Ми вигідні партнери держави.  То ж і справу творім по-державному

 

Умовою надання Російською Федерацією кредиту на добудову 3 та 4 енергоблоків Хмельницької атомної електростанції є ряд непривабливих, і, напевно, не надто логічних кроків. Ми багато чуємо про надмірну кількість працівників з розрахунку на один блок. Як приклад наводяться показники США - 700 осіб на блок, в Росії – 900, в Японії було 270… Однак варто  глибше проаналізувати, чому саме така, а не інша структура створена в різних компаніях.

Перший і основний аргумент - всі вони приватні і зорієнтовані насамперед на прибуток (це не стосується Росії і Франції, але знову ж – ми не Росія і вже аж ніяк не Франція, і не володіємо замкненим ядерним циклом та іншими технологічними, економічними, сировинними перевагами); по друге – в різних країнах застосовуються різні технології, і врешті-решт не останню роль відіграють історичні, ментальні і культурні передумови і традиції. Використовувати необхідно не порівняльний (кількісний) аналіз, а більш глибокий, з урахуванням всіх без винятку факторів формування нашої структури АЕС.

Українським АЕС у спадок дісталася структура радянська, і вона не просто так створена, вона теж мала певну логіку і певні переваги. АЕС крім прямої своєї функції - генерація електроенергії - несе на собі потужний економічний і соціальний тягар в регіоні.

Працівники ХАЕС, та молодь зокрема, стурбовані ситуацією, що склалася. Чи в принципі потрібні  показники кількості працівників на АЕС? Чого можна добитися, скорочуючи працівників і проводячи виведення зі структури АЕС непрофільні підрозділи?

 

Комунальні, транспортні

послуги, спортивно-культурне дозвілля і здоров’я персоналу

Страшно собі уявити, коли ми, проживаючи в містах-супутниках АЕС, втратимо життєво важливі для міста і мешканців такі підприємства, як комунальне господарство, спортивний слуб, транспортний цех – адже вони без АЕС перестануть нормально функціонувати, як показує практика подібних реструктуризацій в інших містах і галузях України.

Комунальне господарство – це тепло, холодна і гаряча вода в наших домівках. Спорткомплекс – це здорове дозвілля наше і наших дітей. Транспортний цех –  фактично міський транспорт, без якого неможливо добратися до місця роботи, школи, поліклініки чи іншого об’єкта нашого міста.

Окремо необхідно сказати про енерго-ремонтний підрозділ – показовий приклад недоречного виведення цієї структури – події на АЕС Фукусіма в Японії. Приватна компанія ТЕРСО задля отримання прибутку максимально скоротила кількість працівників на АЕС – залишивши лише оперативний персонал з кількістю працівників 270 осіб на енергоблок. Всі інші роботи проводились зовнішніми фірмами, які обиралися за результатами тендерів – тобто хто менше візьме за свою роботу, того і винаймали. Чого вартий такий підхід, багато вже написано і  українськими і російськими провідними спеціалістами ядерної галузі.

Ми живемо тут - в Нетішині, Кузнецовську, Енергодарі, Южноукраїнську, а не в Росії, США чи Японії. Комунальними послугами користуватися нам, а не в Києві чи де-інде. Культурно-спортивне дозвілля необхідне саме нашим дітям, а не клеркам у державних структурах.

Ще раз необхідно звернути увагу на те, чим є Хмельницька АЕС для працівників, регіону, держави в цілому, -   підприємство, яке крім свого основного призначення - безпечної генерації електроенергії - несе на собі соціальний тягар! Чого хоче досягти керівництво країни? Прибутків від експлуатації АЕС, соці­альної захищеності регіонів, де  розташовані ці об’єкти, надійного постачання електроенергії за доступними цінами для населення держави. Прості економічні розрахунки вказують на те, що АЕС може приносити прибуток державі і бути надійним джерелом формування достатку працівників АЕС і всіх  мешканців регіону розташування               об’єкта.

Громада міста і АЕС мають сформувати  спільну позицію з даної проблематики, яка має бути винесена на загальнонаціональний і навіть міжнародний рівень.

НАЕК це не лише близько 35 тисяч працівників. Це міста-супутники з цілісними інфраструктурами (медицина, освіта, держструктури, торгівля, послуги…), це близько 50% генерації електроенергії в державі, це соціальні зобов’язання перед мешканцями територій розташування АЕС. Проблеми АЕС - це проблеми енергетичної безпеки держави.

 

3 та 4 енергоблоки  Хмельницької АЕС

Добудова 3 та 4 енергоблоків Хмельницької АЕС потребує фі­нансування. Уряд України чомусь           розглядає лише один варіант – фінансова допомога Російської Федерації, яка, з свого боку, передумовою фінансування добудови ХАЕС 3,4, ставить ряд болючих                      для нас позицій.

Чи є інший шлях? У 2004 році Україна зуміла самостійно ввести в експлуатацію два енергоблоки-мільйонники. Була тверда воля керівництва держави і чітке виконання поставлених завдань атомниками. Атомники довели, що з останнім можуть успішно впора­тися.

Приблизні математичні роз­рахунки вказують на те, що збільшення тарифу лише на 5 ко­пійок дозволить НАЕК «Енерго­атом» акумулювати в рік близько   5 млрд. грн. (13850000кВт*год. х 0,05 грн. х 365 днів х 0,80 (КВВП). Розрахункова вартість добудови ХАЕС 3,4 близько 30 млрд. грн., тобто необхідну суму можна зібрати за 6 років, саме такий час в ТЕО закладено для добудови одного блоку.

То лишається лише тверда воля керівництва держави… Ціна цієї волі - безстресове функціонуван-ня АЕС і прилеглих територій, відсутність потреби в іноземних кредитних ресурсах, енергетична безпека держави.

Олександр Третяк, провідний інженер ВТС