Мовою почуттiв про ювiлей
Музична культура – таке ж високе надбання людства, як відкриття астрономів, математиків чи фізиків, бо привчає до гармонії, формує естетичні смаки, впливає на настрій людини. В античній Греції музика була складовою частиною філософії.
В Англії, Франції, Німеччині, Голландії протягом ХХ століття було створено центри музичної терапії, завданням яких стало лікування певних хвороб, починаючи від неврозів і депресій, закінчуючи шлунково-кишковими і серцево-судинними захворюваннями.
Як довели вчені психологи, систематичне заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяє значно підняти інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам’ять, аналітичні здібності, орієнтацію, впливає на позитивну корекцію нервової системи.
Вчені з різних напрямків наук нерідко самі займались музикою, або ж любили її у різних проявах. Альберт Ейнштейн грав на скрипці, а професор хімії Олександр Бородін був видатним композитором, Святослав Вакарчук, подружжя Нікітіних, Олександр Городецький і сотні інших осіб, помічених у царині наук, непогано зарекомендували себе на музичному олімпі.
Екскурс у історію важливий нам з точки зору появи у Нетішині 35 років назад своєрідного музичного центру – школи мистецтв, що сформувала легіон надзвичайно талановитих прихильників музики. Тисяча тридцять вісім учнів за цей час отримали навички гри на різних музичних інструментах, опанували теорію, сформували естетичні смаки.
Повертаючись у екскурс, відзначимо визначну роль у появі закладу тодішнього директора Хмельницької АЕС Олексія Івановича Троценка, який доклав надзвичайних зусиль, аби збудувати школу і наповнити її звуками.
Безпосередньо фахові знання на початковому етапі прививали 15 педагогів на чолі із директором Анатолієм Ярославовичем Сиваківським. З першопрохідців донині працюють Іванна Сиваківська, Людмила Деркач, Галина Нестерук та Тетяна Федорчук, а також завідувач господарства Надія Токарчук.
Контингент вихованців за ці роки зростав від 122 до більш як 300 учнів на рік.
Нині в школі мистецтв функціонує п’ять відділів: фортепіанний, народний, струнно-смичковий, духовий, теоретичний та вокально-хоровий. Є група раннього музичного розвитку «До-мі-солька». Творчий процес здійснюють 37 педагогів: п’ять викладачів-методистів, чотири старших викладачі, дванадцять викладачів вищої категорії, одинадцять викладачів першої, сім викладачів другої категорії. Славу школі приносять лауреати, стипендіати, дипломанти різних конкурсів і фестивалів, від міських до міжнародних. Скарбничка досягнень учнів з року в рік поповнюється.
За період існування школи переможцями обласних олімпіад стали 28 учнів: I місце – 13, II місце – 13, III місце – 2. У складі закладу функціонують три колективи із званням «зразковий»: хор вокально-хорового відділу старших та молодших класів, хор хлопців та ансамбль скрипалів.
На сьогоднішній день знання вихованцям закладу передають 11 педагогів-випускників школи мистецтв.
Щоразу фантастичні виступи солістів та ансамблів підтверджують їх високу майстерність, щире захоплення музикою, і велике бажання донести до глядачів красу мистецтва. На моїй пам’яті такі імена учнів школи, як А.Західов, І.Цица, О.Заремська, К.Пельванова, Н.Сергєєва, І.Мардибан, В.Пенчук, О.Коваленко Ю.Троценко, І.Грішанков, Ю.Макарова, Ю.Попсуйко, Р.Ясінська, О.Верхогляд, Д.Смірнов, Я.Соболевський…
Не став винятком концерт з нагоди 35-річчя закладу. Викладачі і вихованці натхненно доносили слухачам своє розуміння музики, її цінностей. Віталій Басараб заставив сопілку співати «жайвороном», Софія Янович у супроводі тріо (Д.Джус, О.Сільницька, Л.Ліщенко) заспівала «Молитву», колишня випускниця школи, нині солістка однієї з київських установ Юлія Троценко-Нехорошева «зачепила» народною піснею «Ой, знаю, що гріх маю». Саксофоністи, віолончелісти, флейтисти, піаністи, бандуристи, трубачі, хоровики утворили атмосферу піднесеності, святковості, радості, які розділили численні гості, представники влади, колеги, прихильники музики. На адресу ювілярів були сказані слова вдячності, найщиріші побажання розквіту і утримання набраної висоти.
«Ми, педагоги, сприймаємо кожне досягнення свого вихованця, як власне. І, на щастя, наші учні та випускники повсякчас дають нам приводи для радості», – резюмувала подію директор школи мистецтв, заслужений працівник культури Іванна Сиваківська.
Віктор Гусаров
