Комунiкабельнi, енергiйнi, креативнi

Минулого тижня Хмельницьку АЕС відвідала з ознайомлювальною екскурсією група студентів Національного університету «Острозька академія», у скла­ді якої майбутні журналісти та економісти. Мені захотілося поспілкуватися саме з колегами по ремеслу, почути і від­чути їх  розуміння професії і свого місця в ній. Співрозмовники радо ділилися думками, миттєво знаходячи відповіді на поставлені запитання. Їх слова­ вирізнялися свіжістю, і нехай не були позбавлені юнацького романтизму, але й не звучали зашкарубло, не зводилися до наперед досить легко прочитуваних штампів. Так хочеться, щоб нинішня відвертість молодих людей, їх віра у справедливість якомога­ довше витримали перевірку часом і реалії життя не змогли зламати внутрішнього духу свободи, а чистота помислів і твердих переконань вистояли перед системою. Системою, поро­дженою життям і кожним з нас через свою мовчазну участь і байдужість.

Моїми співрозмовниками були двоє однокурсників, наших земляків з Хмельниччини. Обоє напрочуд комунікабельні, ерудовані, логічні, впевнені. Наша розмова почалася з запитання про мотиви, якими керувалися вчорашні школярі при виборі професії.

Юліан Новак, уродженець Нетіши­на.

- При вступі до вишу мій вибір саме Острозької академії був одним з пріоритетних. Адже в цьому закладі навчалася моя сестра, я був наслуханий про нього, неодноразово там бував, відвідував підготовчі курси. Отож, все логічно.

Альона Матвєєва, уродженка Полонного.

- Для мене журналістика – це той вибір по життю, який спонукає підштовхувати людей до чогось кращого, не бути лінивими, працювати, залишатися оптимістами, вірити, що країні, її майбутнє, будуть обов’язково кращими.

- Чи є у вас бодай невеличка  журналістська практика? У якому напрямку журналістики хочете реалізувати свої знання?

Альона Матвєєва.

- Я тяжію до телебачення, писати не зовсім виходить, а от телевізійні матеріали даються легше. Це те, що мені до душі, бачу себе телевізійником.

Юліан Новак.

- Практика в журналістиці, вважаю, основне. Вже з І курсу я готував певні матеріали на сайт Острозької академії, працював у телевізійному відділі нашого студентського ЗМІ «Острог. Інфо» (громадський інформаційно-аналітичний портал «Острог. Інфо» - ред.), , робив деякі репортажі. Це цікаво, і дуже добре, що Острозька академія в цьому напрямку розвивається.

- Чи є у вас кумири в журналістиці?

Для мене це люди, які, на жаль, вже пішли з життя через свою професійну діяльність. Наприклад, Ольга Мороз, яку я особисто знав. Для мене вона є прикладом того, як потрібно підходити до роботи і просто жити нею.

Альона Матвєєва.

- Я надам перевагу молодим, наприклад Тетяні Завидович з каналу «Україна». І хоч не всі його однозначно сприймають, вважаючи таким, що суперечить нашим ідеалам і цінностям, насправді журналісти каналу працюють дуже якісно, вмотивовано, на совість.

- Якими рисами має бути наділена людина, котра пов’язала свою долю з журналістикою?

Юліан Новак.

- Найперше їй має бути притаманна амбіційність, людина повинна кожного разу дивувати саму себе, а потім уже читацько-глядацьку аудиторію. І постійне прагнення до вдосконалення. Порівнюю матеріали, які я особисто писав на першому курсі і тепер, вже бачу певну позитивну тенденцію.

Ще одна з обов’язкових рис – чесність. Знаєте, можна обманути аудиторію, але себе самого аж ніяк, пишучи відверту джинсу.

Альона Матвєєва.

- Я б до цих якостей додала цілеспрямованість, без цього нікуди.

- А як щодо відповідальності?

- Це, безумовно, основний фактор, але не всі готові брати її на себе. Думаю, з часом до цього прийдемо.

Юліан Новак.

- Творчим людям дуже важко себе організувати, але треба вчитися, від цього залежить твоє майбутнє. Якщо добре проявиш себе в університеті, будеш відповідальним, матимеш добру підмогу на майбутнє.

- Чи знаєте ви когось із наших земляків, хто проявив себе в журналістиці на всеукраїнському рівні?

- Звісно, це уродженка Хмельниччини Алла Мазур, ведуча ТСН, а також нетішинка Алла Ткач, яка працювала репортером на ТСН. До речі, вона також закінчила Острозьку академію.

- Добігає кінця другий рік навчання на факультеті журналістики, не розчарувалися у своєму виборі?

Альона Матвєєва.

- В жодному разі про зроблений вибір не жалкую. Вважаю, що набуті знання дозволять працювати на різних ділянках – бути менеджером, піарником.

Юліан Новак.

- Особисто я відчув разючу різницю між своїми уявленнями про журналістику, які мав після школи і навіть на І курсі навчання, коли все сприймалося через рожеві окуляри. Потроху розвіявся романтизм, прийшло розуміння відповідальності за написане і мовлене слово, відбулася певна переоцінка цінностей. Розумієш, що потрібно прагну­ти досягти тих ідеалів, за які віддали своє життя наші колеги-журналісти. Але не зламалися, не здалися, отож і ми не повинні здаватися.

Обоє моїх співрозмовників виступають за чистоту мови в медійному просторі, відхід від перенасичення запозиченими виразами, покручами, а тим паче вживання відвертої брутальщини. Бо це не що інше, на їх думку, як                   піар-хід, намагання завоювати в такий спосіб аудиторію. Всього має бути в міру, невластиві для української мови звороти виправданими і ними не варто зловживати. В українській журналістиці, на переконання студентів, має переважати державна мова. А вона в нас одна.

Ольга Сокол

Фото Олександра Шустерука