Інвестуєш в освіту – інвестуєш в майбутнє

Це лиш один з влучних висловів, які прозвучали на нещодавній зустрічі міського голови Олександра Супрунюка з освітянами міста. До розмови на актуальні теми шкільного життя долучилися як керівники навчальних закладів, так і вчителі-предметники. Потреба у форматі такої зустрічі назрівала давно, а дискусії на позачерговій сесії міської ради з приводу виділення коштів на освітню галузь (йдеться про суму у понад 5 мільйонів гривень – ред.) лиш пришвидшили її. Міський голова обстоює думку, що кошти доцільно скерувати на техні­чне оснащення шкільних кабінетів, думки депутатів з цього приводу розділилися. Не всі погодилися з попередніми сумами, яких можуть вартувати сучасні лінгафонні кабінети (290 тис. грн.) чи кабінети фізики (150 тис.). Звучали пропозиції наявні кошти використати на заміну вікон тощо.

Самі освітяни на зустрічі з міським головою вважали за недоцільне змішувати все в загальну купу, розділяючи необхідність зміцнення матеріально-технічної бази самих будівель і технічне оснащення навчальних кабінетів. Від проведення ремонтних робіт і осучаснення шкільних приміщень ніхто не відмовляється. Потрібно, звичайно, міняти вікна, підтримувати у належному стані дахи, міняти мережі, але це вже, за словами В.М.Миська, зовсім інший напрямок витрат і потребує окремого розгляду й рішення.

Директори шкіл, як і вчителі-предметники, намалювали невеселу реальну картину з можливостями освітян давати учням не тільки якісні теоретичні знання, а й практичні напрацювання. Як випливає зі слів учасників зустрічі, навчальні кабінети в школах знаходяться «на рівні збереження, або часткового оновлення». Тобто залишились такими, якими були на момент відкриття школи. Хоча відтоді, зауважимо, відбулися колосальні зміни не тільки в сфері освіти й науки. Вже почила в Бозі навіть держава СРСР за часів якої, наприклад, закупляли прилади для кабінетів фізики. Тепер вони, за словами Б.П.Шевчука із ЗОШ №1, або просто морально застарілі, або й вийшли з ладу. Отож, проводити якісно лабораторні роботи, у яких би був задіяний кожний учень, неможливо.

Плачевний стан не тільки у кабінетах фізики. Вчителі іноземної мови, як на ковток свіжого повітря, чекають на облаштування лінгафонних кабінетів. За умови, коли учні послуговувалися б на уроках ноутбуками, навушниками, вчитель міг би індивідуально працювати з кожним. Діти ж, особливо ті, хто не впевнений у своїх знаннях, знаючи, що їх відповіді чує лише вчитель, позбулися б замкнутості і сором`язливості. В кінцевому результаті вдалося б добитися більш високої якості знань.

Ще освітяни наголошували, що сума 290 тисяч гривень, не остаточна. Вони вивчають цінові пропозиції різних постачальників і вибиратимуть найбільш оптимальні. Але й зовсім дешевого обладнання не купуватимуть, оскільки мусять дотримуватися встановлених вимог, зокрема санітарних норм. У школи може бути придбана тільки сертифікована продукція, в іншому випадку, якою б привабливою не була ціна, пропозиції навіть не розглядатимуться.

Учасники зустрічі були солідарні в необхідності прозорості закупівельних процедур і раціонального використання бюджетних коштів. Вони не проти контролю за цим процесом батьків учнів, депутатів, представників громадських організацій. Навпаки, – за конструктивну співпрацю заради якісного навчального процесу, розвитку здібностей наших дітей, які демонструють відмінні результати на обласних і загальноукраїнських олімпіадах.

З розумінням підійшли в колективах шкіл до неоднозначного підходу нетішинських депутатів при розгляді питання про виділення коштів освіті. Не всі обранці через брак досвіду знають тонкощі формування бю­джету, інші моменти бю­джетної політики.

Тому доноситимуть свою позицію, пояснюватимуть потреби шкіл і вимоги до організації навчального процесу, переконуватимуть у необхідності вливання коштів в оновлення матеріально-технічної бази, яке матиме ефективний результат. Готові моніторити увесь хід подій і на кінець року доповісти про конкретні результати.

Все відразу не охопити, отож починатимуть з кабінетів фізики і лінгафонних кабінетів, як пріоритетних напрямків, визначених Міністерством осві­ти і відповідним Указом Президента України (2016-й проголошено роком іноземної мови – ред.). Наступним кроком стане осучаснення кабінетів хімії, біології, трудового навчання, спортивних залів. Бо те, що за всі роки української незалежності на це не виділялося жодної копійки, не може бути подальшим дороговказом. Мірило гордості – високі знання учнів, досягти яких у сучасному світі без інтерактивних технологій не вдасться. На цьому зійшлися учасники зустрічі з надією, що знайдуть порозуміння у депутатів, громадськості, батьків.

Ольга Сокол