Майбутнi гiдротехнiки цiкавились ХАЕС

Головна
Новини
Майбутнi гiдротехнiки цiкавились ХАЕС

Пт, 14 Липня 2017

Хмельницьку АЕС відвідали студенти Національного університету водного господарства і природокористування. Майбутні гідротехніки розпочали знайомство із ХАЕС з інформаційного та навчально-тренувального центрів, де студентів ознайомили з основами ядерної енергетики, принципами роботи АЕС та підготовкою персоналу на стратегічно важливому підприємстві. Головне, на що акцентували увагу молоді – на Хмельницькій АЕС працюють професіонали, які безпечно та надійно експлуатують ядерний об’єкт.

Вже понад двадцять років студенти університету активно відвідують найбільший в регіоні енергетичний об’єкт. В залежності від профілю навчання, працівники інформаційного центру із залученням фахівців ХАЕС, організовують тематичні екскурсії-практикуми для молоді вишу. Зокрема, для студентів спеціальності «гідротехнічне будівництво» була передбачена екскурсія і на гідротехнічні об’єкти та споруди атомної станції.

За словами професора Національного університету водного господарства і природокористування кафедри «Гідротехнічне будівництво» Олексія Щодро, - подібні екскурсії дозволяють поглиблювати знання студентів, а розуміння виробничих процесів – зробити співпрацю із Хмельницькою АЕС обопільно корисною.

По завершенні поглибленої екскурсії, діляться своїми враженнями і студенти, які залишилися задоволеними побаченим та мріють в майбутньому працювати на Хмельницькій АЕС. «Найбільше мене вразило те, що головним для колективу атомників є не виробничі показники, а безпечна експлуатація ядерного об’єкта»,- зазначає другокурсник Борис Ящук.

Фото Олександра Шустерука

Енергоатом отримав ліцензію Держатомрегулювання

на будівництво та введення в експлуатацію

Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива

6 липня 2017 року НАЕК «Енергоатом» отримав ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України на право провадження діяльності на етапах життєвого циклу «будівництво та введення в експлуатацію ядерної установки» - Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій (ЦСВЯП). Місцем будівництва, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2016 року № 721-р, у ліцензії визначена зона відчуження Чорнобильської АЕС.

Під час вручення ліцензії керівник Держатомрегулювання Борис Столярчук відзначив, що НАЕК «Енергоатом» виконав надзвичайно великий обсяг передбачених ядерним законодавством умов: «Тому на підставі виконання цілої низки обов’язкових процедур Державна інспекція з ядерного регулювання України прийняла рішення видати НАЕК «Енергоатом» ліцензію на будівництво та введення в експлуатацію ЦСВЯП». Пан Столярчук наголосив, що НАЕК «Енергоатом» виконав роботу державного масштабу, адже Україна щороку втрачає близько 200 млн доларів за вивезення відпрацьованого ядерного палива у РФ. «Але, - підкреслив очільник Держатомрегулювання, - справа навіть не в економіці: відомо, що відпрацьоване ядерне паливо є стратегічним матеріалом, майбутнім енергоресурсом. Технології невпинно розвиваються, і Україна матиме змогу використовувати цінні ядерні матеріали у майбутньому».

Борис Столярчук також зазначив, що технології Holtec International, які будуть застосовані в українському ЦСВЯП, вже використовуються в багатьох країнах світу, зокрема, у Швеції, Іспанії, Бельгії, США тощо, і це зайвий раз підтверджує безпеку цих технологій.

З свого боку президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський відзначив, що до цього дня Україна пройшла тернистий шлях довжиною понад 12 років, що минули з дня підписання контракту з Holtec International. «Ми пройшли дуже складний шлях законодавчого врегулювання всіх питань із забезпечення будівництва нового ядерного об’єкта державного значення, усі процедури, які були ухвалені на законодавчому рівні вже після підписання контракту. І пройшли успішно. Незва- жаючи на внутрішньополітичну ситуацію в державі, яка постійно змінювалася, та неоднозначне ставлення до сховища з боку різних політичних сил, які використовували його у своїх передвиборчих програмах, у 2012 році було завершено процес законодавчого оформлення проекту – Верховна Рада України ухвалила Закон про будівництво ЦСВЯП.

Сьогодні ми завершили регуляторний етап, отримали ліцензію на будівництво та введення в експлуатацію, і це насправді урочиста для нас подія», - наголосив Юрій Недашковський. Він висловив щиру вдячність «за увагу, можливо подекуди надто прискіпливу», з боку Держатомрегулювання та Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки, які «дуже ретельно та практично без вихідних аналізували велику кількість розробленої документації». На думку президента Енергоатома, це є свідченням того, наскільки професійним на державному рівні є ставлення до питань енергетичної безпеки. «І отримання ліцензії є найкращим результатом такого відповідального ставлення», - підкреслив Юрій Недашковський.

Контракт на будівництво сховища передбачає, що компанія Holtec International постачатиме спеціальне устаткування для сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива та його транспортування, а також надасть Україні технології, що будуть застосовані, як на енергоблоках АЕС, так і при перевезенні ВЯП з АЕС до ЦСВЯП, а також у самому сховищі.

Майбутнi гiдротехнiки цiкавились ХАЕС

Фото Олександра Шустерука

Нас поставлять у приклад

на міжнародній конференції

У рамках реалізації проекту технічного переоснащення комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту енергоблока №1, Хмельницьку АЕС відвідали представники Регулюючого органу з радіаційної безпеки Швеції, фахівці Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Енергоатома, корпорації «ТСМ «Груп», яка спеціалізується на технологічному обладнанні з фізичного захисту. Представники делегації по завершенні роботи поділилися своїми думками про результативність такої зустрічі.

Представник регулюючого органу з радіаційної безпеки Швеції Златан Делаліч (на знімку) зазначив, що візит на Хмельницьку АЕС, який відбувся минулого тижня, є «частиною нашого контракту, підписаного минулого року. Є доволі велика програма, яка передбачає впровадження на ХАЕС всієї інтегрованої системи фізичного захисту, згідно з вимогами регулятора і міжнародних стандартів». Участь шведської сторони полягала, за словами гостя, у прискоренні цього процесу. Златан Делаліч запевнив, що побачене справило на фахівців позитивне враження. Шведські спеціалісти у сфері фізичного захисту мають з чим порівнювати, адже добре обізнані з кращими світовими практиками. Час диктує свої умови, зростають вимоги до таких чутливих питань як безпека персоналу і безпека населення. Не зважати на серйозні виклики, обумовлені ситуацією, та не враховувати їх у своїй роботі не можна. Стандарти, які витримуються на ХАЕС, досить високі і гідні наслідування.

