Лебедi з Угорщини на ставку-охолоджувачi ХАЕС
Приємна звістка надійшла з Інституту зоології імені І.І.Шмальгаузена Національної Академії Наук України: встановлено місце кільцювання лебедя, якого виявили працівники гідротехнічного цеху ХАЕС.
Водосховище електростанції є унікальною спорудою у нашому регіоні не тільки за наявністю різних видів риби, водоростів, молюсків, а й присутністю різних видів перелітних птахів. Вони навідуються сюди, щоб відновити сили під час тривалих перельотів на місця зимівлі. А лебеді (шипуни) взагалі почуваються тут комфортно під час зимових морозів. Ці птахи вже не є екзотикою для округи. На берег водосховища влаштовуються імпровізовані екскурсії. Приїжджають цілі сім’ї, навідуються школярі. Стало традицією під час весіль молодятам проходити так звану фотосесію з годівлею граційних пернатих. Лебеді, відчувши благородні наміри візитерів, беруть корм прямо з рук.
Цьогоріч вперше за багато років територія водосховища замерзла на ділянці кількасот метрів з боку Острога. Туди й навідались начальник гідротехнічного цеху Віктор Турицький та його заступник Віктор Кушнірук. Вони традиційно не знехтували можливістю почастувати свіжим хлібом перелітних гостей. Коли зграя лебедів підійшла майже впритул, на нозі одного із них можна було розгледіти пластикове жовте кільце. На ньому був напис «65 ТР».
Віктор Турицький за консультацією звернувся до нетішинця Віктора Бондарця, який цікавиться орнітологією (наукою про птахи), займається їх фотографуванням. Був направлений запит до наукового співробітника Інституту зоології Національної Академії Наук України Геннадія Фесенка. А через деякий час надійшла і відповідь, мовляв, лебідка було окільцьована на озері Балатон в Угорщині.
Випала нагода поспілкуватись із Геннадієм Фесенком. Науковий співробітник сказав, що лебедям притаманна міграція на відстань кількасот кілометрів. Тому й не дивно, що птах, а, можливо, й зграя, прилетіли до Нетішина із Угорщини. У цій державі ставляться серйозно до вивчення міграції перелітних птахів методом їх кільцювання. Тільки за допомогою прикріплення невеликої металевої або пластмасової кільцеподібної мітки із певним цифровим і буквеним кодом до ніг птаха можна його ідинтифікувати пізніше. Такий метод використовується при дослідженні міграції, тривалості життя, смертності, харчування тощо. Науковець також повідомив, що саме подібні дослідження дали можливість визначити найбільший вік для лебедів. Зокрема в Данії був знайдений мертвим лебідь-шипун із кільцем на нозі. Саме за реєстраційним номером було встановлено, що птах прожив 40 років. Це вважається рекордом, бо раніше було відомо про лебедя, який досяг двадцятивосьмирічного віку.
Щодо методу кільцювання, то його винайшов науковець із Данії ще в кінці дев’ятнадцятого століття. На території України існує дві орнітологічні станції та Центр кільцювання птахів, який знаходиться в Києві в приміщенні Інституту зоології імені І.І.Шмальгаузена Національної Академії Наук України. Першою державною станцією є Азово-Чорноморська орнітологічна станція, яка знаходиться в Мелітополі. Друга орнітологічна станція заснована у Львові і вона є громадською організацією – «Західно-Українська орнітологічна станція».
Науковець з Києва гарно відізвався і про нашого земляка Віктора Бондарця, який активно співпрацює з орнітологами і став учасником випуску науково-популярного ілюстрованого альбому «Птахи садів та парків Києва» за авторством Геннадія Фесенка.
Цікавитись фотографуванням птахів Віктор Бондарень розпочав кілька років тому. Для цієї справи придбав якісний фотоапарат. Тепер, коли під час вихідних випадає вільний час, Віктор Іванович за будь-якої погоди навідується на поля, в ліси, чагарники і чатує, щоб зробити знімки птахів, які зустрічаються у нашій місцевості.
Найбільше орнітолог-аматор любить бувати біля ставка-охолоджувача ХАЕС. Сюди за його словами, навідується близько двох десятків видів перелітних птахів, серед яких баклани, качки, мартини, гагари, лебеді. Це позитивно характеризує екологію місцевої водойми, якість її кормової бази, бо, як відомо, багато видів птахів несприятливі території просто обминають.
Для фотографування птахів Віктор Бондарень використовує добротну оптику. Одного разу він «упіймав» в об’єктив солов’я, який добре маскується і тримається на великій дистанції від людей та тварин.
Кілька років тому трапилась нагода Віктору Івановичу здійснити «фотосесію» птахів, які прижились у центральному парку Лондона. За його словами, там багато пернатих, які зустрічаються у різних місцевостях і нашої держави. Зараз він активно працює над зібранням фотографій птахів, які увійдуть до ілюстрованого науково-популярного альбому. Описом видів птахів займається Геннадій Фесенко. Автори планують представити всі 427 видів, які зустрічаються на території України. Це певною мірою амбітний проект, бо до цього ще ніхто не зумів представити якісні зображення такої кількості пернатих. І не дивно, що Віктор Бондарень планує цьогоріч відвідати озеро Сиваш, на яке потрапляють птахи із східних та південних територій Європи та деяких регіонів Азії.
Про захоплення начальника комунальним підприємством Нетішинської міськради «Архітектурно-планувальне бюро» Віктора Бондарця також відомо журналістам провідних телеканалів. Саме вони консультувались із орнітологом-аматором, коли готували телесюжети про перелітних птахів, які навідуються на водосховище ХАЕС.
Олександр Шустерук
Фото Віктора Войковського
