КДЮСШ ППО ХАЕС – тридцять рокIв

КДЮСШ ППО ХАЕС – тридцять рокIв

Своє тридцятиліття, яке виповнюється цьогоріч у перший день літа, Нетішинська КДЮСШ ППО ХАЕС відзначає з новими здобутками, серед яких – друге місце в рейтинговій оцінці роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл області за 2015 рік.

Нетішинська КДЮСШ належить до шкіл 1-ї групи, де працює понад 14 тренерів-викладачів. На Хмельниччині 19 таких спортивних закладів.

Перше місце у рейтингу посіла ДЮСШ   ОЦФВУМ (м.Хмельницький). Одразу зверніть ува­гу, що в зазначеній школі передають свої знання, уміння та досвід підопічним аж 49 тренерів-викладачів, тоді як тренерсько-викладацький склад Нетішинської КДЮСШ – 21 особа. Тому очевидно, що відставання приблизно на 2,5 тисячі балів від лідера (24408 балів проти 26920-ти) з легкістю було б перекрите, адже кожний додатковий тренер­ – це нові потенційні успіхи та перемоги.

Найвагомішу лепту в успіх Нетішинської КДЮСШ ППО ХАЕС внесли такі фахівці: В.М.Цисарук – фехтування на шаблях (8771,75 бала), О.К.Штурбабіна – фехтування на шаблях (7619 балів), Г.В.Горохов – боротьба самбо (6323,5 бала), О.Г.Краснов – легка атлетика (4437 балів), О.Г.Каспаров – гандбол (1577 балів) та Р.В.Шпак – плавання (1085 балів).

 

Нетiшин – спортивна кузня зiрок

На правому березі мальовничої річки Горинь на кордоні трьох областей - Хмельницької, Рівненської і Тернопільської, розташоване невеличке містечко Нетішин, яке веде свою історію від однойменного села, заснованого у 1542 році.

Сучасна історія цього насе­леного пункту починаєть­ся з січня 1981 року, коли поряд зі старовинним селом, на місці споконвічних лісів і боліт, було викопано ковш грунту під фундамент першого енер­гобло­ка майбутньої Хмельницької атомної електростанції, а за кілька кілометрів від майбутньої АЕС почалось зведення міста енергетиків. У 1984 році селище отримало статус міста, нині тут проживає близько 37 тисяч меш­канців. Рівно через шість років після початку буді­вництва нова атомна електростанція дала перший струм.

У спортивному відношенні Нетішин унікальний. Де ще на карті нашої країни знайдеш місто з такою кількістю населен­ня, у якому б зросли дві олім­пійські чемпіонки, 11 заслуже­них майстрів спорту, 20 май­стрів спорту міжнародного класу, 60 майстрів спорту. Понад 130 медалей різного га­тунку вибороли місцеві спортс­мени тільки на офіційних змаганнях світового і європейсько­го рівня. Переможцями та при­зерами європейських і світових чемпіонатів серед дорослих та молоді неодноразово ставали заслужені майстри спорту Руслан Задворний, Дмитро Бабійчук, Юрій Пилипчук, Іван Васильчук, Олег Штурбабін, Дмитро Бойко, Аліна Комащук, майстри спорту міжнародного класу Дмитро Пундик, Олек­сандр Торчук, Євген Аулов, Станіслав Конопацький.

На І Європейських іграх у Баку влітку минулого року Нетішин був представлений чотирма спортсменами - фехтувальниця­ми А. Комащук і О. Жовнір та самбістами Д. Бабійчуком і І. Васильчуком.

І тепер до Олімпіади в Ріо-де-Жанейро у складі збірних команд України готуються кілька місцевих спортсменів.

Спортивна база атомників

Кузнею спортивних талантів без­перечно треба вважати місцеву комплексну дитячо-юнацьку спортивну школу первинної профспілкової організації Хмельницької АЕС ДП НАЕК «Енергоатом» (голова - М.В. Гук).

Протягом останніх п’яти років КДЮСШ ППО «ХАЕС» (директор – В.Л. Кравчук) постійно входить до числа переможців Всеукраїнських конкур­сів-­оглядів, випереджаючи школи провідних обласних цен­трів країни. У 2011 році за підсум­ками Всеукраїнського огляду-конкурсу з розвитку олімпійських видів спорту нетішинці посіли перше місце серед­ усіх спортив­них шкіл України, а з 2010-го по­стійно входять до трійки призерів у Всеукраїнському огляді-конкурсі на кращу постановку роботи­ спортивних шкіл ФСТ «Україна». З 2004 року їм нема рівних серед спор­тивних шкіл у Хмельницькій області.

У чому ж феномен школи?

