Колії, що стали долею

Протягом майже трьох десятиліть  на різних ділянках залізничної колії, яка належить Хмельницькій АЕС,  можна було побачити бригаду ремонтників, роботою якої керував бригадир Віктор Стрешний. У цього колективу відповідальна місія – підтримувати в робочому стані «дороги» для потяга. Згідно з нормативною документацією, огляд залізничних колій ремонтники проводили два рази на місяць.  Залізничники  розуміють, що не завжди вдається на металі візуально побачити дефекти, вони, зазвичай, проявляються  під  час експлуатації.  Головне – своєчасно  помітити  і  усунути.

У бригаді Віктора Стрешного кожен працівник мав хороший досвід роботи. Для виявлення дефектів їм не завжди були потрібні прилади, бо можуть це зробити і на «око». Але технічним засобам тут довіряють більше, бо будь-які відхилення від норми просто недопустимі. Під час огляду залізничного полотна використовували шаблон ЦУП 2-Д, яким проводились усі необхідні заміри. Цей прилад зроблений із легкого металу, тому не приносить особливих незручностей для ремонтників.

Коли Віктор Стрешний виходив із колегами на колії для виконання ремонтних робіт, то завжди усвідомлював, що безпека екс­­плуатації – основа їхньої роботи. Це вже, як мовиться, закарбовано навіть у підсвідомості, за коліями налагоджене постійне спостереження. Потрібно звертати увагу на стан рейок, рейкових стиків, стрілочних переводів, шпал, земельного полотна. А наявність у Хмельницької АЕС власної залізниці допомагає оперативно вирішувати низку питань з транспортного забезпечення. Особливе напруження відчувається під час ремонтних кампаній, коли є потреба доставки важкого й  нестандартного за габаритами обладнання, транспортування свіжого та відпрацьованого ядерного палива. Тут якість колій повинна бути бездоганною. Працівники залізничної дільниці  роблять усе для того, щоб не допустити зривів графіків постачання обладнання, хімічних речовин, паливо-мастильних матеріалів.

Професію залізничника Віктор Стрешний вибрав невипадково. Його тато Іван до переїзду в Україну займався обслуговуванням залізничних колій в Узбекистані. У сімдесятих роках минулого століття сім’я переїхала на Хмельниччину, яка є батьківщиною його мами – вона народилась у Ізяславі. Для глави сім’ї Стрешних і тут знайшлося місце роботи на Шепетівській дистанції. Після закінчення Нетішинської ЗОШ №2 до батька приєднався й син Віктор, який був закріплений за ремонтом залізниці в районі Кривина. Це дало змогу молодому працівнику набути професійного досвіду, який став у нагоді під час роботи у залізничній дільниці Хмельницької АЕС, куди він влаштувався у 1996 році.

Дев’яності роки були складними у діяльності ядерної галузі, зокрема й Хмельницької АЕС. Ремонтні служби стикались із браком коштів для проведення низки ремонтів. Відчувався тиск різних екологічних та політичних організацій, які ставили під сумнів діяльність діючих в Україні АЕС. Але крига скресла, і згодом Віктор Стрешний став активним учасником підготовки до пуску другого енергоблока Хмельницької АЕС. Колії були надійними, ними без проблем доставлялись навіть такі агрегати, маса яких вимірюється сотнями тонн.

За залізничною дільницею закріплено 11 кілометрів 400 метрів колій. Обабіч неї відкриваються гарні краєвиди. Праворуч стіною підступає правічний ліс, який прикриває значну ділянку залізничного полотна, що тягнеться до станції Сільце, за якою починається ділянка Укрзалізниці. Ліворуч – споруди Хмельницької АЕС із традиційним синім кольором енергоблоків, один з яких «одягнений» у вишиванку. А біля них тонкими нитками тягнуться сріблясті металеві рейки. Саме ними доставляються традиційні та великовагові і негабаритні вантажі. До їхнього транспортування станційні залізничники ставляться із великою відповідальністю. Тут ще в пам’яті технологічні операції під час ремонтної кампанії, коли була організована на спеціальному транспорті доставка від ХАЕС до РАЕС ротора турбогенератора, який попередньо перебував у ремонті на технологічній базі «Alstom» у Польщі.

Запам’ятались досвідченому залізничнику заходи з продовження терміну експлуатації залізничних колій, які проводились під контролем майстра Олександра Глімбовського.

Зараз у колективі залізничної дільниці Віктор Стрешний працює на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу. Це важливий напрямок роботи, бо техніка повинна бути завжди у справному стані. Тепер з’явилась перспектива добудови та облаштування нового депо.

За словами заступника начальника із залізничного транспорту транспортного цеху Хмельницької АЕС Андрія Вакулюка, у колективі його підрозділу серед працівників ціняться не тільки хороші професійні здібності, а й людські якості. До когорти таких належить і Віктор Стрешний.

Олександр Шустерук