Комплекс з переробки РАВ – складова безпеки
Кабмін України анонсував затвердження проекту будівництва комплексу з переробки РАВ на Хмельницькій АЕС, який є складовою підвищення безпеки атомної станції і передумовою продовження експлуатації наявних енергоблоків. Під час зустрічі з представниками преси щодо проекту «Звіту про екологічну оцінку Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України за період 2012-2016 років» начальник цеху дезактивації та поводження з радіоактивними відходами Сергій Коротов дав роз’яснення щодо будівництва комплексу, якими ми поділимось з читачами.
- Насамперед хочу окреслити загальні питання. Всі радіоактивні відходи, які утворюються в процесі експлуатації атомної електростанції, зберігаються на проммайданчику атомної станції. Вони нікуди поки що не вивозяться. Так само сторонні відходи, якихось сторонніх організацій, інших атомних станцій на наш майданчик не завозяться. У нас утворюються в процесі експлуатації рідкі та тверді радіоактивні відходи. Вже так історично склалося, що установки з переробки рідких радіоактивних відходів у нас введені у експлуатацію разом з енергоблоком №1, вони функціонують майже 30 років і проблеми з переробкою рідких радіоактивних відходів у нас відсутні. Існують певні сховища, в яких достатньо місця для їх зберігання.
Що стосується комплексу з переробки РАВ (КПРВ) то установки з переробки твердих радіоактивних відходів входили до складу первинного проекту атомної станції. Але так історично склалося, що на той час була велика кількість об’ємів їх зберігання і самі роботи по спорудженню комплексу з переробки РАВ (КПРВ) весь час переносилися на більш пізній термін. Зараз нам потрібно вводити комплекс твердих радіоактивних відходів з точки зору того, що вже досить велика кількість цих відходів у нас накопичена, залишилось небагато об’ємів для зберігання ТРВ, а наявність вільних об’ємів для зберігання ТРВ - одна з передумов зняття з експлуатації блоків атомних станцій.
- Названі радіоактивні відходи є частиною відходів ядерного палива, чи це не так?
- Переробка радіоактивних відходів, це не є переробка відпрацьованого ядерного палива. Тобто ці два поняття у нас дуже чітко розмежовані. Відпрацьоване ядерне паливо у нас не переробляється, воно відправляється його постачальнику, тобто в Росію, і у майбутньому планується зберігання його у Центральному сховищі ядерного палива на території України, будівництво якого розпочинається у Чорнобильській зоні. Тобто переробка радіоактивних відходів ядерного палива не стосується. До відходів відноситься різне сміття, яке утворюється при роботах в зоні суворого режиму, яке забруднене вище нормативів радіоактивними ізотопами. Тобто це може бути ганчір’я, деталі, обладнання, яке вийшло з ладу і вже не підлягає відновленню, це будівельне сміття після виконання будівельних робіт тощо. Тобто це звичайні відходи, які утворюються на будь-якому підприємстві під час його життєдіяльності, але за умови того, що у нас все ж таки атомна станція, це сміття може бути забруднене радіоактивними ізотопами вище нормативів.
- Що з себе представляє комплекс з переробки РАВ?
- Розроблено проект цього комплексу. До його складу входять сім установок основних, і є ще допоміжні. З чого буде складатися комплекс? Насамперед це установка вилучення накопичених за період експлуатації радіоактивних відходів. Після цього в установці сортування вони будуть сортуватися по видах переробки, радіоактивного забруднення тощо. Далі одна частина відходів направлятиметься на установку пресування, інша – на установку спалювання. Далі відходи будуть цементуватися в контейнерах, щоб забезпечити повну герметизацію в бочках і щоб не було можливості їх розповсюдження. Потім ці відходи, вже законсервовані і зацементовані будуть проходити фазу паспортизації, тобто будуть всі радіаційні та масові характеристики кожного контейнера фіксуватися для того, щоби можна було передати разом із паспортом на підприємство для захоронення.
Ще окремою установкою буде установка дезактивації металу, тому що це є найбільш дієвий спосіб зменшення радіоактивного забруднення, повернення металу у звичайний виробничий цикл як металобрухту. Ще раз наголошую: на цьому комплексі будуть перероблятися відходи тільки нашої атомної станції, які вже утворилися і зберігаються, які будуть утворюватися в процесі подовження працюючих блоків строків експлуатації і коли блоки будуть зніматися з експлуатації.
- Наскільки унікальним є цей комплекс для ХАЕС?
- 17 серпня 2008 року був прийнятий Закон України, номер 516-IY, - «Про загальнодержавну екологічну програму поводження з радіоактивними відходами». Цим документом встановлюється, що подібні комплекси мають бути створені на кожній атомній станції. Тобто це не є якась унікальна установка для нашої станції, це звичайна робота кожної атомної станції. Наразі, на даний час завершується будівництво КПРВ на Запорізькій АЕС, там установки вже проходять попереднє випробування перед введенням в експлуатацію, і так само на РАЕС. Чому вони трохи попереду? Тому що гроші для реалізації цих комплексів були надані Європою за програмою ТASIS. І так само обладнання постачалося з Європи за програмою ТASIS. У нас нарешті, після проведення всіх державних експертиз нашого проекту, який розробив Київський інститут «Енергопроект», 5 квітня цього року було підписано розпорядження Кабінету Міністрів України №240, яке називається «Про затвердження проекту будівництва комплексу з переробки РАВ». Цей документ відкриває можливості фінансування робіт зі створення КПРВ на ХАЕС, зараз готується документація для проведення тендеру для вибору постачальника основних установок, які я попередньо називав. Тендер буде міжнародний, згідно з чинним законодавством через систему Prozorro.
Згідно з нашими планами завершення будівництва комплексу планується на 2021 рік. Сподіваємося, що держава знайде гроші, що нас почують в НКРЕКП, підвищать нам тариф на електроенергію і ми нарешті збудуємо цей комплекс. Основна мета будівництва комплексу – посилення безпеки поводження з радіоактивними відходами і підготовлення їх до передачі у власність держави на Центральне сховище радіоактивних відходів в чорнобильській зоні для захоронення. Тобто основна мета – забезпечення підвищення безпеки.
Записала Ольга Сокол
Фото Віктора Гусарова