- Чи продовжуватиметься надалі співпраця з ХАЕС, за якими проектами?

- Наша співпраця з Україною доволі широка, вона стосується не тільки атомної енергетики, і згортати процес не будемо. Що стосується конкретно вашої атомної електростанції, надаватимемо свою підтримку надалі, аж до повного завершення модернізації системи фізичного захисту на підприємстві.

Такі наміри підтвердив директор з фізичного захисту та спецбезпеки ДП «НАЕК «Енергоатом» О.В. Макаренко.

- Щойно ми підбили підсумки першого етапу модернізації системи фізичного захисту першого енергоблока. Наші партнери свою програму виконали, вони мали змогу переконатися, що задеклароване обладнання поставлене в повному обсязі, побачити скільки його знаходиться в зоні монтажу. Працюємо над підготовкою і підписанням нових контрактів на поточний, і в разі забезпечення фінансуванням на наступний рік, щоб максимально модернізувати систему фізичного захисту на першому енергоблоці, пам’ятаючи, що впритул підходимо до продовження строків його експлуатації. Отож, маємо зробити так, щоб у ДІЯРУ не виникало жодних сумнівів з приводу недосконалості системи. Допомога наших шведських друзів і партнерів більш ніж вагома. Ми і надалі продовжуватимемо співпрацю.

У такому ж ключі висловлювався і президент корпорації «ТСМ Груп» О.В.Охріменко.

- Наше обладнання поставлялося не тільки в рамках контракту зі шведською стороною, в українських контрактах також використовується продукція вітчизняного виробництва. До складу корпорації входить багато фірм, які спеціалізуються на виробництві обладнання для фізичного захисту. Воно використовується на всіх українських атомних станціях, за міжнародними контрактами поставляємо його на зарубіжні АЕС. Наприклад, Вірменська АЕС захищена нашим обладнанням.

На зустрічі, яка відбулася у вас, шведські партнери залишилися задоволеними побаченим і вирішили на нашому прикладі розповісти про підходи до реалізації проекту на наступній міжнародній конференції з питань фізичного захисту за участі багатьох країн, яка відбудеться восени або взимку. Те, що зроблено у вас на першому енергоблоці, починаючи з 2000 року, надто вагоме. Уже 17 років система в роботі, все функціонує справно. Це найкраща оцінка нашому обладнанню, яке, звичайно, потребує модернізації. І зараз ми модернізуємо його на першому енергоблоці.

- Модернізація обладнання відбувається в тому числі за пропозиціями, які надає замовник?

- Від розробки відповідного проекту до його реалізації довгий шлях з численними експертизами ДІЯРУ та ряду інших структур. Після дозволу Мінпаливенерго на реалізацію проекту його розглядає замовник, в даному випадку ХАЕС, робить свої зауваження.

Ольга Сокол

Фото Олени Веселової

Реалізацію проекту «Технічне переоснащення комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту енергоблока №1» було розпочато в 2014 році. Протягом 2015-2016 років здійснювались поставки обладнання та виконувались будівельно-монтажні роботи. Станом на перше півріччя поточного року практично закінчені роботи з прокладання кабельно-провідникової продукції.

В ході реалізації проекту технічної допомоги SSM2015-5133 «Фізичний захист Хмельницької АЕС» були здійснені поставки обладнання на суму понад 200 тисяч євро. Зокрема, залучення коштів шведської сторони забезпечило поставку обладнання на 9,6% від загальної вартості.

НАяВНІСТЬ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ФІКСУВАТИМУТЬ СУЧАСНІ ПРИЛАДИ

У військовослужбовців військової частини 3043 з охорони Хмельницької АЕС з’явилися два комплекти портативних пристроїв для виявлення вибухових речовин на контрольно-пропускних пунктах. Вони придбані на кошти Міністерства оборони США.

- Сьогодні для багатьох стратегічних об’єктів у світі, зокрема, і в Україні, - розповідає заступник начальника служби фізичного захисту Геннадій Шатохін, - актуальним є підвищення безпеки за рахунок унеможливлення вчинення терористичних актів. Для цього вживаються різні заходи. Один з них – контроль за несанкціонованим переміщенням вибухонебезпечних речовин. За таких обставин є важливим застосування сучасних приладів, здатних фіксувати у різних режимах хімічні речовини у мінімальних дозах.

Електронні комплекти «SABRE 5000», одержані за рахунок спонсорської допомоги американських партнерів, відповідають усім міжнародним стандартам. Вони виготовлені провідною канадською фірмою, продукція якої активно експлуатується на контрольно-пропускних пунктах митниць, аеропортів багатьох держав світу. Електронні прилади здатні фіксувати більше сорока компонентів, з яких виготовляється сучасна вибухівка. Із технічними особливостями їх експлуатації вже ознайомлені військовослужбовці нашої військової частини, які пройшли підготовку у навчальному центрі з фізичного захисту Інституту ядерних досліджень і одержали відповідні сертифікати.

На Хмельницькій АЕС прилади «SABRE 5000» будуть використовуватись на прохідних під час огляду персоналу електростанції, переміщення різних вантажів на автомобільному та залізничному транспорті згідно із інструкціями пропускного режиму.

Олександр Шустерук

Фото автора

Підвищення теплової потужності АЕС – актуально для України

На сьогоднішній день завдяки роботі атом-
них станцій в Україні виробляється понад 50 % електроенергії. Ефективне використання існуючих потужностей для країни – в пріоритеті, оскільки є економічно обґрунтованим і значно менш витратним, ніж будівництво нових. В Україні розглядається можливість підвищення теплової потужності енергоблоків. Про те, наскільки доцільно це для нашої країни, які переваги, чи існують ризики розмова з Віктором Яковичем Шендеровичем, ветераном атомної промисловості України.

– Вікторе Яковичу, розкажіть, що таке підвищення теплової потужності АЕС? Для чого впроваджується?

