«ЛЕСИНІ ДЖЕРЕЛА» - КОВТОК ДЛЯ СПРАГЛОЇ ДУШІ МИТЦЯ

Щороку наприкінці липня Новоград-Волинський стає своєрідною Меккою для поціновувачів таланту Лесі Українки. Зоря її запалала на світовому мистецькому горизонті майже 150 років тому, а Україна здобула в її особі непересічну жінку, поетесу, патріотку. Доньку, якою завжди гордитимуться нинішні і прийдешні поколі­ння.

Новоград-Волинський має багатовікову історію, свою культуру та традиції. Місто знане великими постатями, зокрема, саме тут народилася всесвітньовідома українська поетеса, драматург і громадська діячка Леся Українка. Відтак, у останні вихідні липня у місті відбувається свято літератури і мистецтв «Лесині джерела», яке має статус міжнародного. У ці дні з різних куточків України та з-за кордону до Новограда-Волинського приїздять шанувальники літератури та таланту нашої геніальної землячки Лесі Українки, діячі музичного, хореографічного мистецтва, української народної творчості. У заходах беруть участь українські та зарубіжні делегації міст-партнерів, поети, письменники, науковці, виконавці автентичного солоспіву, читці художнього слова, майстри мистецтв, аматорські творчі колективи.

Уже не перший рік «Лесині джерела» відвідує і делегація з Хмельниччини, зокрема, з Нетішина. «Торувачем дороги» для наших земляків стала відома нетішинка Світлана Лелях. Доля розпорядилася так, що під час лікування у Корці Світлана Мефодіївна відчула непереборне бажання відвідати Лесину малу батьківщину. Тоді вперше відкрила для себе музей славної доньки України, де турботливі жіночі руки оберігають пам’ять поетеси. Саме тоді музейний фонд поповнився новим експонатом: стіни закладу прикрасив портрет поетеси-генія, виконаний методом крапкової графіки на кольоровому металі нетішинкою Світланою Лелях. З тих пір триває тісна дружба Світлани Мефодіївни з працівниками Новоград-Волинського музею Лесі Українки.

- Я заздалегідь планую відвідини цього міжнародного свята, - розповідає Світлана Мефодіївна, - для мене участь у святі, як ковток життєдайної сили, - дає поштовх до  нових діянь. Я, напевно, фізично відчуваю дух Лесі на її рідній землі, в стінах її домівки. Така жінка не може не надихати: квола, хвороблива, зболена, вона стала взірцем і величчю українців. Для мене Леся – споріднена душа: попри біль, фізичні й моральні страждання вперто йти до своєї мети.

Щороку коло Лесиних шанувальників та друзів збільшується. Цьогорічні відвідини «Лесиних джерел» зібрали однодумців із Нетішина, Славути, Хмельницького. Хмельницька делегація короваєм та квітами вітала організаторів свята: міського голову Новограда-Волинського Віктора Весельського,   заступника міського голови, голову оргкомітету свята Оксану Гвозденко, начальника відділу культури Ларису Заєць.

Марія Караван, мистецтвознавець зі Славути, зазначила: «Саме у Лесі Українки ми вчимося мужності, любові до рідної землі. Такі святкові дні нам щороку дарують незабутні моменти творчого спілкування із непересічними особистостями, залишають найтепліші враження про місто, котре подарувало світу геніальну Лесю. Саме любов народу до її постаті вилилась у чудове яскраве свято, котре щороку з новою силою б’є чистими джерелами творчості, що йде від Лесиного духу».

З свого боку слова вдячності та підтримки хмельничанам висловили очільники міста: «Приємно, що до наших друзів, які шанують Лесю, належите і ви», - підкреслив Віктор Весельський, - пишаємося, що маємо таких однодумців та небайдужих людей».

У перший день свята, 27 липня, серед низки заходів відбулася  презентація книги «Михайло Косач» у музеї-будинку родини Косачів. Автором її стала Лариса Мірошниченко, кандидат філологічних наук з Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, яка була упорядником перевидань творів Олени Пчілки, мами Лесі Українки.

«Коли будуєш плани на рік – сій жито, коли на 10 років – сади дерево, а коли на вік – виховуй дітей», - цим постулатом народної мудрості керувалася і родина Косачів. Атмосфера любові, творчості, поезії, поваги і довіри один до одного, яка панувала у їхньому домі, допомогла подружжю виплекати талановитих і непересічних особистостей. Серед таких Михайло Косач, рідний брат Лесі Українки. На презентації біографічної книги звучали уривки з його оповідань, цікаві факти з життя Михайла. Таки талановиті діти народжуються у не менш талановитих батьків!

Проходячи кімнатами будинку, відчуваєш ауру української творчої інтелігентної родини. Саме з неї Леся черпала любов і натхнення, саме найближчі люди були її надійною опорою і крильми.

Безпосереднім учасником ще однієї мистецької події  стали гості із Хмельниччини. В будинку, де 1871 року народилася видатна поетеса, а нині знаходиться музей, відбулося щорічне відзначення лауреатів обласної премії ім. Лесі Українки. Нетішинка Світлана Лелях отримала таку відзнаку кілька років тому, а наразі Житомирщина віншувала ще одну творчу людину, хмельничанина Сергія Мохнюка, дослідника творчості Лесі Українки, поета, мецената, лікаря. Сергій Миколайович давно залюблений у поезію геніальної української доньки, неодноразово брав участь у творчих проектах, що звеличують її ім’я. Грошову премію, яка додається до номінації лауреата, він планує передати на спорудження меморіалу у Славуті, присвяченого 110-ій річниці подружнього життя Лесі Українки та Климента Квітки, що виготовлятиме Світлана Лелях. Саме у Славуті, у тогочасному кумисолікувальному закладі перебувала поетеса зі своїм чоловіком на реабілітації. 

Цього ж дня відбувся літературно-музичний вечір «Життя і творчість великої Українки», наступного - Всеукраїнський конкурс автентичного співу «Животоки», конкурс виконавців художньо­го слова імені Лесі Українки. Впродовж цих днів для новоград-волинців та гостей міста було заплановано та проведено низку заходів у музеях, міському Палаці культури імені Лесі Українки, міському Парку культури та відпочинку,  які спрямовані на популяризацію автентичного українського народного пісенного та декоративно-ужиткового мистецтва, збереження і розвитку національних традицій.

- Міжнародне свято «Лесині джерела» у нас класичне. Це захід, який поєднує літературу і мистецтва, тому в програмі є літературні читання, конкурси поетичного слова та автентичного співу «Животоки». Наша мета – популяризувати творчість Лесі Українки, - зауважила Лариса Заєць.

«Сьогодні ти – ідол, а завтра – пилина. Таке от жорстоке і мудре життя…» Проте і у цієї правди людського існування бувають винятки. Це люди, яким судилося навіки стати променями і нести світло. Таке світло та надію несе і велика Леся Українка своєю невмирущою поезією і прикладом власного життя. Потрібно лише впустити його у свої душі.

Тетяна Степанюк