Крига скресла
Але повноцінного льодоходу наразі не відбулося. Так образно можна охарактеризувати поточну ситуацію з будівництвом 3 і 4 наших енергоблоків. Адже після тривалої паузи, пов’язаної з денонсуванням (2015 р.) угоди між Україною та Російською Федерацією про співпрацю в цьому питанні, а саме російська компанія «Атомстройекспорт» ще в 2008 році виграла конкурс з вибору типу реакторної установки для третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, постало питання про пошук нових партнерів. Таким стала чеська компанія Skoda, і техніко-економічне обґрунтування завершення будівництва третього енергоблока, яке вже пройшло державну експертизу, було скориговане, орієнтуючись на використання реакторної установки від європейського постачальника, тобто чеської Skoda. Але це тільки початок, бо ж через розірвання угоди з Росією втратив чинність Закон України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3 і №4 Хмельницької атомної електростанції». Новий Закон може бути прийнятий після проходження ряду обов’язкових процедур. Одна з таких – схвалення ТЕО будівництва енергоблоків Кабінетом Міністрів України, що й відбулося наприкінці липня поточного року. Здавалося б, крига скресла, та надто рано ще переможно калатати в дзвони.
Власне, саме з цього й почали ми розмову з заступником генерального директора ХАЕС з капітального будівництва Олегом Рахлінським. Він погоджується, що перші зрушення не можуть бути приводом для самозаспокоєння, навіть маючи на руках цей важливий документ, бо належить ще так багато пройти, перш ніж збудувати омріяні потужності. Чи хоча б дати повноцінний старт будівельним роботам. Один із визначальних чинників реалізації проекту – відсутність на те необхідних коштів.
У НАЕК «Енергоатом» є чітке розуміння, що з пошуком фінансів потрібно квапитися, і є на те кілька причин. Не за горами той час, коли доведеться виводити енергоблоки з експлуатації, а тут не те, що нема розвитку, а й відсутні заміщуючі потужності. Буді¬вництво ж займе далеко не один рік і його завершення може співпасти з процесом виведення з експлуатації. Так що роздумувати ніколи.
І які б скрутні часи не переживала Україна, потреба в електроенергії все одно зростатиме. Не вічно у загоні буде виробництво, до того ж, обравши європейський курс, по європейському маємо освітлювати дороги, новозбудовані автобани. За умови реконструкції і модернізації ліній електропередач цілком логічно зросте споживання електроенергії у сільській місцевості. Помимо побутової техніки там залюбки хоч хараз скористалися б різного роду електроподрібнювачами кормів, установками для розпилювання деревини тощо.
Так, зараз активізувалися процеси розвитку альтернативної енергетики. Наприклад, в Україні вже будують завод з виробництва сонячних панелей, їх кіль¬кість, виготовлених за рік, дозволить збудувати сонячних електростанцій потужністю 500 МВт. Це немало, хоча й не може вирі¬шити енергетичної проблеми в цілому. Невеликий відсоток посідає гідроенергетика, в жалюгідному стані теплова, до того ж чимало теплових електростанцій і вугільних шахт залишилося на непідконтрольних українському уряду територіях. Так що основне навантаження припадає на атомну енергетику, яку потрібно розвивати, якомога швидше віднайшовши для цього кошти. Це буде по державницькому.
- Олеже Васильовичу, вартість будівництва енергоблоків у схваленому ТЕО залишилася та, яка й пропонувалася?
- Так, загальна вартість будівництва двох енергоблоків за поточними цінами станом на травень 2017 року, 72.3 млрд гривень.
- Це будуть кредитні кошти?
- В тому числі. Визначитися з конкретними кредиторами потрібно, не відкладаючи справу в довгий ящик. І кров з носа домогтися до кінця року прийняття Закону про будівництво.
- Тим паче, що Україна вступає у передвиборну кампанію.
- Отож бо й воно, мусимо використати час, що залишився до виборів, зробивши все від нас залежне для прийняття Закону.
- Чи буде в ньому прописана сума коштів від загальної вартості будівництва на соціально-економічний розвиток зони спостереження?
- Ми тільки «за» законодавче закріплення, тоді встановлені відсотки точно підуть на фінансування об’єктів, які, як це було й раніше, за відповідною процедурою визначать громади Хмельницької і Рівненської областей, в тому числі нашого міста Нетішин.
- Чи може до такого переліку об’єктів потрапити сміттєпереробний комплекс, про який вже говорено-переговорено?
- Якщо буде на те воля громади, то чому б і ні. Але спочатку потрібно дочекатися самого Закону, в якому б були прописані такі кошти.
- Окрім співпраці з чехами, активно обговорюється можливість такої з Китаєм. У чому вона полягає?
- Китай і справді запропонував Україні розглянути можливість добудови енергоблока №4 за власною технологією. Ймовірність такої співпраці не виключається з огляду на високий технічний і фінансовий потенціал можливих партнерів, їх досвід у будівництві енерго¬блоків в інших країнах. Як варіант, Київський інститут «Енергопроект» розробив ТЕО буді¬вництва наших двох енергоблоків за так званою формулою «1+1»: 3-го - з реакторною установкою «Шкоди», а 4-го – за китайською технологією.
- Якщо рішення України буде на користь «1+1», якими мають бути подальші кроки?
- Будемо діяти за встановленою процедурою, це не є чиїмось одноосібним рішенням. Мусить бути міжурядова угода, ратифікована Верховною Радою, двосторонній договір між Енергоатомом і китайською CNNC і так далі.
- Давайте про справи поточні, над чим зараз працюєте?
- Щільно займаємося з технологічними цехами питаннями, пов’язаними з продовженням термінів експлуатації енергоблока №1. Це завдання номер один на тепер, до важливих завдань належить і будівництво комплексу з переробки радіоактивних відходів, значну частину робіт за цим проектом заплановано на 2019 рік. Зараз проводимо торги, закупляємо обладнання. У планах – добудова тепловозно-вагонного депо, будівництво сонячної електростанції та напірного колектора. Але основне завдання залишається незмінним – будівництво 3 і 4 енергоблоків.
- Це великий проект, його реалізація триватиме не один рік. З огляду на такі масштабні завдання, як гадаєте, будівельна галузь в Нетішині відродиться?
- Хочеться вірити, що вона ще заявить про себе, і в місто повернуться кваліфіковані спеці¬алісти, які за відсутністю роботи подалися в її пошуку по Україні і далі.
Ольга Сокол