Компетентно, з перших вуст

За багато років роботи в атомній енергетиці генеральному директору Хмельницької АЕС Миколі Панащенку довелось неодноразово зустрічатись із представниками політичних партій, громадських організацій, іноземних делегацій, ЗМІ. Кожного разу Микола Сергійович намагається доступно донести компетентну інформацію про діяльність очолюваної ним електростанції, про перспектви розвитку та проблеми енергетичної галузі. Коли знімальна група телевізійного проекту «Українські реформи» телеканалу UA/TV звернулася з проханням ознайомитися із Хмельницькою АЕС, він знайшов час для предметної бесіди.

Тележурналістка Валентина Лук`янець поцікавилась ді­яльністю Хмельницької АЕС. Свою розповідь Микола Сергі­йович розпочав із екскурсу в історію її спорудження. За його словами, пуски першого та другого енергоблоків відбувались у різні періоди. Перший енергоблок запрацював після аварії на Чорнобильській АЕС – у 1987 році. Другого спіткала інша доля, він попав під дію мораторію у 1990 році. Тоді були масовими протестні акції. Щодо третього та четвертого енергоблоків, то вони стали залежними й від аварії на Фукусімі.

На Хмельницькій АЕС зараз в експлуатації два енергоблоки ВВЕР – 1000. Строк їх експлуатації складає 30 років. Перший енергоблок був прийнятий в проектну експлуатацію у 1988 році, тому в наступному році визначений для нього строк добі­гає кінця і всі зусилля зараз спрямовані на продовження терміну. На цьому поприщі в українських атомників є конкретні напрацювання. Вже продовжено терміни експлуатації на двадцять років двох енергоблоків ВВЕР-440 на Рівненській АЕС, на десять – два енергоблоки Південно-Української та Запорізької АЕС.

Микола Панащенко наголосив, що сьогодні в діяльності колективу Хмельницької АЕС пріоритетом є саме реалізація низки заходів з продовження термінів експлуатації першого енергоблока. Тут  під особливим контролем знаходяться роботи з кваліфікації обладнання енергоблоків Хмельницької АЕС щодо впливу на них нестабільних умов навколишнього середовища, а також сейсмічних впливів. Крім цього,  ведеться доопрацювання та узгодження основних документів, що визначають планові терміни завершення виконання робіт з продовження терміну експлуатації першого енергоблока. Це, зокрема, рішення про здійснення заходів з продовження терміну експлуатації енергоблока №1 ВП «Хмельницька АЕС»;  програма підготовки енергоблока №1 ВП Хмельницька АЕС до експлуатації у понадпроектний термін;  план ліцензування енергоблока №1 ВП «Хмельницька АЕС» для продовження експлуатації у понад­проектний термін. Виконується розробка техні­чних вимог та інші важливі заходи.

Микола Сергійович акцентував свою у вагу й на іншій важливій темі. Це можливість працювати в енергосистемі Євросоюзу. На сьогодні існує  лінія електропередач ХАЕС-Жешув, яка після кількарічної експлуатації вже не використовується майже двадцять п’ять років. Починаючи з 2014 року вже проведено ряд зустрічей і переговорів з представниками енергетичної галузі Польщі, які зацікавлені у відновленні співпраці. Вже підписано тристоронній Меморандум між «Енергоатомом», «Polenergia» та НЕК «Укренерго» про започаткування енергетичного моста «Україна – Європейський Союз». Вирішено розширити так званий Бурштинський енергетичний острів з включенням до нього другого енергоблока ХАЕС.

Продовжуючи свою розповідь про виробничі будні Хмельницької АЕС, Микола Панащенко тор­к­нувся питання роботи енергоблоків в умовах маневрових режимів. Вони потрібні для того, щоб не допустити розвалу національної енергосистеми під час пікових навантажень. Генеральний директор неодноразово наголосив на відповідальності атомників за забезпечення електроенергією нашої держави в умовах нестабільної роботи теплової генерації.

Під час зустрічі із тележурналісткою Микола Панащенко розповів також про необхідність спорудження на території проммайданчика комплексу з переробки радіоактивних відходів. Це забезпечить зменшення їх обсягу. Вони утворюються в процесі експлуатації і вже знаходяться в сховищах. Після вве­дення в експлуатацію комплексу зменшиться ризик виходу радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Щодо долі третього та четвертого енергоблоків, генера­ль­ний директор сказав, що зараз триває експертиза техні­ко-економічного обґрунтування. Потрібно також пройти державну експертизу, а також схвалення у Кабінеті Міністрів України. Це стане передумовою для прийняття відповідних рішень, на основі яких буде здійснюватись реалізація проекту. За попередніми оці­нками, завершення  буді­вництва третього та четвертого енергоблоків сьогодні виллється у суму 84.7 мільярда гривень.

У ході спілкування також порушувались питання заходів з підвищення безпеки діючих енергоблоків, тенденцій в реформуванні енергетичної галузі.

Візит столичних тележурналістів завершився відвідинами машзалу, блочного щита управління першого енергоблока. Гості також на власні очі побачили ступінь готовності третього та четвертого енергоблоків.

Тележурналіст Валентина Лук`янець запевнила, що інформація про діяльність Хмельницької АЕС буде також оприлюднена на  міжнародних медійних ресурсах.

Олександр Шустерук

Фото автора