Грошi можуть розповiдати про iсторiю держави

Багато жителів Нетішина знають начальника дільниці з ремонту засобів обчислювальної техніки цеху теплової автоматики та вимірювань Хмельницької АЕС Миколу Павленка не тільки як відповідального керівника підрозділу, діяльність якого пов’язана із забезпеченням безпечної експлуатації діючих енергоблоків, а й людину ерудовану, небайдужу до пізнання, самовдосконалення. У Миколи Григоровича є одне цікаве захоплення, якому він не зраджує тридцять п’ять років. Це нумізматика. Її ще трактують як науку про монети. Основу його колекції складають металеві гроші, які карбувалися у різних століттях монетними дворами Європи, Азії, Африки, Америки. Але найбільший інтерес представляють монети, які перебувають в обігу в Україні від початку здобуття своєї незалежності. Це стало приводом для зустрічі із допитливим колекціонером.

- Миколо Григоровичу, біль­шість людей звикли мати у своїх гаманцях звичні для всіх обігові монети. Дехто й не здогадується, що існують їх різні випуски, навіть відкарбовані у дорогоцінних металах.

- Давайте розпочнем з того, що кожна держава має свої основні атрибути – гімн, прапор, герб, територію і, звичайно, грошову систему. Після проголошення Незалежності у 1991 році Україна стала на шлях створення власної фінансової системи. Перші роки були важкими, бо ж економічна криза провокувала велику інфляцію. Старше покоління добре пам’ятає першу половину дев’яностих років, коли майже кожен житель нашої держави став «мільйонером». Тоді в грошовому обігу були так звані купони номіналом від «одинички» до банкноти із шістьма нулями. Потім з’явились і перші монети. Вони були номіналом «200 тисяч гривень». Серію карбування грошей у металі продовжило офіційне введення в грошовий обіг нашої держави гривні та розмінних монет – копі­йок. Не всі знають, що перед введенням гривні перша партія загальнообігових монет незалежної України з’явилася 11 травня 1992 року. В цей день на Луганському верстатобудівному заводі були виготовлені пробні екземпляри копійок з різних металів. Сьогодні - це найцінніші монети України, мабуть, крім інвестиційних срібних та золотих, вартість яких зростає з кожним роком. Тоді вибір підприємства для карбування грошей був не випадковий. У Луганську було обладнання, запас матеріалів. До речі, перші українські монети чеканилися не тільки в Луганську. Устаткування для виробництва патронів дозволяло на той момент працювати тільки з м’якими металами, такими як латунь і алюміній. Ці матері­али мало підходять для виробництва загальнообігових монет. Відсутність професійного обладнання змусило звернутися за допомогою до європейських фахівців. За підсумками конкурсу найкращі на той момент умови виробництва монет для України запропонував італійський «Державний поліграфі­чний і монетний інститут». Тут були виготовлені монети 1, 5, 10 і 25 копійок 1992 року. На Луганському верстатобудівному заводі  випускалися монети 2, 10, 25 і 50 копійок,  починаючи з 1994 року – всі загально обігові  монети України виготовлялися тільки в Луганську. Згодом карбування українських монет розпочалось на нових потужностях Національного банку України під Києвом.

- Ви розповіли про так звані обігові монети, які, зазвичай, знайдуться у гаманцях багатьох громадян. Як відомо, у нашій державі випускаються й інші монети, які практично не можливо побачити під час звичайних розрахунків у крамницях чи інших закладах.

- Хочу уточнити, що монети поділяються на такі категорії, як  ужиткові;  ужиткові  пам’ятні; пам’ятні та ювілейні;  інвестиційні. За роки нашої незалежності Національним банком  України станом на липень цього року було випущено 733 різних види монет. З них - 390 з недорогоцінних металів.

- Чим вони унікальні?

- За допомогою монет можна вивчати історію, географію, культуру нашої держави. Для прикладу можна взяти наш регіон. На українських монетах представлена й Хмельниччина.

У травні цього року в обіг введено дві монети номіналом п’ять та десять гривень, на яких представлено Кам’янець-Подільський із його відомим замком. Це унікальне місто пав’язане із багатьма подіями минувшини.

