Імпонує прагнення українців бути незалежними у енерегетичній сфері
Днями Хмельницьку АЕС відвідав відомий французький журналіст Себястьян Гобер, який активно висвітлює політичне життя України у провідних світових ЗМІ. Він мав зустріч із заступниками генерального директора Хмельницької АЕС: з фізичного захисту та режиму Олегом Редзинцем, з капітального будівництва – Олегом Рахлінським та заступником головного інженера по нових блоках Олександром Корлихановим. У ході спілкування Себастьян Гобер зазначив, що метою його візиту є вивчення питання добудови нових енергоблоків в Україні, зокрема, на проммайданчику Хмельницької АЕС, та перспективи інтеграції у європейську енергетичну систему. Також іноземний журналіст цікавився надійністю фізичного захисту діючих енергоблоків.
Після офіційної зустрічі із представниками адміністрації електростанції гість мав можливість оглянути конструкції третього енерго- блока.
Під час відвідин навчально-тренувальному центру Себастьян Гобер поспілкувався із заступником головного інженера з підготовки персоналу Хмельницької АЕС Володимиром Ісуповим та його заступником Іваном Абрамівим. Фахівці НТЦ розповіли про методику навчання та підготовки оперативного персоналу, практичне застосування повномасштабного тренажера, встановленого на ХАЕС за сприяння американських колег. Його практичне застосування було продемонстровано французькому жур- налісту. Іван Абрамів зазначив, що тренажер допомагає готувати оперативний персонал і є аналогом блочного щита управління першого енергоблока станції. На електростанції до відповідальних робіт на діючих енергоблоках Хмельницької АЕС допускаються лише спеціалісти, які мають базову вищу освіту, відповідний виробничий стаж, а також ліцензії на право експлуатації складного обладнання.
Себастьян Гобер скористався нагодою кілька хвилин відчути себе у ролі провідного інженера реакторної установки – поворотом ключа він «зупинив» роботу умовно діючого енергоблока. Це додало йому позитивних емоцій, бо ж майже усі журналісти дотримуються принципу – не переживеш, то й об’єктивно не напишеш.
В ході відвідин Хмельницької АЕС автору цих рядків випала нагода поспілкуватись із французьким журналістом.
Майже п’ять років Себастьян Гобер живе у Києві. Він представляє такі відомі французькі ЗМІ, як газета «Liberation», радіо «RFI», його статті друкуються у низці інших франкомовних видань. Основна тема публікацій – політичне життя в Україні та Східній Європі.
- Себастьяне, коли ти пов’язав свою долю із журналістикою?
- Я народився у містечку, що в сорока кілометрах від Парижа. Після закінчення школи захопився вивченням теорії французької літератури, згодом обрав політологію, як спеціалізацію, і продовжив навчання на студіях вищих учбових закладів Швеції, Польщі, Латвії. У Будапешті спеціалізувався на основах націоналізму у різних державах Європи. Під час навчання я мав можливість багато подорожувати і мав зустрічі із цікавими людьми. Про свої враження почав розповідати у різних франкомовних виданнях. Трапилось так, що два французьких журналісти, які писали на українську тематику, повернулись у Париж. Я приїхав їм на заміну. Відтак живу тут майже п’ять років.
- Помітно, що у тебе велике прагнення досконало вивчити українську мову, бо над вимовою попрацював ретельно.
- Мені цікаво вивчати українську мову. Я її знаю не досконало, але сподіваюсь, що я на правильному шляху. Принаймні у цьому мені активно допомагає моя дружина. Вона українка, я з нею познайомився під час навчання у Польщі.
- Себастьяне, перед нашою зустріччю я прочитав у перекладі деякі твої статті, інтерв’ю у різних світових ЗМІ. Зробив для себе висновок, що про Україну пишеш правдиво й неупереджено.
- По іншому не вмію.
- Твоя спеціалізація – політика. Як виник інтерес до енергетичної сфери, зокрема, до атомної енергетики?
- Хочу вивчити питання енергетичної незалежності України. Мене зацікавило прагнення України наростити енергетичні потужності за рахунок введення в експлуатацію нових енергоблоків в умовах, коли спостерігається певний надлишок електроенергії й частими є ситуації диспетчерських обмежень в роботі діючих АЕС. Фахівці Хмельницької АЕС мені роз’яснили, що Україна має думати про перспективу, бо ж згодом доведеться почергово виводити з експлуатації ядерні енергоблоки, які відпрацювали встановлений ресурс. Ставиться питання про поступове об’єднання української енергетичної системи із європейською. Для себе дізнався, що від Хмельницької АЕС до польського міста Жешув у вісімдесятих роках прокладена лінія електропередач, яка знаходиться у законсервованому стані і після ремонту та модернізації здатна до подальшої експлуатації. Для мене також важливим питанням є фізична захищеність українських АЕС.
- Себастьяне, я пригадую, що у 2011 році на деяких французьких АЕС відбулось несанкціоноване проникнення активістів Грінпіс, які навіть умудрились на одному із діючих реакторів розмістити банер із протиядерними гаслами.
- Так. Це стало повчальним уроком. Зараз безпека французьких АЕС значно суворіша. Під час зустрічі із заступником генерального директора Хмельницької АЕС з фізичного захисту та режиму Олегом Редзинцем я пересвідчився, що до фізичного захисту діючих енергоблоків в Україні ставляться серйозно. Хочу наголосити, що міжнародний тероризм не має ні географії, ні національності. Треба бути завжди пильними. Чорнобильська трагедія та аварія на японській АЕС Фукусіма багато чому навчили.
- За п’ять років життя в Україні ти, напевно, почуваєшся у нашій державі впевнено?..
- Іноземцю треба до всього звикати. Я не вибагливий по життю, тому легко адаптуюсь в умовах не зовсім якісного сервісу. Але це не головне. Мені імпонує прагнення українців бути незалежними в енергетичній сфері та житті. Це я відчуваю на кожному кроці. Мої симпатії до України є щирими.
- Що би ти побажав жителям нашого краю та й України в цілому?
- Миру і тільки миру. А політикам – великої відповідальності. Від цього залежить поступ України до європейської спільноти.
Олександр Шустерук
Фото автора