КАПIТАЛЬНЕ БУДIВНИЦТВО – ОСНОВА ВИРОБНИЦТВА
Далекий 1977 рік – у пам’яті старожилів та на сторінках документів, бо минуло 45 років від дати заснування Дирекції Хмельницької АЕС. Стояло завдання спорудити атомні енергоблоки, місто-супутник станції.
Технічний проект буде затверджено майже через два з половиною роки – у листопаді 1979 року. А 1977-го закипіла робота з підготовки майданчика для ХАЕС. Належало прокласти автодорогу до проммайданчика з реконструкцією центральної магістралі на ділянці Славута – Вельбівно, облаштувати піонерну базу, артезіанський водозабір, електропостачання, намив території селища тощо.
Реальне втілення намічених планів розпочалося після створення у червні виробничо-технічного відділу з будівництва ХАЕС, до складу якого увійшла група технічного нагляду за якістю будівництва об’єктів промислового та соціального призначення, геодезична група, відділ обладнання, планово-економічний відділ, бухгалтерія, технічний архів. Ці підрозділи сформувались за рахунок висококласних спеціалістів, що мали досвід будівельних робіт.
Першими працівниками виробничо-технічного відділу стали В.Ф. Гей, О.В. Артенюк, А.П. Шестак, В.П. Рибаченко, В.Д. Воєнкін, О.М. Литвинчук, Г.С. Терентьєва, В.І. Волощук та ін. Це був час великого ентузіазму, адже все доводилось робити вперше. Спочатку з’явились під’їзні автошляхи до будівельних майданчиків, а потім – гуртожитки, магазини, їдальня, житлові будинки.
Один з перших працівників Дирекції ХАЕС Олександр Михайлович Літвінчук автору цих рядків розповідав: «Це був незабутній час. Підйом – о п’ятій ранку. Доставляли нас до місця роботи вантажною технікою, а подекуди військові переправляли на понтонах через Горинь, яка час від часу мала особливість розливатись на всю округу. В районі нинішньої першої школи було торфовище, будувати на якому було проблематично. Вирішили намивати всю територію нинішнього міста аж до річки піском. Земснаряд працював вдень і вночі, як наслідок цієї роботи, а також будівельних скреперів, бульдозерів тощо є канали, кілька озер, ставок-охолоджувач. Як гідротехніку, який до цього теоретично вивчав науки в інституті водного господарства, мені все було цікаво. Напряму працював з підрядниками, адже мав засвідчувати виконання певного обсягу робіт».
Пам’ятним для працівників виробничо-технічного відділу став 1981 рік, коли на майданчику будівництва енергоблоків ХАЕС був вийнятий перший ківш грунту під основу першого енергоблока, а 22 жовтня того ж року почалося бетонування фундаментної плити реакторного відділення.
Пуск енергоблока №1 у 1987 році став головною ознакою зрілості усього колективу ХАЕС і УКБ, зокрема.У 1988 році виробничо-технічний відділ було реорганізовано в Управління капітального будівництва ХАЕС, яке очолив заступник директора з капітального будівництва ХАЕС В.І. Рябенко. У різні часи колектив очолювали А.В. Занін, Р.Р. Хайрудінов, а останні 20 років – О.В.Рахлінський.
- Важко визначити, до яких будівельно-монтажних робіт не були причетні працівники УКБ, – констатує співрозмовник. – При спорудженні першого енергоблока було введено в дію десятки об’єктів, що покращили інфраструктуру регіону. Зокрема у Славутському районі: автомобільні дороги ХАЕС – с. Комарівка – с. Стригани; ХАЕС – Дідова Гора; м. Славута – с. Вельбівно; шляхопровід через залізничні шляхи в м. Славута; залізнична станція в с. Кривин; кабельні лінії зв’язку ХАЕС – м. Славута, ХАЕС – м.Вінниця; артезіанські свердловини. Взято дольову участь в побудові маслоробного комбінату. В селі Цвітоха зведено індивідуальні житлові будинки, свинарники, корівник, конюшні, майданчики для сільськогосподарської техніки, пилораму, гараж і майданчики для худоби, комплекс із переробки м’яса. Прокладено автошляхи, міст через р. Цвітоха. В селі Дідова Гора споруджено автодороги, майданчики для сільськогосподарської техніки, побутові споруди, критий зерновий тік. В Ізяславському районі звели корівник на 200 голів та силосну яму ємністю 1500 т. (с. Лютарка).