Гучна слава нетішинського спорту народилася не на порож­ньому місці. Вона почала форму­ватися ще у вісімдесятих роках, під час зведення атомної станції, у трудовому колективі будівель­ників АЕС, а підвалини її закла­дали вчителі фізичного вихован­ня місцевих шкіл і професійно-технічного училища. Центром розвитку спорту та підготовки атлетів поступово став колектив фізкультури атомників.

«Ми приділяємо велику увагу фізкультурно-спортивній роботі на підприємстві, - відзначає Михайло Гук. - Це - важливий елемент соці­альної політики компанії НАЕК «Енергоатом» і її відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС». Адже саме на базі спортивного комплексу «Енергетик» займаються фіз­культурою та спортом не лише працівники атомної електро­станції, а й усі охочі мешканці міста. Ми усві­домлюємо, що здоров’я людини - питання дер­жавної уваги, і вирішувати його потрібно комплексно, в тому числі розвиваючи дитячий спорт».

На атомній електростанції (ге­не­ральний директор - М.С. Па­на­щенко) створено своєрідний цех змістовного дозвілля та від­починку. Утримання спортивно­го господарства: Палацу спор­ту, плавального басейну, стадіо­ну, комплексу спортивних залів і майданчиків повністю перебу­ває на балансі роботодавця і на це витрачаються значні кошти.

Проведення спортивно-масової та оздоровчої роботи з праців­никами АЕС та мешканцями міста покладено на СК «Енер­гетик», директором якого є, «За­служений працівник фізичної культури та спорту України» С.А. Балаян. А залучення дітей і під­літків до занять фізичною куль­турою та виховання спортивно­го резерву забезпечує Комплек­сна дитячо-юнацька спортивна школа. Колектив фіз­культури і школа підпорядковані первин­ній профспілковій організації атомної електростанції, яка й фі­нансує їх діяльність.

Школа чемпіонів

Атомна станція ще добудовува­лася, коли у грудні 1985 року Хмельницька обласна рада профспілок прийняла рішення про створення у Нетішині дитя­чо-юнацької спортивної школи на базі спортивних споруд міста. На початку нового року було проведено перший набір учнів. В основному це були діти, котрі бажали займатися футболом, легкою атлетикою, хокеєм на траві, лижним спортом, шахами, а перші тренування проводили­ся просто неба та у спортивних залах шкіл. 1 червня 2003 року школа була реорганізована у комплексну ДЮСШ ППО «ХАЕС».

Зараз у нетішинській КДЮСШ працюють від­ділення боксу, во­лейболу, гандболу, дзюдо, кік­боксингу, легкої атлетики, пла­вання, самбо, фехтування, фут­болу, в яких навчаються 987 юнаків та дівчат. Наймолодшим спортсменам, тим хто пізнає ази плавання, по шість років, най­старшим, які навчаються у ВНЗ, - за двадцять.

Першим директором закладу було призначено М.І. Трофимчука. У різні роки на цій посаді працювали - Г.В. Бабаєва, О.Л. Недашковська, В.В. Штурбабін.

Безумовно, головна цінність школи - це її кадри: двадцять один тренер. За 30 років тут пра­цювали сім заслужених тренерів України: Геннадій Горохов, Сергій Рижук, Віталій Цисарук, Володимир Моцюк, Вадим, Валерій та Ольга Штурбабіни. Згодом Валерій і Ольга Штурбабіни отримали звання «Заслужений працівник фізичної культури та спорту України». Дивовижно, як в одному неве­личкому колективі водночас зі­бралося стільки талановитих тренерів-педагогів! Це і фахівці старшого покоління - Г. Горохов, подружжя Штурбабіних, С. Шер­шень, А. Грушин, В. Мазуров, О. Каспаров, О. Краснов, В. Мо­цюк, Л. Коробчук. І молоді тре­нерські кадри, котрі накопичу­ють досвід і вже мають певні успіхи, - С. Кузьмінчук, В. Возний, А. Олійник, І. Сумін, Н. Самурай, М. Чухмарова, С. Ткачук, Р. Шпак, М. Грушин.

Більшість з наставників ко­лись працювали вчителями фі­зичного виховання у школах міста, а потім перейшли на тре­нерську роботу до спортивної школи, маючи знання з педагогі­ки, методики, власне бачення профільного виду спорту.