– Економіка атомної енергетики є одним з важливих факторів розвитку цієї галузі. Проте одним з пріоритетнaих напрямів є підвищення проектної теплової потужності енергоблоків АЕС через підвищення теплової потужності реакторних установок, і відповідно підвищення електричної потужності енергоблоків. Підвищення електричної потужності, з свого боку, призводить до зростання відпуску електроенергії і, отже, поліпшення економічних показників АЕС.

Такий напрям діяльності реалізується в різних країнах для енергоблоків різного типу і є одним з пріоритетних у досягненні найкращих економічних показників.

– Чи вважаєте ви цей напрям пріоритетним для України?

– Так. Оскільки це дозволить істотно збільшити відпуск електроенергії від АЕС. Для енергоблоків з реакторною установкою ВВЕР-1000 – це додаткових близько 300 млн кВт*год на рік. Зважаючи на досить високий рівень і надійність забезпечення електропостачання від АЕС в Україні, такий напрям діяльності потенційно підвищить загальний рівень надійності енергопостачання.

Підвищення потужності енергоблоків – один з найбільш економічних і ефективних шляхів отримання додаткової електроенергії. Проте треба наголосити, що першим пріоритетом, безумовно, є продовження строків експлуатації діючих енергоблоків. Діяльність за цим напрямом активно реалізується НАЕК «Енергоатом». Реалізація діяльності щодо підвищення потужності енергоблоків, в частині необхідних заходів і можливих термінів, повинна бути взаємопов’язана з діяльністю щодо продовження строків експлуатації.

– На атомних станціях США підвищення теплової потужності реалізовано практично на всіх енергоблоках країни. Наскільки цей напрям є популярним в Європі?

- Дійсно, більшість атомних станцій США реалізували підвищення проектної потужності енергоблоків різного типу. До того ж, енергоблоки типу PWR принципово збігаються з ВВЕР.

В Європі діяльність щодо підвищення потужності також є пріоритетною. На більшості діючих енергоблоках Франції типу PWR потужністю 900 мВт було підвищення до 103%. У планах французів збільшення потужності енергоблоків 1300 МВт на 7%.

На європейських АЕС з енергоблоками типу ВВЕР підвищення потужності реалізовано в Фінляндії, Угорщині та Чехії. Наприклад, на фінській АЕС «Ловііза» (енергоблоки з ВВЕР-440) – на 11%, на угорській АЕС «Пакш» (енергоблоки з ВВЕР-440) – на 10%, на чеській АЕС «Темелін» (енергоблоки з ВВЕР-1000 ) – на 4%.

– У Російській Федерації – чимала кількість енергоблоків, проекти яких аналогічні українським. Чи підвищує РФ теплову потужність енергоблоків типу ВВЕР-1000 і ВВЕР-440?

– Підвищує. На атомних станціях Калінінська і Ростовська з енергоблоками типу ВВЕР-1000 потужність вже підвищена на 4%, в майбутньому планується підвищити її на 7%. Також ведуться роботи з можливого підвищення потужності до 10%. На Кольській АЕС РФ з енергоблоками типу ВВЕР-440 потужність підвищена на 7%.

– Яка вартість підвищення потужності вітчизняних енергоблоків?

– Нині НАЕК «Енергоатом» із залученням проектних організацій виконує техніко-економічні розрахунки для оцінки необхідних витрат і економічної ефективності підвищення потужності.

Насамперед така робота виконана для «пілотних» енергоблоків: ЗАЕС-6 з реакторною установкою ВВЕР-1000/320 і РАЕС-2 з реакторною установкою ВВЕР-440. Результати цих оцінок на прикладі енергоблока №6 ЗАЕС свідчать, що підвищення потужності енергоблока з реакторною установкою ВВЕР-1000/320 до 104% потребує витрат на рівні 300-400 мільйонів гривень (включно з модернізацією турбоустановки і генератора). Додаткове виробництво електроенергії становить близько 9 млрд кВт*год, а додатковий дохід від продажу електроенергії (в поточних цінах) – на рівні 4,7 мільярда гривень. Зазначені дані стосуються всього періоду експлуатації.

Аналіз економічної ефективності дає всі підстави вважати його сприятливим для інвестування та рекомендувати його реалізацію в існуючих економічних умовах.

Дисконтований строк окупності (з урахуванням зміни вартості грошей з часом) становить близько 7-8 років. Це, безумовно, ефективно з урахуванням тривалого часу експлуатації (враховуючи реалізацію продовження експлуатації на 20 років).

Ці дані дають змогу уявити про економічність реалізації цього напряму. Для конкретних енергоблоків усі показники потребують уточнення з урахуванням специфічних особливостей різних АЕС і енергоблоків.

– В рамках дослідної експлуатації теплову потужність в Україні вперше було підвищено до 101,5% в листопаді 2016 року на першому енергоблоці Южно-Української АЕС. Чи був успішним цей досвід?

– Досвід підвищення потужності до 101,5% на першому енергоблоці ЮУАЕС був успішним і не виявив необхідності у додаткових заходах, які потрібні при подальшій реалізації проекту.

– Які енергоблоки наступні в черзі на підвищення потужності до 101,5%?

– Орієнтовно у 2018 році передбачається реалізація цього режиму на другому енергоблоці ЮУАЕС, в подальшому – на енергоблоках типу ВВЕР-1000/320 (насамперед на «пілотних» ЗАЕС-2, ХАЕС-1, РАЕС-3 у 2018 році). Підвищення потужності до 101,5% розглядається як перший етап реалізації цього напряму діяльності, результати якого дозволять більш обґрунтовано підійти до наступного етапу – підвищення потужності енергоблоків з ВВЕР-1000 до 104%.

– На яких вітчизняних енергоблоках потужність планується підвищити до 104%, 105-110% і 108%?

– Згідно з існуючими планами, виконаними оцінками і діяльністю, яка проводилась з питань, пов’язаних з обґрунтуванням можливості підвищення потужності, а також зважаючи на міжнародний досвід з цього напряму – для енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 з паливом «ТВЕЛ» планується підвищення потужності до 104%, для енергоблоків з реакторами ВВЕР-440 – до 108%. Всі передумови для успішної реалізації цього етапу є. Однак, слід дотримуватися комплексу робіт з необхідних модернізацій обладнання та систем. До того в повному обсязі повинна бути підготовлена документація з обґрунтування ядерної та радіаційної безпеки.