У Нетішині з’явилось під час спорудження 1 та 2 енергоблоків майже 100 житлових будинків, що створили красивий ансамбль міста-супутника, 10 дитячих садків, 4 загальноосвітні школи, будинок культури, спортивний комплекс, лікарняний комплекс, пологове відділення й багато інших життєво важливих об’єктів.
Найбільшим досягненням став пуск першого енергоблока. Накопичений досвід дуже добре позначився під час пусконалагоджувальних робіт і на другому енергоблоці.
Подальший процес був пов’язаний із заходами з модернізації базового проекту типу ВВЕР-1000, які реалізовані за різними програмами, починаючи із 1988 року. Завдяки втіленню «Комплексної програми модернізації та підвищення безпеки енергоблоків АЕС України на 2002-2005 роки», реалізації «Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних станцій на 2006-2010 роки», а також «Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки», до яких причетні фахівці управління капітального будівництва, забезпечено підвищення надійності роботи енергоблоків, зазнали удосконалень сфери, важливі для безпеки.
Постфокусімські питання були в числі важливих, і також реалізовані у плановому порядку.Не випадково енергоблок №1 у 2016 році виробив рекордну кількість електроенергії за всю майже тридцятирічну кампанію – 7618 мільйонів кіловат*годин.
Останніми роками тривали роботи із реконструкції та модернізації обладнання. Оновлено схеми релейного захисту і автоматики систем живлення власних потреб, розподільчих пристроїв, силових і керуючих гермопроходок через контаймент реакторного відділення, системи автоматичної пожежної сигналізації у приміщенні турбінного відділення, системи збудження генератора тощо.Тривалий час працівники УКБ брали участь у ремонтно-відновлювальних роботах на третьому енергоблоці, які проводив підрядник – ВАТ «УБ ХАЕС». Також працювали з обладнанням, яке зберігається на складах, було складено його перелік для використання на нових блоках. Там же проводились фарбувальні роботи, замінювалася тара, здійснювалось переконсервування, відновлювались заводські паспорти. Частину робіт проводили власними силами, а також залучали підрядників для переміщення агрегатів, механізмів, комплектуючих.
Активною була робота з розробки та затвердження техніко-економічного обґрунтування для підготовки пакету документів щодо розміщення, проектування і будівництва нових блоків.
Олег Васильович зазначив, що колектив немало попрацював у напрямку пояснення переваг добудови нових енергоблоків під час громадських слухань. Принаймні, громадськість зони спостереження під час пуску 2-го енергоблока змогла реалізувати ряд соціальних проектів з газифікації сіл, у медичному та культурному спрямуваннях. Переконаний очільник УКБ, що до двох працюючих енергоблоків доєднаються третій, проекту ВВЕР-1000 Skoda JS a.s., та нові енергоблоки 5 та 6 фірми Вестингауз.
Колектив УКБ активно працює у цьому напрямку.У щоденних турботах реалізація проєкту переключення енергоблока №2 Хмельницької АЕС з ОЕС України на ENTSO-E та експорт електроенергії у Польщу (Жешув). Стоїть завдання відновлення ЛЕП-750 ХАЕС-Жешув, та забезпечення зв’язку з уже існуючим Бурштинським «енергоостровом» з країнами ЄС (Угорщина, Румунія, Словаччина).
Колектив УКБ, який підійшов до 45-річного ювілею, спроможний виконувати найскладніші завдання. Тут трудяться представники різних будівельних професій, що спеціалізуються на таких напрямках, як монтажні, загально-будівельні роботи, контроль за ціноутворенням будівельного виробництва, бухгалтерський облік, робота з технічною документацією тощо.Маємо право назвати в числі знавців своєї справи таких фахівців, як В.С. Фалінський, В.В. Максимюк, С.І. Івасенко, П.П. Прокопчук, М.М. Лобко, Л.О. Панасенко, Т.В. Бичківська, Ю.П. Насенюк, І.В. Володін, Р.Є. Іванова, В.П. Крива – людей, що уболівають за кінцевий результат, люблять свою роботу, роблять її на совість.
Віктор Гусаров
Фото автора
