Громади Славутчини за спiвпрацю з ХАЕС
До чого тут мер Кличко
Триває громадське обговорення питання продовження терміну експлуатації першого енергоблока з жителями зони спостереження. Чергова така зустріч станційних фахівців з небайдужими представниками Ганнопільської, Улашанівської, та Крупецької об’єднаних територіальних громад, Старокривинської, Лисиченської та Головлівської сільських рад відбулася нещодавно у навчально-тренувальному центрі. Коли її учасники перейшли у формат «запитання-відповідь», майже нізвідки «виринув» Віталій Кличко. Точніше його знаменита фраза, якою мер відреагував на часткову руйнацію Шулявського моста у столиці: «Він втомився». На громадському обговоренні житель Цвітохи Михайло Гордєєв кількаразово повторював запитання чи не «втомився» бетон та арматура за роки експлуатації та чи зможе витримати подальші навантаження в разі роботи енергоблока у понадпроектний термін. Начальник служби надійності, ресурсу і продовження експлуатації Євгеній Мелешко запевнив, що оцінку технічного стану будівель і споруд на першому енергоблоці проводили фахівці Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. Відповідні зразки, взяті ними на станції, досліджувалися в лабораторії академії. Науковці дійшли висновку, що і метал, і бетон у доброму стані, вони можуть нести навантаження при подальшій експлуатації енергоблока ще 40 років, надавши відповідні обґрунтування на підтвердження своїх слів. Ці матеріали разом з іншими необхідними документами розглядала Державна інспекція з ядерного регулювання України, вони пройшли відповідну експертизу та отримали позитивний висновок. Тільки після цього ДІЯРУ погодила рішення про продовження терміну експлуатації будівель і споруд на 40 років, тобто до 2056 року. Варто зазначити, що дослідження науковців з Придніпровської академії будівництва та архітектури не є одноразовим за всі роки експлуатації. Бо під час кожного перевантаження ядерного палива в ході планово-попереджувального ремонту проводяться відповідні обстеження, лабораторно досліджуються так звані зразки-свідки металу корпусу реактора. Саме постійний контроль експлуатаційників та науковців за «поведінкою» металу та бетону дають підстави стверджувати, що корпус реактора на першому енергоблоці у хорошому стані, - зауважив заступник генерального директора Хмельницької АЕС з кадрів і соціального розвитку Віктор Демидюк. Обстоював цю позицію і заступник головного інженера з ядерної і радіаційної безпеки Віталій Литус.
Славутчани цікавилися чи мають атомники в своєму розпорядженні техніко-економічне обґрунтування продовження терміну експлуатації першого енергоблока.
- Такий документ є, його розробили у Київському науково-дослідному і проектно-конструкторському інституті «Енергопроект», - повідомив Євгеній Мелешко.
Чи є користь від діалогу з громадою
Заступник голови Крупецької об’єднаної територіальної громади Любов Ліпська нарікала на низьку зацікавленість активістів населених пунктів, що входять до ОТГ, у громадському обговоренні питання продовження експлуатації першого енергоблока. Мовляв, користі від того ніякої, адже обговорення не передбачають жодних фінансових зобов’язань ХАЕС перед громадою. А розмова ради розмови – порожній звук та й годі. Висловлювалися в цьому ж ключі й інші виступаючі. На переконання Віктора Демидюка, подібні діалоги вкрай необхідні обом сторонам, бодай для того щоб бути почутими. Спільними зусиллями, задокументувавши озвучені проблеми, можна донести їх до ДІЯРУ, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, профільного міністерства. Не варто сподіватися, що всі вони миттєво будуть вирішені, потрібен час на вивчення ситуації, численні узгодження тощо. Але стукати в усі двері однозначно треба, і сила громади в її активності, єдності та наполегливості. Одна річ жваво дискутувати про наболіле поміж собою і зовсім інша виносити проблему на загал, заручившись підтримкою більшої аудиторії, скоригувавши свої вимоги. Для цього громада має володіти достовірною інформацією, аби правильно і чітко вибудовувати свої дії. Бо інформаційний вакуум породжує викривлені тлумачення фактів, домисли, робить слабкими у відстоюванні інтересів громади.