Двадцять восьмий рік працює у спортшколі заслужений тре­нер України Геннадій Горохов. Колись молодий тренер, при­їхавши на Поділ­ля після закін­чення Тульського педагогічного інституту, і розпочав історію нетішинського самбо та дзюдо. Саме тоді у спортивній школі було відкрито відділення бо­ротьби.   Першими торували шлях до медалей­ світового та європейського гатунку його ви­хованці: Р. Задво­р­ний, Ю. Пилипчук, Д. Бабійчук, І. Музика, І. Васильчук, С. Оніщук, Р. Ріпа, С. Пила­єв. Чотирьом з них - Р. Задворному, Ю. Пилипчуку, Д. Бабійчуку, І. Васильчуку, при­своєно звання заслужених май­стрів спорту. Ще двоє вихо­ванців - майстри спорту міжна­родного класу, а більше тридця­ти - майстри спорту. Зараз на відділеннях самбо та дзюдо займаються понад 170 юнаків.

Мають певні успіхи на між­на­родних та Всеукраїнських зма­ганнях і вихованці відділень пауерліфтингу, легкої атлетики, во­лейболу, плавання, гандболу.

Футбольні зірки

Одним з перших вихованців від­ділення футболу, яке у вісімдеся­ті роки очолював тренер М. Телебей, був юний Віталій Косовський, в майбутньому знаний гравець збірної України та київ­ського «Динамо».

Тато і мама Віталія в ті роки пра­цювали на будівництві атомної станції і не мали власного житла у місті, тож хлопчику щодня до­во­ди­лося добиратися на трену­вання за десять кілометрів з су­сіднього Острога. Він виявився наполегливим і тала­новитим, і незабаром його запросили до футбольної ко­манди професіоналів, а потім і до київського «Динамо». Зараз Віталій Косовський працює дитячим трене­ром у прославленому колективі і виховує молоде покоління українських футболістів.

Нетішинці уважно слідкують  за футбольною кар’єрою ще од­ного свого земляка Валерія Федорчука, котрий нині перебуває у складі команди «Динамо» Київ. Споді­ваємося, що з роками і з нього виросте гарний тренер,  на це є підстави. Валерій став ініціато­ром і спонсором проведення у рідному місті дитячого футзального турніру. На власні кошти за­куповує для переможців кубки, медалі, спортивну форму, календарі та солодощі. Турнір став тра­диційним, минулого року прово­дився вп’яте.

Більше десятка вихованців від­ділення футболу грають зараз у професіональних командах в Україні та за кордоном. Неодно­разово нетішинські юнаки пере­магали у Всеукраїнських юнаць­ких і дитячих турнірах.  2000 року вибороли звання чемпіонів Всеукраїнського клубу «Шкіряний м’яч» і представляли Україну на міжнародному дитячому турнірі на призи фірми «Данон». 2015 року у Франції двома складами вибороли золоті і срібні медалі ще в одному світовому турнірі.

Фехтувальна столиця України

У фехтувальному світі Нетішин називають не інакше, як столи­цею української шаблі, а натхнен­ником успіхів вважають Валерія Вікторови­ча Штурбабіна. У дитинстві Валерій захоплював­ся багатьма видами спорту - бок­сом, легкою атлетикою, плаван­ням, боротьбою самбо, але зго­дом зупинився на фехтуванні. Закінчив Бакинський інститут фізкультури і, ще будучи спортс­меном, почав працювати дитя­чим тренером.

Коли переїхав до Нетішиніа, у місцевій спортивній школі була вакансія тренера з плавання. Майже рік Валерій Вікто­рович готував юних плавців, і досить непогано, а одного разу запропонував керівництву від­крити відділення фех­ту­вання. На щастя, у середній школі вчи­телем словесності тоді працюва­ла майстер спорту з фехтування Олена Недашковська, дружина гендиректора електростанції, і їй вдалося переконати чо­ло­­ві­ка допомогти втілити цю ідею у життя­. У 1992 році відді­лен­ня фехтування у Нетішинській спортивній школи було відкри­то. Олена Недашковська кілька років пропрацювала там трене­ром і зробила внесок у вихован­ня майбутніх зірок спорту, а її донька Дар’я була першою учас­ницею Олімпійських ігор серед нетішинців.

Нині Юрій Олександрович Недашковський є президентом ДП НАЕК «Енергоатом», і в успіхах спортсменів-атомників є його вагомий внесок.

Тренування юних фех­ту­вальни­ків проводилися у шкільному спортзалі після закінчення уроків, а пізніше їм виділили невеличкий зал у підтрибунному приміщенні стадіону. Через два роки у таких скромних умовах кільком вихо­ванцям, серед яких були і сини Валерія Вікторовича - Вадим і Олег, вдалося стати майстрами спорту і «засві­титися» на юнацько­му чемпіонаті країни.

У 1998 році нетішинці, котрих за­рубіжні спеціалісти за юний вік лас­каво називали «дитячим садком Валерія Штур­бабіна», дебютували на міжнародній арені. На чемпі­она­ті світу серед юніорок Дар’я Недашко­вська виборола срібну ме­даль, у фіналі поступившись май­бутній олімпій­ській чем­піонці аме­риканці Маріель Загуніс. З того часу вже не було світових і європей­ських турнірів, з яких подоляни не поверталися б додому без нагород.