Поряд із Нетішином знаходиться ще одне унікальне місто. Це Острог. Він також представлений у нумізматиці. Ювілейна монета «Острозька академія» номіналом 5 гривень, присвячена першій українській школі вищого рівня - Острозькій академії, заснованій В. К. Остро­зьким у 1576 році. У цій школі викладалися слов’янська, грецька, латинська мови і, так звані, вільні науки (граматика, арифметика, риторика, логіка тощо). Першим її ректором був письменник Герасим. Смотрицький, у академії навчався його брат, також відомий вчений і письменник Мелетій Смотрицький,  гетьман Петро Сагайдачний та інші. Острозька академія тісно пов’язана з друкарнею, в якій друкувалися твори наставників школи, а 1581 року Іван Федоров надрукував Острозьку Біблію.

Монету введено в обіг 28 квітня 2001 року. Вона належить до серії «Вищі навчальні заклади України». У 2007 році було відкарбовано золоту монету номіналом 100 гривень, яка присвячена Острозькій Біблії.

Для мене як колекціонера і працівника Хмельницької АЕС унікальною є пам’ятна монета «Атомна енергетика України», номіналом 2 гривні, яка була введена в обіг у 2004 році. У довідниках та посібниках з нумізматики з’явилась інформація про нову українську монету «Атомна енергетика України» номіналом 2 гривні. Її випуск присвяче­но пуску другого енергоблока Хмельницької АЕС та четвертого Рівненської АЕС. Вона засвідчує, що атомна енергетика має стратегічно важливе зна­чення для  економіки країни. Монета виготовлена з нейзиль­беру (маса - 12,8 г, діаметр -31,0 мм), тираж - 30 тисяч штук. На аверсі монети зо­б­ра­жено стилізоване вог­няне колесо, яке символі­зує рух, технічний прогрес. На фоні колеса розміще­ний малий Державний Герб України (зверху), написи «2 гривні» (знизу), «Україна», рік карбування монети - «2004» і логотип Монетного двору Національного бан­ку України. На реверсі монети зображено корпус атомно­го реактора ВВЕР-1000, а також па­ливні канали 15 ядерних реакторів (за їх кількістю в Україні), два з яких увінчані ростками і символізують нові енергоблоки. Авторами ескізів стали Володимир Таран, Сергій Харук, Олександр Харук, модель виготовив Роман Чайковський. Цікавим фактом є те, що ідея випуску такої унікальної монети зародилась саме в Нетішині.

Хочу наголосити, що кожен випуск монет присвячується видатним особистостям, ювілеям, географічним особливостям нашої держави. Принаймні номінали «2 гривні», «5 гривень» карбуються з недорогоцінних металів, на виготовлення десятигривневих та двадцятигривневих монет використовується срібло високої проби. Гроші значно більших номіналів – із золота найвищої проби. Колекційна вартість таких сучасних платіжних засобів у десятки разів перевищує встановлену державою їх номінальну вартість. Ювілейні та пам’я­тні укра­їнські гроші практично не потрапляють у загальний грошовий обіг, а стають предметом гордості багатьох поціновувачів нумізматики. У Нетішині  багато людей, які цікавляться дослі­дженням монет, формують цікаві колекції. Окремі колекціонери є членами Славутського міжрайонного відділення філателістів Асоціації філателістів України, яким керує Петро Смірнов. Вони мають змогу через Хмельницьке відділення Національного банку України одержувати нові випуски металевих грошей,  присвячених культурним, мистецьким, науковим подіям в історії держави.  Серед працівників Хмельницької АЕС активними дослідниками грошового обігу є майстер цеху теплової автоматики та вимірювань Олександр Хоружий, інженер хімічного цеху Олександр Добровольський, начальник дільниці теплоізоляції енергоремонтного підрозділу Ігор Рокицький та ін.

Такі науки, як нумізматика, боністика відкриті кожному. Варто проявити інтерес і тоді відкриються великі горизонти знань про нашу та інші держави світу.

Олександр Шустерук

Фото автора