Майже перемога, майже нiчия...

У День міста Нетішина відбулася матчева зустріч з баскетболу між командами, які представляли Хмельницьку АЕС та місто Рівне.

Саме за такі напружені та непередбачувані поєдинки ми любимо цей вид спорту, адже що не кажи, навіть в елітних баталіях на всеукраїн­ському рівні (NBA до уваги не беремо) зрідка трапляються перемоги з різницею в одне очко. А міг бути й овертайм і навіть... не вистачило півсекунди, щоб виграла команда-суперник.

Тепер про все по порядку. Не всі товариські матчі плануються наперед, і цей був саме із тих, ідея проведення якого виникла доволі спонтанно.

Розпочали нинішній двобій команди доволі жваво, і перший із чотирьох періодів «ішли» приблизно «нога в ногу», завершивши його з рахунком 14:12 на користь господарів майданчика.

У другому періоді місцевий колектив зумів іще додати в натиску на кільце суперника – і за рівнян стало тривожно, адже подумалось, чи не дасться взнаки втома – все ж їхня, надто вже коротка лава запасних неспроможна внести надсві­жість у перебіг подій на дощаній підлозі спорткомплексу. Як не старалася, на велику перерву команда-гість пішла, програючи 26:35. Загалом не можна стверджувати, що для баскетболу, ще й усередині зустрічі, перевага на 9 очок вирішальна...

По ходу гри обидві команди змінювали тактику, але при цьому, коли втома наздоганяє, стає більше огріхів, а боротьба – іще запеклішою.

Це одразу стало помітно, як команда з Рівного, додавши у спор­тивній злості та натискові, успі­шно провела третій період, набравши 14 очок, а їхній суперник тільки п’ять.

Все було у грі: і чудово виконувані триочкові кидки, і блискавичні контратаки, і чудові комбінації.

Повертаючись до того, як завершилася третя чверть – з однаковим рахунком 40:40, – у залі запахло напругою ой-йо-йой! Хоча, здається, саме у цю мить кожна з команд була переконана, що саме вона ось-ось дотисне суперника... Рівняни одразу кинулися доводити це на ділі. Вони кардинально змінили тактичні дії і розпочали здебільшого атакувати нетішинців на їхній половині, а це призводило до частих втрат м’яча тими, щоправда кілька раз поспіль перевагу у більшості під кільцем ХАЕС команді з Рівного втілити в реальність не вдалося. Здавалося, настане неминуча розплата за втрачені можливості повести в рахунку.

До кінця матчу суперники «не відпускали» одне одного – ні з гри, ні зі штрафних, яких побільшало, так як зросла кількість невимушених і вимушених фолів.

До завершення залишалось приблизно 30 найбільш нервових секунд. Майже рівноцінний обмін очками, здобутими у важкій боротьбі і з останніх сил, – зостаються лічені секунди: гості попереду 54:53. Чинять заключний спротив господарям... 55:54... Але – ні, цей закинутий м’яч командою ХАЕС перетнув кільцеву лінію кошика миттю пізніше за сирену. Суддя товариської зустрічі Андрій Сломинський розвів руки, що означало, що все-таки з рахунком 54:53 успіх святкувати рівнянам.

Прізвища переможців – Фединчук, Пантюх, Зарічанський, Семенюк, Гординський та Сотник.

За господарів зіграли Кротов, Семенов, Кисельов, В.Шевченко та О.Шевченко, Шевляков, Орловський і Кушта.

Кубок – для капітана команди з Рівного. На обличчі піт і втома, але дружба незгасна, про що свідчить спільне фото на пам’ять про баскетбольно проведений заспів Дня міста Нетішина 2015.

За те, що зустріч відбулася, подяка адміністрації СК «Енергетик» ППО ХАЕС Станіславу Балаяну та Віталію Карпюку, інструкторам-методистам Андрію Сломинському та Сергію Кузьмінчуку, – суддям зустрічі, Сергію Харченку – секретарю змагання, працівникам відділу молоді та спорту виконавчого комі­тету міської ради Любові Рябчук та Василю Базану.

Богдан Фединчук

Фото автора