Важливим фактором, що впливає на умови підвищення потужності енергоблока, є стан використовуваного ядерного палива. На цей час у зв’язку з тим, що на вітчизняних енергоблоках ВВЕР-1000 планується використання палива «Westinghouse», експлуатуюча організація ініціювала співпрацю з компанією «Westinghouse» щодо підвищення потужності, з урахуванням застосування паливних касет ТВC-WR.

На початковій стадії повинен бути визначений максимально можливий рівень підвищення теплової потужності (в діапазоні 105-110%) і відповідно електричної потужності, а також обсяг необхідної модернізації.

Пілотна діяльність щодо підвищення потужності з паливом «Westinghouse» передбачається на третьому енергоблоці ЮУАЕС; є ймовірність, що вона буде поєднана з діяльністю щодо продовження експлуатації. За результатами діяльності будуть конкретизовані наступні етапи робіт, визначені необхідні заходи, виконана оцінка вартості реалізації. Орієнтовний термін реалізації – 2020 рік.

Відповідно до наявних планів НАЕК «Енергоатом», були також визначені «пілотні» енергоблоки з підвищення потужності до 104% і 108%. Це енергоблок №6 ЗАЕС та енергоблок №2 РАЕС. Очікувані терміни реалізації дослідної експлуатації: енергоблок №6 ЗАЕС – 2018 рік; енергоблок №2 РАЕС – 2020-2021 роки.

Підвищення потужності на інших енергоблоках буде здійснюватися за результатами діяльності на «пілотних», передбачувано в період до 2020-2022 років.

– Чи є підвищення теплової потужності безпечним в контексті забезпечення ядерної та радіаційної безпеки?

– Досвід попередніх досліджень, а також конкретний досвід підвищення потужності діючих енергоблоків типу ВВЕР в інших країнах, дає достатньо підстав говорити про можливість їх безпечної експлуатації, з урахуванням існуючих вимог з ядерної та радіаційної безпеки.

Водночас хочу наголосити, що обов’язковою умовою для реалізації цієї діяльності є підготовка всіх обґрунтовуючих безпеку документів і отримання позитивного висновку регулюючого органу з ядерної та радіаційної безпеки.

Що стосується впливу на навколишнє середовище – в порівнянні з існуючим рівень впливу не зміниться. Можливе деяке збільшення теплового впливу через збільшення тепловідведення від конденсаторів турбін, але величина такого впливу незначна.

Відпрацювали дії особового складу

під час гасіння пожежі на автозаправній станції

В ніч з 10 на 11 липня проведено нічне перевірочне заняття з тактичної підготовки з особовим складом караулу 8-ї державної пожежно-рятувальної частини з охорони м. Нетішин. Метою заняття було практичне відпрацювання оперативно-тактичних дій особового складу чергового караулу гасіння умовної пожежі нафтопродуктів на колонці №1 АЗС №РН14 ТОВ «ОККО РІТЕЙЛ» м. Нетішин.

За легендою, на пункт зв’язку 8-ї державної пожежно-рятувальної частини надходить повідомлення про пожежу на автозаправній станції «ОККО РІТЕЙЛ»: горить колонка та стався розлив пального, частково горить будівля операторської. Особовий склад в спеціальному одязі та спорядженні негайно виїжджає на місце виклику. По приїзду встановили пожежний автомобіль на дорозі, провели попереднє оперативне розгортання до входу будівлі операторської та приступили до гасіння будівлі. Під час відпрацювання працівники Служби порятунку ретельніше вивчають планування об’єкту, прилеглу територію, шляхи під’їзду та місця джерел зовнішнього протипожежного водопостачання.

На завершення занять начальник 8 ДПРЧ з охорони міста Нетішин дав оцінку загальному рівню підготовленості особового складу.

3-й державний

пожежно-рятувальний загін

Протиаварiйний план на експертизi

у Держатомрегулювання

Працівниками Управління з питань аварійної готовності та реагування Хмельницької АЕС підготували розробку нового аварійного плану, який передано на експертизу в Держатомрегулювання. За словами начальника УПАГР Сергія Дубини, це відповідальна процедура. Затверджений аварійний план дасть можливість відпрацьовувати сценарії виникнення нештатних ситуацій на ядерному об’єкті під час чергових протиаварійних тренувань.

Управління з питань аварійної готовності та реагування – специфічний підрозділ станції. Сергій Дубина наголошує, що він покликаний забезпечити протиаварійну готовність колективу ХАЕС до дій в умовах можливих радіаційних аварій та надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

- Перед працівниками нашого підрозділу, - розповідає Сергій Дмитрович, - стоїть завдання створення і вдосконалення аварійних організаційних структур; організація заходів щодо підготовки аварійного персоналу і проведення тренувань; підтримка в працездатному стані внутрішнього та зовнішнього кризових центрів, захисних споруд для укриття персоналу (сховище №1, №3); орга- нізація взаємодії з територіальними та місцевими органами управління і силами єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації; проведення заходів щодо мобілізаційної готовності на особливий період; планування і виконання робіт з виробничою і нормативною документацією. При цьому працівники управління керуються "Планом реагування на аварії та надзвичайні ситуації", який є основним керівним документом для підготовки і проведення організаційних, інженерно-технічних, евакуаційних та інших заходів щодо зниження рівня радіаційної дії на персонал, населення та навколишнє середовище у разі аварії або надзвичайної ситуації на ВП ХАЕС.

План аварійного реагування є обов’язковим для виконання всіма підрозділами та посадовими особами ВП ХАЕС, а також для всіх підрядних організацій, які виконують роботи на ХАЕС і в санітарно-захисній зоні.

Система аварійної готовності та реагування ВП ХАЕС на аварії та надзвичайні ситуації є взаємопов'язаним комплексом технічних засобів, організаційних, технічних і нормативно-правових заходів, які здійснює адміністрація АЕС для попередження або послаблення радіаційної дії на персонал, населення та навколишнє середовище у разі виникнення аварії на АЕС.

Для координації і управління діями аварійного персоналу з локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, захисту персоналу, населення та навколишнього середовища на ХАЕС створена комісія з надзвичайних ситуацій на чолі з генеральним директором. Для виконання заходів з локалізації та ліквідації аварійних ситуацій створені аварійні групи і бригади з числа персоналу АЕС.

- Яка існує для цього матеріальна база?

