Марнотратства не допустимо

Хмельницьке відділення відокремленого підрозділу «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом», управлін­ня якого знаходиться у м. Вараш, утворене  2009 року. Причина таких внутрішніх змін полягала, насамперед у прагненні якомога ефективніше управляти склад­ськими запасами, зменшувати їх обсяги, забезпечити належні умови збе­рігання наявних товар­но-матеріальних цінностей, вчасне проведення необхідних заходів з переконсервації то­що. Наскільки ви­правданими були такі кроки, йшлося під час зустрічі  журналістів з директором Хмельницького відділення «Склад­ського господарства» Я.В. Фло­­рес­ку­лом.

- У нашому відділенні працює 69 осіб, на котрих покладено обов’язки приймання, проведення вхідного контролю, зберігання, обліку та відпуску у виробництво товарно-матеріальних цінностей для потреб  експлуатації, ремонту, модернізації і будівництва Хмельницької АЕС, а також списання і реалізація неліквідного обладнання, - каже Ярослав Вікторович. – Зберігаються також у Хмельницькому відділенні ВП «Складське господарство» вторинні ресурси, створено мобілізаційно-резервний запас ТМЦ на випадок надзвичайних ситуацій, централізований запас тощо.

Особливу увагу, за словами співрозмовника, у енергокомпанії надають тим товарно-матеріальним цінностям, які довгий час залишаються незатребуваними як на складах Хмельницького відділення, так і у коморах цехів і підрозділів Хмельницької АЕС. І тепер невідкладним завданням стало проведення обробки таких ТМЦ, чіткого визначення що із наявного може бути використане для потреб Хмельницької АЕС у найкоротші терміни. Незатребувані запаси будуть передані із комор станції на склади Хмельницького відділення ВП СГ для подальшого формування «броні», себто запасу продукції, яка цілком придатна для застосування у виробництві і може бути використана у інших підрозділах ДП «НАЕК «Енергоатом». Резон у цьому є, адже у такий спосіб економляться кошти Компанії і замість того, аби в чергове створювати накопичення, є можливість по господарському розпорядитися вже наявним.

 - Ярославе Вікторовичу, як гадаєте, з яких причин виникли накопичення в коморах цехів? Їх просто замовляли з великим запасом, чи обладнання й матеріали не відповідали певним технічним характеристикам і через те залишалися на стелажах?

- Найповнішу відповідь могли б дати у тих підрозділах, де такі запаси залишалися невикористаними тривалий час. Може бути необ’є­к­тивним, але, як мені видається, тут є кіль­ка чинників: або сталися чи пла­-ную­ться зміни у проектно-ко­шторисній доку­мен­тації для викона­ння робіт з реконструкції та мо­-дер­нізації, або недостатність уваги на етапі формування заявочної кампа­нії, коли керівники під-розділів, навчені гір-ким досвідом не завжди вчасного постачання необхідних товарно-матері­аль­них цінностей, намагалися на свій страх і ризик взяти, так би мовити, про всяк випадок. Адже кожен з них розуміє чого вартують простої енергоблока, навіть якщо йдеться всього лише про одну годину. Думаю, надалі таких накопичень не матимемо, адже питання своєчасного використання товарно-матеріальних цінностей, що зберігаються не лише у коморах цехів та підрозділів ВП АЕС, а й на складах ВП СГ, знаходиться на жорсткому контролі керівництва Компанії.

- Як багато зберігається обладнання на складах нашого відділення сьогодні?

- Його кількість нестійка, цифра динамічна і постійно змінюється. Якщо кілька років тому на складах налічувалося понад чотирнадцять-п’ятнадцять тисяч позицій, то тепер в межах восьми з половиною - дев’яти тисяч.

- Який відсоток припадає на обладнання тривалого зберігання, того, наприклад, що призначалося для енергоблоків №3 і 4?

- Багато, відсотків 50-60.

- Це великогабаритне обладнання?

- Здебільшого так.

- Серед обов’язків, які покладено на «Складське господарство», ви назвали реалізацію неліквідних ТМЦ. Що це може бути?

- Обладнання, яке мора­ль­но і фізично застаріло, втратило свої первісні якості і не може бути використане за призначенням, також відходи­ виробництва. Перш ніж реалі­зувати такі запаси, потрібно пройти складну процедуру з технічного обстеження і визначення подальшої долі конкретної продукції. До цього­ залучається велика кількість фахівців з різних підрозділів  Хмельницької АЕС, і не тільки, ніхто одноосібно не вправі прийняти подібне рішення. Усі подальші кроки чітко регламентовані, і кожен учасник Компанії з реалізації нелік­ві­дів діє за встановленими нормами і правилами. Шлях цей тривалий.

- Аби між відділеннями «Складського господарст­ва» забезпечити належний контроль запасів для використання на тій чи іншій АЕС, потрібна відповідна електронна база даних.

- Наразі такої немає, але вона активно формується і проходить апробацію на Рів­ненській АЕС і тамтешньому відділенні «Складського господарства». Вірю, невдовзі буде впроваджена і у всіх підрозділах Компанії. Як, до речі, вірю в те, що будуть на Хмельницькій АЕС і третій, і четвертий енергоблоки. Атомну енергетику, без сумніву, потрібно розвивати, за нею майбутнє.

Ольга Сокол

Фото Віталія Ляшука