Мелодiя свiту в картинах Михайла Якубовича

У мистецькій галереї «Арт-пласт» відкрито виставку творів Михайла Якубовича, відомого в Нетішині та далеко за його межами художника, вчителя, філософа, який минулого року пішов у інші світи тихо, ніби вийшов за двері господи.  За цією людиною лишились гарні спогади, значний доробок художньої культури, без якого наше місто було б не настільки повнокровним і яскравим.

Народився Михайло Георгійович у Білорусії 17 березня 1949 року. Малюванням захоплювався з дитинства. Олійний живопис опановував у студіях професійних художників. В студентські роки вивчав ядерну фізику у Білоруському університеті.

До Нетішина приїхав  1981 року. Відтоді більше двадцяти літ працював у другій школі викладачем фізики та астрономії. Гармонійно поєднував точні науки і творчість, використовував свої символічні картини на шкільних заняттях. Деякі його роботи нині прикрашають стіни школи. У 1996 році Михайла Георгійовича  визнано  Соросівським стипендіатом (увійшов до сотні кращих вчителів за результатами опитувань серед випускників шкіл України).

Фізика й астрономія для Михайла Якубовича відігравали велику роль у процесі пізнання світу, і себе в ньому. Йому був притаманний філософський світогляд. Здається, що спільного між філософією Сковороди та законами фізики? Виявляється, закон резонансу іншими засобами передає вчення Сковороди про «сродну працю». Людина сприймає те, на що вона налаштована - резонує. Такі негативні явища, як алкоголізм, наркоманія, самогубства, Михайло Георгійович пов’язував з тим, що людина загубилась, не знайшла себе, свого місця в цьому житті, не відкрила образ Божий в собі. Він говорив, що у кожному є певний творчий потенціал, який слід відшукати.

Загалом Михайло Якубович написав майже дві тисячі полотен, близько половини з яких подаровані. Працював з олійними фарбами, застосовуючи техніку лесирування, любив творити мастихіном.

Вважав, що наш земний світ є відображенням вищого, небесного світу, а завдання художника у тому, щоб цю красу відтворити. Писав натюрморти, пейзажі, символічні картини, рідше – портрети. Багато малював на пленері, відтворюючи місцеву природу, яку дуже любив.

З його творами під час багатьох виставок мали змогу ознайомитися нетішинці, острожани, мешканці Шепетівки, Хмельницького, Києва… У 1995-1996 роках кілька робіт митця, завдяки участі у пересувній виставці картин художників, які працюють в атомній енергетиці, побували у Німеччині, Франції, Росії,.

Михайло Георгійович брав участь у оформленні кількох залів Нетішинського міського краєзнавчого музею.

Частина символічних робіт митця знаходиться у постійній експозиції в Національному університеті «Острозька академія». 1998 року твір художника посів третє місце в конкурсі портретів Гальшки Острозької.

Картини М. Якубовича, як світлі промені його душі, зігрівають оселі багатьох людей, прикрашають освітні заклади, музеї. Велика кількість полотен знаходиться у приватних колекціях у різних країнах світу.

У Книзі відгуків галереї «Арт-Пласт» зберігається чимало теплих слів на адресу митця. Хтось захоплювався його «золотаво-світлими» пейзажами чи натюрмортами, інші оцінювали його символічні твори, деякі вважали його картини лікувальними…

Від багатьох людей міста, які були знайомі з художником, можна почути багато добрих спогадів про нього. Очевидно, кожен зауважить, наскільки М. Якубович цінував спілкування з людьми, зокрема, зі своїми учнями.

Він мріяв організувати виставку своїх етюдів-мініатюр, а ще – написати картину, на якій зобразити людину, неначе зі скла, таку крихку... (Фізичними очима ми не бачимо, як руйнуємо самих себе негативними думками, вчинками… Адже і хвороби людини пов’язані з психікою. «Думки теж потрібно вибирати», – вважав митець).

Зреалізувати дані мрії художник не встиг. Доля відміряла йому всього 65 років життя. Але велика художня спадщина митця і нині зберігає і випромінює тепло, яке вкладав у свої твори автор. Частина картин прикрашатиме стіни мистецької галереї до кінця грудня цього року.

Додамо, що художник поділяв думку Піфагора про мелодію світу. Чим більше ти пізнаєш світ, тим більше відчуваєш його мелодію. Тож, запрошуємо кожного у мистецьку галерею «Арт-пласт» до спілкування з прекрасним, глибше пізнати світ і себе, відчути цю незбагненну мелодію!..

Оксана Іванець, науковий співробітник

Нетішинського краєзнавчого музею

Фото Олександра Шустерука