- Аварійні групи та бригади забезпечені необхідним обладнанням, інструментом, засобами індивідуального захисту для виконання робіт з ліквідації можливих аварій. Персонал Хмельницької АЕС на випадок виникнення радіаційної аварії повністю забезпечений таблетками йодистого калію та протипиловими респіраторами. Дані засоби захисту знаходяться у підрозділах, розпорядженнями начальників підрозділів визначені місця для їх зберігання та відповідальні особи за їх видачу у разі виникнення аварії. Хмельницькою АЕС закуплено та передано місцевим органам влади для населення зони спостереження триденний запас таблеток йодистого калію.

Для персоналу Управління з питань аварійної готовності та реагування Хмельницької АЕС важлива співпраця із представниками територіальних громад, які розташовані у зоні спостереження. Про всі протиаварійні тренування на ВП ХАЕС комісією з надзвичайних ситуацій проводиться інформування центральних та місцевих органів виконавчої влади про оцінку та прогноз радіаційної обстановки в місцях проживання людей, а також надаються рекомендації щодо вжиття термінових заходів для захисту населення. Це відбувається під грифом «Умовно».

Олександр Шустерук

Фото автора

ВОДІЇ ПРАГНУТЬ БУТИ ВИТРИВАЛИМИ

Нещодавно у рідних та знайо-
мих водія транспортного цеху Хмельницької АЕС Богдана Друзя з`явилась нагода порадіти за його спортивні досягнення – виконання нормативу кандидата у майстри спорту України з пауерліфтингу.

До занять спортом у шкільні роки Богдана надихнув батько. Тут було прагнення, щоб син у вільний від навчання час менше піддавався спокусам вулиці. Заняття самбо вимагали постійних тренувань. Відтак спортивні тренажери стали постійними супутниками у житті юного Богдана Друзя.

Коли наступив час вибору майбутньої професії, у нетішинського школяра особливих роздумів не було. Після закінчення дев’ятого класу Богдан став учнем Рівненського автотранспортного коледжу. У цьому навчальному закладі він продовжив заняття спортом.

Два роки навчання промайнули непомітно, і юнак повернувся до рідного Нетішина. Тут зі своїми товаришами став активно відвідували тренувальний комплекс «TRIDE». У Богдана з’явився новий наставник - Володимир Погонець. Він звернув увагу на гарні фізичні кондиції свого вихованця і запропонував розпочати підготовку до чемпіонату Європи з пауерліфтингу.

У подібних випадках вагатись не доводиться, бо кожен спортсмен прагне використовувати будь-які шанси для перевірки свого потенціалу, спортивних кондицій. Підготовка до відповідальних спортивних поєдинків поєдналася й з основною роботою – Богдан Друзь влаштувався водієм у транспортний цех атомної електростанції.

- Є певна різниця між звичайним заняттям спортом і підготовкою до змагань європейського рівня. Набуває значення не тільки спеціальна дієта, а й збалансований графік тренувань, - розповідає Богдан. - Мій тренер має неабиякий досвід підготовки успішних спортсменів, тому всі його настанови виконувались, як мовиться, без апеляцій.

Нещодавно молодий спортсмен Богдан Друзь вийшов на спортивну арену 5-го відкритого чемпіонату Європи з пауерліфтингу, який проходив у місті Луцьк. Сюди завітали кращі представники пауерліфтингу таких країн, як Польща, Італія, Туреччина, Румунія, Латвія, Азербайджан. Наш земляк змагався у ваговій категорії 82.5 кілограма.

- Мені ще не доводилось брати участь у таких престижних турнірах, - продовжує розповідь нетішинський атлет, - тому відчувалось хвилювання. Але низку позитивних емоцій вдалося одержати від самої атмосфери змагань. Не спостерігалось, щоб хтось зверхньо ставився до тебе. Між учасниками змагань панували товариські стосунки. Коли виходив для виконання вправ, то відчував підтримку уболівальників. Гарна підготовка та підтримка залу дали мені можливість посісти друге місце із загальним результатом – 480 кілограмів. Це норматив кандидата у майстри спорту.

У колективі працівників автотранспортного цеху Богдан Друзь не єдиний прихильник фізкультури та спорту. Тут працює когорта фізично загартованих людей, які беруть участь у різноманітних змаганнях, зокрема Спартакіаді ХАЕС, яка традиційно проходить під егідою профкому станції. Тут чимало прихильників здорового способу життя.

Олександр Шустерук

Фото автора

Олег Штурбабін - старший тренер збірної України з жіночої шаблі

Призер чемпіонатів світу та Європи, учасник Олімпійських ігор 2004 року, заслужений майстер спорту України Олег Штурбабін призначений старшим тренером жіночої команди з шаблі. Нагадаємо, що його батько, Валерій Вікторович, свого часу тренував збірну, коли у 2008 дві нетішинки – Ольга Жовнір та Галина Пундик вибороли золоті медалі Олімпіади у Пекіні. Олег був тренером збірної і виводив на доріжку наших срібних призерів Олімпіади в Ріо. У блискучій четвірці олімпійських чемпіонок була і вихованка з Нетішина – Аліна Комащук. Нехай традиція продовжиться!

У кожного своя вершина

Краще гір можуть бути лише гори. Це твердження людей, які хоч раз у житті підкорили ту чи іншу вершину. Бо на горі додається адреналіну, звідти відкривається надзвичайно великий простір, непомітний через буденність, там проходить переосмислення власних можливостей і навіть власного буття.

Група представників Хмельницької АЕС, серед яких переважали пенсіонери, за сприяння профспілок та адміністрації ХАЕС, які допомогли з транспортом, здійснила сходження на одну з найвищих гір Карпат – Чорногору, або ж Піп Іван. Маршрут від села Дземброня до вершини не можна вважати складним, але й легким він не є – треба дертись на крутояри, долати стланік (низькорослі зарості яловиці сибірської та різновидів), спускатись і знову підніматись вгору, аж поки не виникне на горі силует споруди, не притаманної для вершини - колишньої обсерваторії. Гора у два кілометри 28 метрів – одна з шести двотисячників Українських Карпат. Сюди як магнітом тягне людей, схильних до пригод. Людмила Малько та Віктор Шевчук не минають нагоди, щоб дістатись вершини. На їх рахунку кілька десятків сходжень. Звичайно ж, були у колективі люди, які вперше здолали маршрут. Попри дощ, який є постійним супутником таких походів, попри труднощі маршруту, всі залишились задоволеними і гордими за свою фізичну форму, за відчуту радість спілкування з природою.

