист здійснювали Валерій Анісімов, Борис Климець, Сергій Лисенко, Микола Скороход, Володимир Накаряков, Віктор Чернюк, його тезка Віктор Копилюк, Ростислав Лосінець, Віталій Карп’юк, у півзахисті діяли Іван Остроголов, Сергій Ткачук, Микола Бортнік, Леонід Кравчук, Володимир Філонок, Михайло Романов, Анатолій Колпаков. На вістрі атак чудово почувались Борис Радчук, Володимир Хілюк, Святослав та Василь Попчуки.
У 1994 році команда знову змінює назву і вже із написом на грудях «Енергетик» бере участь у чемпіонаті області. Зазначимо, що тепер вона відійшла під крило Хмельницької АЕС. Того ж року колектив виборов бронзові медалі. Наступний рік став для футболістів ХАЕС срібним, а 1996-й приніс чемпіонство. Ще двічі команда виборювала срібні медалі обласного чемпіонату у 1998 та 2009 роках, бронзові у 2010 та 2013 роках. Серед трофеїв – Кубок області.
Протягом 1985 -1988 років наставником колективу був Михайло Телебей. Юрій Тюпкін та Дмитро Кравчук опікуються «Енергетиком» весь подальший час. Якщо визначати символічну збірну 1978-2016 років, то до неї безумовно мають увійти Борис Радчук та Микола Бортнік, Василь та Святослав Попчуки, Володимир Гордійчук, Михайло Романов, Олександр та Анатолій Колпакови, Володимир Філонок, Володимир Хілюк. Звичайно, хтось бачить у цьому списку інших достойників. І це показник, що талантів у Нетішині багато.
Не зайве згадати, що наше місто виплекало заслуженого майстра спорту Віталія Косовського і його молодшого колегу Валерія Федорчука, чимало вихованців грають за команди майстрів у чемпіонаті України. І ми чекаємо від збірної України перемог на Євро-16.
Петро Шелепало