Представник Славутської газети «Трудівник Полісся» Олександр Дейкалюк пропонував ХАЕС відновити практику зустрічей керівників і спеціалістів станції з журналістами регіональних видань, як це мало місце під час добудови другого енергоблока. Пропозиція була почутою, Віктор Демидюк пообіцяв активізувати в цьому напрямку роботу ВРГіЗМІ та найближчим часом організувати круглий стіл для місцевих журналістів. Це сприятиме донесенню інформації про діяльність ХАЕС, в тому числі про заходи з ПТЕ, до широкого кола людей.
Наш бюджет – наш тариф
Він надто куций у порівнянні з іншими генераціями, особливо не розженешся. Тим паче, що державне підприємство, яким є ХАЕС, обмежене в своїх діях і суворо підзвітне. Через низький тариф, заборгованість перед компанією «Енергоринку» за відпущену електроенергію змушують дуже раціонально використовувати зароблені кошти, яких все одно не вистачає, через що компанія вимушена брати кредити. Минув той час, коли підприємство могло надавати благодійну допомогу, жирну крапку на цьому поставила відповідна урядова постанова. Отож, обіцяти громаді якусь фінансову допомогу означало б кидати слова на вітер. І в цьому ми чесно зізнаємося перед людьми. Не завжди і не з першого разу це сприймається з розумінням, але для того й відбуваються подібні зустрічі, щоб відверто розповісти про реалії.
Відтак, голослівних обіцянок жителям Славутчини ніхто не давав, а от підтримку у їх бажанні зробити життя кращим і комфортнішим гарантували, пристаючи на пропозицію включення у Звернення учасників громадського обговорення до ДІЯРУ і Енергоатома найбільш чутливих питань. Вони так само знайдуть відображення у протоколі і мають шанс лягти на стіл найвищих українських посадовців.
Найбільш активними на зустрічі були Михайло Гордєєв та голова громадської ради при Славутській райдержадміністрації Василь Гапонюк. У своїх тривалих запитаннях-монологах вони охопили широке коло питань: тарифи на електроенергію для споживачів зони спостереження, доля колишнього підсобного господарства ХАЕС в Цвітосі і піонерського табору, який так і не став профілакторієм, збільшення відрахувань на соціальний розвиток регіону, необхідність законодавчого закріплення страхових ризиків життя, майна і здоров’я жителів зони спостереження… Без відповіді не залишилося жодне з них. Сторони висловилися за необхідність співпраці і взаємопідтримки, пошуку компромісу, толерантності у взаємовідносинах.
Крім вже звичних і традиційних для кожної з таких зустрічей запитань були і дуже конкретні, властиві й актуальні саме для цієї території. Наприклад. Чи могла б Хмельницька АЕС посприяти в зарибленні водойми на території Улашанівської ОТГ.
- Питання можна обговорити і спробувати вам допомогти, - зазначив Віктор Демидюк.
Вже згадувана Любов Ліпська цікавилася чи не могла б станція за свої кошти оздоровлювати дітей зони спостереження. Їй порадили звернутися з відповідним листом, який розглянуть у профспілковому комітеті, адже оздоровлення, в тому числі дітей, саме у його віданні.
У Зверненні славутчани висловили свою підтримку продовженню терміну експлуатації першого енергоблока, включивши до його тексту проблемні питання, які потребують вирішення на користь громади. У цьому переліку повернення нічного тарифу, збільшення відсотка відрахувань на соціальний розвиток, законодавче закріплення страхових ризиків, будівництво мосту в селі Стригани з метою забезпечення евакуації людей на випадок надзвичайної ситуації на ХАЕС тощо.
До слова. В ході діалогу виникла зацікавленість у можливій передачі – повній або частковій - будівель «піонерського табору» від ХАЕС до Крупецької ОТГ. Об’єднання, за словами Любові Ліпської, фінансово самодостатнє і може розглянути такий варіант.
Учасники зустрічі висловили побажання аби Хмельницька АЕС передала кожній громаді книги «30 років надійної експлуатації» та «Нетішин. Хронологія сучасності. 1977-2007», які вийшли друком минулого року. Лунали пропозиції надати їх кожній школі, кожній бібліотеці. Отож, запит на інформацію не спадає.
Ольга Сокол
Фото Олени Веселової