Гори кличуть, і сперечатись з бажанням дійти до вершини не в людській природі!

Віктор Гусаров

Про стан навколишнього природного

середовища за червень

Стережiться, ботулiзм!

Статистика по захворюваності та смертності від ботулізму у 2017 році є найгіршою за всі роки незалежності України: 76 захворілих, з них – 9 смертельних випадків; основним фактором передачі токсину стала в’ялена, копчена, солена риба.

Ботулізм - це дуже тяжке інфекційне захворювання, що виникає в результаті отруєння ботулотоксинами бактерій ботулізму і супроводжується важким ураженням нервової системи. Збудник ботулізму – клостридія, джерело збудника – домашні і синантропні тварини (збудник знаходиться в кишківнику корів, коней, свиней, кроликів, курей, водоплавної птиці, риби), звідти потрапляє в грунт, який являється постійним місцем його існування. Недотримання гігієнічних вимог обробки продовольчої сировини (неякісне очищення та промивання риби, овочів, фруктів перед консервуванням, необережне видалення кишківника при розробці м’ясних туш) та порушення технології приготування (слабка термічна обробка або погане просушування, недостатня концентрація солі, цукру, кислот та інших консервантів, створення анаеробних (без доступу кисню умов) та довгого зберігання в теплі зовнішньо доброякісні продукти стають причиною захворювання ботулізмом. Слід пам'ятати, що ботулотоксин не викликає зміни кольору, запаху, смаку харчового продукту, тому визначити органолептично чи заражена їжа ботулотоксином неможливо.

Фактором передачі токсину є продукти домашнього приготування - солена, в’ялена та копчена риба, овочеві, м’ясні, рибні консерви, сирокопчені окости, консервовані в домашніх умовах гриби. Потрапляючи до травного тракту, ботулотоксин не руйнується ферментами, а всмоктується у кров і "осідає" у різних відділах нервової системи. Як правило, клінічні прояви починаються через 36 годин. Першими симптомами є: загальна слабкість, головний біль, відчуття "туману" або "сітки" перед очима, слабка реакція на світло, сухість і шкрябання в горлі, сиплість голосу. Людина помирає при повній свідомості на 3 – 5 добу від паралічу органів дихання. Зазначу, що для ботулізму не характерні ознаки харчової інтоксикації – болі в животі, нудота, блювота, діарея, підвищення температури тіла.

При перших проявах ознак захворювання негайно викликайте швидку допомогу. Лікування - негайне введення полівалентної протиботулінічної антитоксичної сироватки, яку, зі слів міністра охорони здоров’я У.Супрун, в Україну завезли в кількості всього 25 доз.

Профілактика ботулізму включає в себе комплекс правил, головними із яких є:

- не купувати на стихійних ринках копчених, солених, в’ялених харчових продуктів із риби і м’яса, консервів з них; на період спалаху ботулізму взагалі утриматися від вживання копченої, соленої, в’яленої риби;

- якщо відмовитися все-таки важко, то необхідно: рибу, яку тільки піймали, негайно охолодити або заморозити, перед засолюванням необхідно обережно випотрошити рибу, щоб не порушити цілісність кишкового тракту, не забруднити м’язи риби його вмістом; соління риби проводити тільки в охолодженому стані при температурі не більше +4°C, дотримуватися технології приготування; при концентрації кухонної солі більше 10% зупиняється виділення ботулотоксину;

- ретельно промивати та просушувати овочі, гриби перед консервуванням, дотримуватися температурного режиму при виготовленні консервів; не їсти консерви з бомбажем (здуті банки) або при підозрі на недоброякісність.

Дбайте про своє здоров’я та будьте здорові!

Олена Ігнатеску,

завідувач відділення організації санітарно – гігієнічних досліджень Нетішинського міськрайонного відділу ДУ «ХОЛЦ МОЗ України»

Батькові уроки

Якось застав Олексій Миколайович сина надто збудженим.

- Розумієш,- одразу звернувся той до батька,- нашкодив один робітник. І ще й зухвало веде себе, насміхається з усього колективу. Завтра напишу доповідну, щоб його розрахували. Ще і в газету напишу.

Батько у цій запальності, непримиренності до недоліків пізнав і себе молодого. Однак ті роки для нього вже стали справжніми життєвими уроками, і він може оцінити, що робилось правильно, а що не зовсім. Тому й до синових думок, кроків ставиться з такою увагою.

- А, може, не варто поспішати. Люди ж бо на будові потрібні,- зупинив Сергія. - Давай поміркуємо...

І вони засидяться не на одну хвилину. Бо доведеться батькові згадати такі ж ситуації з початку свого бригадирування. Розповісти, та ще й посміятись із самого себе, коли щось не так робив. І слово за словом син зрозуміє, куди батько його спрямовує: не гарячкувати, обдумати кожен крок, коли стихнуть емоції.

- Ну, а як би ти тепер поступив у такій ситуації? - нарешті перепитав Сергій.

- Зібрав би бригаду, хай хлопці йому по-своєму, по-робітничому розтлумачать. Одразу зухвальство зникне. І урок матиме на все життя. А щодо газети - правильно. Знаю сам: критика діє.

Скажімо, кульгало постачання. О.М.Рагузін вирішив твердо: добиватися поліпшення всією бригадою. Зібралися разом і написали листа в партком. Детально описали, як чимало днів доводилося майже простоювати. "Ми можемо приймати і укладати за зміну близко 200 кубометрів бетону,- писали рагузінці,- а нам часто-густо дають по 70-90 кубометрів",

"Знайомий рагузінський стиль,- скажуть члени парткому, знайомлячись з листом. - Все в нього розраховано, підраховано. Економіст, та й годі".

А він і не відмовлявся від необхідності рахувати, аналізувати, визначати ефективність затрат. Так вчить партія, так підказує робітнича совість.

- Якби вести кожну будову організовано, по-господарському,- говорить О.М.Рагузін,- то з тих же матеріалів можна звести значно більше споруд.

