Рiвнем безпеки цiкавились мiжнароднi спостерiгачi
Хмельницьку АЕС відвідали представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Відбулася ділова зустріч із керівництвом підрозділів електростанції, на персонал яких покладено контроль за радіаційною, екологічною безпекою та фізичний захист діючих енергоблоків, радіаційний і екологічний контроль обстановки у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження.
Як зазначив член делегації Маріан Скарлатеску, на прохання українського уряду і за ухвалою всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ 2014 року Постійна Рада ОБСЄ ухвалила рішення направити в Україну Спеціальну моніторингову місію. Місія отримала завдання зібрати інформацію та відзвітувати про ситуацію з безпекою, про гуманітарну ситуацію.
На даний час до складу Місії входить майже 600 спостерігачів з більш ніж 40 країн-учасниць ОБСЄ. До складу Місії входять громадяни України, які займають посади перекладачів, радників та адміністративного персоналу. Мандат Місії поширюється на всю територію України. Головний офіс організації знаходиться у Києві. Команди спостерігачів працюють у Дніпропетровську, Донецьку, Івано-Франківську, Києві, Луганську, Львові, Одесі, Харкові, Херсоні, Чернівцях, Донецькій та Луганській областях.
Маріан Скарлатеску розповів про роботу його колег у зоні АТО. Тут особливі умови перебування. Незважаючи на дипломатичний статус спостерігачів і те, що свобода їх пересування визнана Мінськими угодами, проїзд через блокпости часто буває надскладним.
У ході зустрічі міжнародні спостерігачі поцікавились рівнем захисту діючих енергоблоків та заходами, які сприяють безпечному життю населення зони спостереження Хмельницької АЕС. Заступник генерального директора з фізичного захисту та режиму Олег Редзинець повідомив гостям, що оприлюднення інформації про діяльність енергетичного об’єкта регламентовано законодавством України. Основна інформація відкрита для громадськості, робота та стан діючих енергоблоків постійно контролюється експертами різних організацій, зокрема й МАГАТЕ.
Міжнародного експерта Роберта Ламберта зацікавили перспективи добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС та тенденції у виборі типу реакторної установки.
У ході бесіди виникла низка запитань стосовно заходів безпеки діючих енергоблоків. Від спеціалістів Хмельницької АЕС експерти дізналися, що відразу ж після аварії на Фукусімі на українських АЕС був проведений ряд заходів з аналізу безпеки у відповідності до рекомендацій Всесвітньої асоціації операторів АЕС (ВАО АЕС). З урахуванням отриманої інформації проведено протиаварійні тренування, виконано «стрес-тести» і прийнято довгострокові заходи з підвищення безпеки. Нашим атомникам довелося конкретними заходами відповісти на два головних питання: як потрібно діяти в подібній ситуації, бо подібна аварія не прораховувалась у жодному проекті, і що потрібно зробити, щоб лиха не сталось. Фахівці «Енергоатома» на підставі «стрес-тестів» з урахуванням уроків аварії на АЕС Фукусіма-1 доповнили діючу «Комплексну (зведену) програму підвищення рівня безпеки діючих енергоблоків атомних станцій України» додатковими заходами і визначили першочергові заходи.
Компетентну інформацію про заходи з підвищення безпеки діючих енергоблоків на Хмельницькій АЕС оприлюднив начальник служби аналізу безпеки Олександр Годнєв. Окремим напрямком він назвав удосконалення процедур з управління важкими аваріями, особливо позапроектними, які можуть бути викликані сукупністю причин.
Характеризуючи рівень безпеки діючих енергоблоків Хмельницької АЕС, Олександр Годнєв оприлюднив значення критеріїв безпеки для енергоблоків №1,2 ВП ХАЕС і порівняв їх числові показники із критеріями безпеки, наведеними у нормативних вимогах України з безпеки атомних станцій. На основі співвідношення даних зроблено висновок, що критерії безпеки енергоблоків ВП ХАЕС відповідають нормативним вимогам України та міжнародним вимогам з безпеки АЕС.
Пізнавальною інформацією для міжнародних спостерігачів стали доповіді начальника цеху радіаційної безпеки Віктора Андрійчука та начальника лабораторії зовнішнього дозиметричного контролю Андрія Тищенка про моніторинг радіаційної обстановки в зоні спостереження Хмельницької АЕС. За їх словами, у рамках пуску другого енергоблока ХАЕС та з метою реалізації «Програми модернізації енергоблоків АЕС України з реакторами ВВЕР-1000» на Хмельницькій АЕС паралельно з існуючою системою радіаційного контролю впроваджено автоматизовану систему контролю радіаційної обстановки (АСКРО). Мета - підвищення рівня радіаційної безпеки Хмельницької АЕС шляхом автоматизації процесів вимірювання, збору, обробки, архівування і зберігання інформації про параметри радіаційної обстановки на проммайданчику і в районі розташування АЕС. За допомогою автоматизованої системи здійснюється безперервний контроль радіаційної обстановки на проммайданчику АЕС, в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження в усіх режимах експлуатації АЕС. АСКРО збирає інформацію на 15 постах, які розміщені на території трьох районів, у режимі реального часу, довгостроково її зберігає і надає поточну і ретроспективну інформацію про метеорологічні параметри та радіаційний стан у встановлених місцях контролю.
Про заходи, які здійснюють працівники відділу охорони навколишнього середовища, розповів її начальник Олександр Левицький.
Із уст начальника відділу міжнародної співпраці і технічної допомоги представники ОБСЄ довідались про співпрацю із міжнародними експертами МАГАТЕ, OSART та іншими поважними інституціями.
Представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ запевнили, що вся інформація, яку вони одержали від фахівців, буде відображена у звіті. За їх словами, рівень захищеності і безпеки діючих енергоблоків електростанції перебуває на високому рівні.
Олександр Шустерук
Фото автора