А найгучніший успіх очікував Валерія Вікторовича у 2008 році: на Олімпійських іграх у Пекіні жіноча шабельна збірна України, яку він очолював, сенсаційно виборола золоті медалі. У складі тієї команди були і дві вихованки нетішинської спортивної школи - Галина Пундик та Ольга Жовнір.

Дівчата стали справжніми герої­нями українського спорту, а тре­нер отримав світове визнання.

У  чому  секрет тренерського  успіху  Штурбабіна?

В одному з багатьох інтерв’ю Валерій Вік­торович коротко відповів на це питання: «Треба дуже любити свою справу».

Після повернення з Китаю дів­чат­ зустрічали усім містом. До речі, Нетішин - єдиний населе­ний пункт в Україні, де мешкають п’ять заслуже­них майстрів спор­ту з фехтування, а три члени ро­дини Штурбабіних мають звання заслужених тренерів країни. До цього, ще одинадцять майстрів спорту міжнародного класу­ й тридцять - майстрів спорту. За популярністю у місті фехтування - спорт № 1, і тренери тут давно не ходять по школах, запрошую­чи дітей до секції. Тут інша проб­лема - як потрапити до секції.

Ювілей і нові цілі

Дванадцять років нетішинську школу очолює почесний праців­ник фізичної культури і спорту України Валерій Леонідович Кравчук. Майже­ з дня заснуван­ня школи працює заступником ди­ректора Г.В. Бабаєва, сімнадцять років на посаді ще один із за­ступників - С.Л. Горохова. Обидві - професіонали своєї справи­.

«Дуже пишаюсь нашим друж­ним колективом і всім щиро вдячний за порозуміння та співпрацю, - каже Валерій Лео­нідович. - Особлива подяка ке­рівникам атомної елек­тростан­ції та профспілкової організації, без допомоги котрих були б не­можливі наші успіхи у роботі».

Нинішнього року школа від­зна­чає тридцятирічний ювілей. Пишати­ся колективу школи є чим: це звання­, медалі і кубки, здобуті на міжнародних і Всеукра­їнських змаганнях, олімпійські, світові та європейські чемпіони, заслужені майстри­ спорту, май­стри спорту міжнародного класу, дружний тренерський колектив. Але головне досягнення школи - тисячі неті­шинських юнаків і ді­вчат, залучених за ці роки до за­нять фізкультурою та спортом...

Микола Меркушев, заступник голови спортклубу «Атом України»

 

ГОРДІСТЬ

СПОРТИВНОГО НЕТІШИНА

ОЛІМПІЙСЬКІ ЧЕМПІОНИ

Пундик Галина – фехтування Пекін, 2008 р.

Жовнір Ольга – фехтування   Пекін, 2008 р.

ЧЕМПІОНИ

 І ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІГОР

Жовнір Ольга – фехтування  Баку, 2015 р.

Комащук Аліна – фехтування   Баку, 2015 р.

УЧАСНИКИ

ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР

Недашковська Дар’я – фехтування Афіни, 2004 р.

Штурбабін Олег – фехтування Афі­ни, 2004 р.

Бойко Дмитро – фехтування  Лондон, 2012 р.

ЗАСЛУЖЕНІ

МАЙСТРИ  СПОРТУ  УКРАЇНИ

Дмитрук Олена –  пауерліфтинг, Штурбабін Олег – фехтування,                      Ба­бійчук Дмитро – самбо,

Бойко Дмитро – фехтування, Скрипка Тетяна – пауерліфтинг, Пилипчук Юрій – самбо,

Задворний Руслан – самбо, Пундик Галина – фехтування, Жовнір Ольга – фехтування, Васильчук Іван – самбо, Комащук Аліна – фехту­вання.

ЗАСЛУЖЕНІ  ПРАЦІВНИКИ

 ФІЗИЧНОЇ  КУЛЬТУРИ

Штурбабін Валерій Вікторович

Штурбабіна Ольга Каральтди­нівна

Балаян Станіслав Араратович

ЗАСЛУЖЕНІ 

ТРЕНЕРИ   УКРАЇНИ

Горохов Геннадій Васильович –  самбо

Рижук Сергій Олексійович –  пауерліфтинг

Штурбабін Валерій Вікторович –  фехтування

Штурбабіна Ольга Каральтди­нівна –  фехтування

Цисарук Віталій Миколайович –  фехтування

Штурбабін Вадим Валерійович –  фехтування

Моцюк Володимир Володимирович –  футбол