І думками цими він ділиться не тільки, як кажуть, у приватній розмові, у вузькому колі. Сміливо виносить їх на широке громадське, а найчастіше - партійне обговорення. Як член робкорівського поста - використовує і газету "Радянське Поділля", Олексій Миколайович вважає своєю кровною справою все, що робиться на велетенському будівельному майданчику. І коли побачив, як недбало звалили на купи матеріали, конструкції, які надійшли, а потім, щоб відвезти їх на об’єкти, не змогли знайти або знаходили вже поламаними, зіпсованими, гостро, критично, називаючи конкретних винуватців, виступив на партійних зборах.

Принциповою вийшла тоді розмова на зборах. Багатьом керівникам підрозділів довелось відповідати на запитання, давати слово поліпшити становище.

- А що ви могли б запропонувати?- звернулись із президії зборів до О.М.Рагузіна.

- Нам слід налагодити монтаж об’єктів "з коліс". Треба добитись тісних контактів із постачальниками, щоб одержувати все відповідно до технологічного процесу, а бригадам так підготувати будівельні майданчики, щоб одразу монтувати хоча б частину, а решту акуратно складувати.

Пропозиція комуніста, звичайно, не була новою для будівельників, спеціалістів. Та й сам він на практиці неодноразово переконувався у можливості саме такого ведення об’єктів. Просто інколи в поточних справах окремим керівникам здається, що справжня організація будівельного процесу можлива потім, коли все налагодиться, мине кілька років. О.М.Рагузін виступив проти таких методів керівництва. Порядку і організованості треба добиватися з перших місяців, днів.

А то якось він прямо-таки здивував присутніх на одній із нарад.

- Прогуляли ми в цьому місяці всією бригадою два дні, - мовив з гіркотою О.М.Рагузін. - Робіть щось...

Всі щиро здивувались. Не може такого бути, щоб передова бригада не вийшла на роботу. Та ні, щось тут Олексій Миколайович хитрує. Ось вже начальника дільниці перепитують. Той, на всякий випадок, глянувши в папери, теж розводить руками, мовляв, нічого подібного не було. Кожної зміни по вісім годин.

Олексій Миколайович знову піднявся, не чекаючи додаткових запитань.

- Справа ось у чому. Звичайно, ми не могли не вийти два дні на роботу. Але через відсутність електроенергії простояли рівно стільки часу, як я сказав. Невже не можна погоджувати ведення земляних робіт, щоб раз по раз не рвати кабелі? А з іншого боку, хіба так складно енергетичній службі постійно стежити за надійним живленням струмом кожного об’єкта?

Звичайно, на будові всього буває. Там не надійшли матеріали, там стала на заваді нерозпорядливість майстра, і доводиться простоювати. Деякі будівельники не дуже нарікають, мовляв, відпочити зможемо, бо праця нелегка. А назавтра недоліки повторюються знову, а там ще і ще. А є люди ось такі, як Рагузін. Не спостерігатимуть мовчки недоліки, не змиряться з ними.

- Але як приємно потім,- каже О.М.Рагузін,- коли, хай хоч незначні відбуваються зміни на краще. Зустрічаєшся з тими начальниками, яких критикував - вони усміхаються, мовляв, все-таки з місця зрушилось. І ти перед ними очей не опускаєш.

У цьому прагненні до чіткої, організованої і продуктивної праці на будові, видно принципову позицію комуніста. А інакше він не може поступати. Хоча б з однієї вагомої причини: сини ж бо також будівельники. Щоправда, старший Володимир працює в Новому Уренгої. Ніби й далеченько. Але мати йому про все пише. Ну, а щодо молодшого, Сергія - у нього батько весь на виду. І не раз ледве встигне вгамуватись від якоїсь суперечки, охолонути після нелегкої розмови, а Сергій уже поруч.

- Відверто кажучи,- каже Сергій Рагузін,- після Курахівської ДРЕС мене тут дуже вразила неорганізованість, значна кількість невирішених питань, і я, мабуть, не втримався б, кинув, аби не батько. Якщо він знаходить можливість для виконання плану, то мені також відступати не годиться.

Так, відступати це не по-рагузінськи. Слід наполегливо посуватись вперед на енергоблоці, інакше зірветься пуск. Добре, що Фелікс Бєляк, Дмитро Шминдра, Володимир Самчук, Володимир Петрук та інші розуміють його, підтримують, дорожать кожною трудовою хвилиною. Охоче відгукнулися вони на пропозицію начальника дільниці В.І.Гучкова спорудити свою власну базу. Тож неподалік від головного корпусу виросли підсобні, складські приміщення. Є місце для проведення культурних заходів, дозвілля. Але спроможною базою комсомольсько-молодіжної бригади є взаєморозуміння і дружба. Завдяки їм навіть у нелегких ситуаціях забезпечується виконання плану, підтримується висока продуктивність праці. Тому й доручили бригаді Сергія Рагузіна вкласти перший кубометр бетону в металеві конструкції реактора.

І почнуть отак згадувати батько чи син пам’ятні, приємні для їхніх колективів факти, події,- одна за одною розгортаються картини трудової біографії АЕС. Десь на задній план відступають поточні незгоди, неполадки, жар суперечок. Згадується, залишається в серці, в пам’яті той результат, якого досягнуто в наполегливій праці, у принциповій позиції. І в цьому велика правда життя. Ні, пережите, передумане, не забувається, не минає безслідно. Але справедливо найглибший карб у душі, найприємніші почуття залишають досягнуті перемоги невтомної праці, у боротьбі зі старим, віджилим, із самим собою. Вони мов цеглини лягають одна до одної, вершать у щоденному напруженні будинок, у якому міститься все твоє життя.

- Найболючіше для мене,- каже О.М.Рагузін,- коли доводиться діяти проти власних переконань. Тоді незатишно навіть у власному домі.

Таке буває нечасто, бо знає Олексій Миколайович при необхідності дорогу до керівників, до парткому. Та якось відмовили йому в одному з кабінетів. "З усіма питаннями звертайтесь до начальника дільниці. У нас справ і так вистачає".

Не чекав такої відповіді ветеран. Багатьох керівників довелось знати на своєму віку. Окремі з них у високих чинах і нині кличуть його то на одну будову, то на іншу. Але не любить Рагузін кидати розпочату справу. Хоче своїми очима, як і на попередніх електростанціях, побачити турбіни у дії. А тут ось такий поворот. Хіба він не розуміється, де питання, яке може вирішити начальник дільниці, майстер, а де - компетенція керівників вищих? До того ж нерідко командири нижчої ланки виявляють чи необізнаність, чи дивну байдужість.

