Історико-краєзнавча конференція у Дермані

8 червня в селі Дермань Друга у рамках краєзнавчого дня «Дерманський світильник» відбулись культурно-мистецькі заходи, а також Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині». Організаторами події виступили Здолбуні­вський районний історико-краєзнавчий музей, Здолбунівські районна рада та райдержадміністрація, Рівненська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Дерманська Друга сільська рада та інші інституції.

Дерманський край із Нетішином єднає не тільки обставина, що ці населені пункти розташовані на території зони спостереження Хмельницької атомної електричної станції. В добу князів Острозьких вони входили до Острозької волості та становили власність цього відомого волинського аристократичного роду. Сусідній Дермані Мізоч, а також низка ближніх населених пунктів свого часу потрапили до створеної князем Янушем Острозьким ординації – маєткового комплексу зі спеціально визначеним статусом. В добу Російської імперії перелічені поселення входили до суміжних Острозького та Дубенського повітів Волинської губернії. Ризький мирний договір 1921 року та встановлення українсько-польського кордону роз’єднали їхню історичну долю…

Минуле Дермані, Мізоча, сіл, що розташувалися поряд – надзвичайно цікаве й різноманітне. Конференція зібрала вчених і краєзнавців з Києва, Львова, Рівного, Луцька, Острога, Нетішина, Мізоча, Здолбунова, Обарова. Присутні дові­дались про родину Мізоцьких – слуг, бояр і шляхту в добу князів Острозьких; ремісниче середовище Мізоча останньої чверті XVIII – початку XIX ст.; Мізоч у контексті більшовицького диверсійного руху на Волині в міжвоєнний період; Мізоч і Мізоцьку ґміну у вересні 1939 року; Дерманський монастир у період німецької окупації; історію бібліотек історичної Мізоччини; виходця з Дермані, відомого мислителя Володимира Марцинковського та багато іншого.

Автор цих рядків розповів присутнім про державців сусіднього Мізочу села Мізочка в добу функціонування Острозької ординації. Державцями називали осіб, яким управителі величезних ординатських маєтків передавали деякі села в користування з обов’язком при потребі нести військову службу. Серед найвідоміших родин мізочківських державців – Мисліборські, Бжезінські та Потриковські. Щоправда, у сфері їхнього впливу перебувала лише частинка села, бо інша – підпорядковувалась Дерманському василіанському монастирю.

Конференція відбувалась в актовій залі Дерманського НВК. Будівля цього навчального закладу – історична, зведена ще на початку ХХ століття. Тут розташувались і два відомі в краї заклади: музеї уродженців Дермані, майстрів пера – Бориса Тена (Миколи Васильовича Хомичевського) та Уласа Самчука. Між іншим, попри теперішні найменування Дермань Перша і Друга, назви цих населених пунктів правильніше вживати в чоловічому роді. За підсумками роботи наукового зібрання заплановано опублікувати збірник статей.

Тарас Вихованець,

заступник директора Нетішинського міського краєзнавчого музею