Молодо… гвардійці
Скільки того життя – сім років до школи і два на пенсії. Так стверджує одна з сучасних приказок. Відтак, пенсійний вік не надто жалують, хоча дожити до нього бажають всі. Далі – болячки. Городні справи, догляд за онуками і таке інше…
Проте, колишні працівники ХАЕС здебільшого спростовують наведену вище тезу. Пристойна пенсія, звичка до активного спілкування, виробленого у колективі, даються взнаки. Пенсіонери-станційники і після залишення прохідної об’єднані спільними інтересами і відчувають зворотний інтерес до їх проблем з боку підприємства, насамперед профспілок.
Ольга Василівна Яськів понад десять років очолює цеховий профспілковий осередок, на обліку 1020 ветеранів виробництва. Тільки минулого року на облік стали 100 чоловік. Сто сім ветеранів скористались можливістю оздоровитись у санаторіях ДіАна, Сонячна Долина, Синяк, Квітка Полонини на суму 3083356 грн, двадцять дев’ять – у пансіонатах та будинках відпочинку на суму 342499 грн. При цьому вартість путівки для пенсіонерів складала 15 відсотків від дійсної ціни. Сто дев’ятнадцять ветеранів отримали допомогу на лікування, у зв’язку із певними життєвими негараздами на суму 552000 грн. За винятком тих, чиє здоров’я не дозволяє вести активну діяльність, решта пенсіонерів Хмельницької АЕС люди на видноті.
Пандемія внесла корективи у звичні ритми. Зокрема група «Здоров`я» з числа ветеранів ХАЕС, непрацюючих пенсіонерів, членів профспілки, що кілька років поспіль проводилась двічі на тиждень на базі НТЦ, розпалась. Перестала команда пенсіонерів ХАЕС брати участь у змаганнях з плавання в залік Спартакіади серед цехів та підрозділів ВП ХАЕС. Не відбулась і внутрішня спартакіада з таких видів змагань, як дартс, городки, шахи, шашки, нарди, настільний теніс та бадмінтон.
Але у планах відновлення цих змагань після зняття обмежень, викликаних СОVID-19. У індивідуальному порядку із дотриманням усіх пересторог активісти відвідують басейн. А свіже повітря і гарні враження не відміняє навіть пандемія. Групи представників Хмельницької АЕС, серед яких переважно пенсіонери, здійснили автоподорожі у Закарпаття та сходження на вершини Українських Карпат. Гід і керівник таких «вилазок» Людмила Малько зробила це сімдесят разів у житті! І не збирається зупинятись на цьому досягненні. У неї немало послідовників, в числі яких Сергій Цукрук та Сергій Романко. Разом стоптали не одну гірську стежку Карпат. Нині колишній начальник служби охорони праці С.Романко взяв курс на мандри горами Туреччини, Грузії. Було таке, що брав участь у сафарі. В місті знають його як організатора міської секції тенісу.У цих двох нині пенсіонерів дуже багато спільного.
П’ятнадцять років життя присвятив Військово-Морським Силам СРСР Сергій Романко. З 1992 року, як тільки прийшов у колектив атомників, - у Атомпрофспілці. Закінчив курси при Академії праці та соціальних відносин. Член профкому ХАЕС з 1993 року. З грудня 1999 року по жовтень 2003 року на виборній посаді головного інспектора – уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці профкому ВП ХАЕС. Далі працював у відділі охорони праці ВП «Хмельницька АЕС» спочатку заступником начальника відділу, а з 2010 по 2020 рік обіймав посаду начальника відділу охорони праці. Колектив ХАЕС 2017 року визнавався кращим в Україні з охорони праці, і у цьому частина заслуги керівника підрозділу.
Вісім дальніх походів на атомному підводному крейсері і майже два з половиною роки під водою провів колишній головний інспектор ХАЕС Сергій Цукрук. На флот потрапив після закінчення Київського індустріального технікуму та штудіювання морських премудростей у Севастопольському вищому військово-морському інженерному училищі. Набуті знання стали підставою для зарахування його до екіпажу реакторного підводного крейсера стратегічного призначення «Ленінець» Північного флоту. Субмарина на своєму борту мала 16 балістичних ракет.
Згодом Сергій Цукрук присвятив себе суто мирній професії. Спочатку був провідним інженером з управління реактором на другому енергоблоці ЗАЕС, а з 2000 року – на ХАЕС. Тут він добре проявив себе під час пусконалагоджувальних робіт на другому енергоблоці. Саме це стало підставою для призначення головним інспектором ХАЕС.Офіцери запасу і після служби внутрішньо залишились вірними морю. Чимало років вони опікувались міською благодійною організацією «Екіпаж», що об’єднала колишніх моряків. Після відторгнення росіянами Криму, український флот мав великі проблеми із матеріальним забезпеченням. «Екіпажу» вдалося зібрати та переказати на відповідні рахунки понад 50 тисяч гривень. Ініціатори безпосередньо контактували з командирами екіпажів та військових частин і зібрані кошти не ходили манівцями, а переказувалися напряму.А далі багато разів оголошували аврал, аби допомогти морякам України. Сергій Цукрук (на знімку) на базі власного гаража створив прекрасний музей флотського напрямку. Тут і рундук з атомного крейсера, і компаси, і атрибутика, і моделі підводних човнів. Взагалі, дуже цікаво і пізнавально. І пенсіонери, особливо «флотські», залюбки збираються, аби змістовно провести час, погомоніти про життя, намітити плани.
Принаймні щороку пенсіонери напередодні Великодня проводять суботник із прибирання сміття. Багато років за ініціативи Л.Малько проводиться акція «Посади дерево – збережи планету». На береговій смузі у районі обвідного каналу на вулиці Михайлова вони висадили майже сотню молодих дерев. Можна констатувати, що акція безстрокова і отримає назву «Алея пенсіонерів», якою любуватимуться нетішинці впродовж багатьох десятиліть. Принаймні за піклування І. Сторожука, З. Тюпової, Н. Яковчук, Л. Степаненко, Т. Франковської та багатьох інших небайдужих надбання будуть збережені і примножені.
А ще оспівані у віршах і піснях. Серед умільців віршування автор збірника віршів «Гостья» Галина Симонова. Своєрідним блогером, популяризатором атомної енергетики на теренах фейсбука став колишній начальник планово-економічного управління, а нині голова Ради ветеранів ХАЕС Михайло Іванов. Багато пенсіонерів займаються філателією, нумізматикою, вивченням історії, у тому числі і АЕС, аби пропагувати її серед людей. Виставки вишивок, художніх полотен ветеранів станції презентувались у місцевому музеї, Палаці культури тощо.
Що важливо, ініціативи колишніх атомників активно підтримує профком станції на чолі із багаторічним лідером Михайлом Гуком.
Віктор Гусаров
Фото з архіву редакції