Далі буде

На знімку: О.Рагузін (крайній справа) під час відкриття школи №2, 1984 рік

Фото Віктора Войковського

Вiдзначено талановиту i активну молодь мiста

Премією Нетішинського міського голови «За вагомі досягнення молоді у різних сферах суспільного життя» у номінації «За внесок у розвиток молодіжного руху» нагороджені вихованці гуртка «Юні відеооператори» клубу «Юний технік» (керівник Катерина Костецька), у номінації «За наукові досягнення» – учениця 10-го класу Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Маргарита Брянська, у номінації «За творчі досягнення» нагороджена викладач художньо-графічного відділення ПСМНЗ «Нетішинська міська художня школа» Майя Вихованець, Зразкова вокально-естрадна студія «Срібні нотки» КЗ «Палац культури міста Нетішина» (керівник Ольга Дьячина), Зразковий ансамбль бального танцю «Шарм» Будинку дитячої творчості (керівник Лариса Грищук), Зразковий вокальний ансамбль та студія естрадної пісні «Вернісаж» Будинку дитячої творчості (керівник Ольга Дьячина), у номінації «За виробничі досягнення» – вихователь-методист дошкільного навчального закладу № 5 «Теремок» Ольга Довгушко, у номінації «За спортивні досягнення» нагороджена вихованка гуртка «Спортивна радіопеленгація» клубу «Юний технік» Єлєна Петровська, у номінації «За особисту мужність» – учасник бойових дій на cході України, захисник Донецького аеропорту, нагороджений відзнакою Нетішинської міської ради «За честь та мужність» Сергій Лобанов.

За вагомий внесок у розвиток молодіжного руху у Нетішині подяками міського голови відзначені керівник зразково-вокальної студії «Роксолана» КЗ «Палац культури міста Нетішина» Ірина Кирилюк, викладач художньо-графічного відділення ПСМНЗ «Нетішинська міська художня школа» Тетяна Забара, провідний спеціаліст Нетішинської міської централізованої бібліотечної системи Наталія Будяківська, керівник вокальної студії «Камелія» КЗ «Палац культури міста Нетішина» Каміла Пельванова-Геворкян, керівник Нетішинського міського осередку Міжнародної федерації Бойового гопака Микола Колінько, заступник начальника ПЗОВ «ВСНТ «Форпост» з виховної роботи Марина Чужмарова, волонтер ГО «Нетішинське міське об’єднання воїнів АТО» Максим Лахман, волонтер ГО «Нетішинська Самооборона» Ірина Дорожнюк, волонтер ГО «Нетішинська Самооборона» Олександра Чупрун, учениця 9-го класу НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей» Дарина Алексійчук, учениця 10-го класу Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Вікторія Стецюк, інструктор з виховної роботи спортивно-оздоровчого наметового табору «Козацька звитяга» Владислав Лавнікович, викладач, керівник ансамблю гітаристів ПСМНЗ «Нетішинська міська школа мистецтв» Дмитро Джус, завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії КМЗ НМР «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин», на даний час працює лікарем у «Форпості» Вадим Горецький, вихованець Нетішинської КДЮСШ ППО ХАЕС Ярослав Давидчук.

Заступник міського голови Ольга Бобіна також привітала футбольну команду юнаків 2004 року народження Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 та їх тренерів Володимира Возьного і Володимира Моцюка з почесним ІІІ місцем у Всеукраїнських фінальних змаганнях з футболу на приз клубу «Шкіряний м’яч».

Телефонні шахраї зімітували голос сина літньої жертви

В обласному центрі 84-річну пенсіонерку пограбували телефонні шахраї, зімітувавши голос її сина.

Аферисти представились сином потерпілої, який наїхав на пішохода. Аби уникнути відповідальності, зловмисник зажадав 40 тис. грн готівкою. А гроші старенька передала водію таксі біля свого під'їзду, який назвався другом її сина.

Проте, коли до бабусі завітала її онука, з'ясували що ДТП не було, а справжній син до матері не телефонував.

Ще однaе шахрайство сталося в Шепетівці. До 47-річної жінки зателефонувала невідома особа, яка, дізнавшись усі реквізити її кредитної карти, зняла з неї 6200 гривень. У поліції вкотре наголошують, що реквізити банківських карток нікому не можна розголошувати, інакше… ризикуєте залишитися без грошей.

Відділ з організаційних питань, зв’язків

з ГО та ЗМІ апарату виконавчого комітету Нетішинської міської ради

Комуналка коштувала

2,3 мільярда гривень

Саме стільки з початку року сплатили жителі Хмельниччини за житлово-комунальні послуги. Водночас залишились і величезні борги. Тільки за газ та електроенергію винні відповідно понад 78 та 62 мільйони гривень.

За утримання будинків та прибудинкових територій заборгували понад 41,6 мільйона, за централізоване опалення та гаряче водопостачання -- 30 мільйонів.

Середні нарахування за житлово-комунальні послуги на одного власникaа за останній місяць становили 870 гривень, що майже вдвічі більше, ніж це було торік....

Одинадцятий «Бандерштат»

пройде на новому місці

Фестиваль «Бандерштат» - наймасштабніша музична візитівка Волині, що протягом десяти років збирає навколо себе молодь з усієї України. Одинадцятий «Бандерштат» відбудеться 4-6 серпня у Луцьку на новій локації.

На головній сцені зіграють відомі гурти: Бумбокс, Тартак, Воплі Відоплясова, Антитіла, Крихітка, Без обмежень, Жадан і Собоки, Тінь сонця.

Денний концертний майданчик URBAN-stage збере представників альтернативної, важкої сцени України та близького зарубіжжя. Зокрема вже оголошені гурти Fontaliza, Hell:on, All Faces Down (Австрія), Braincoats (Швеція), Septa Dead Juliet (Італія).

Тиха сцена працюватиме дві ночі поспіль в акустичному звучанні. Учасники: Vivienne Mort, Один в каное, Пісні наших днів (ПНД), Panivalkova, Akute (Білорусь), Latexfauna, Tik Tu.

Репертуар кінотеатру просто неба включатиме ряд нових українських стрічок.

Також відбудеться Літературна сцена, фестиваль вуличної їжі BanderFoodFest, діятиме Дитяче містечко.