Мовою почуттiв про ювiлей

Чт, 06 Грудня 2018
Мовою почуттiв про ювiлей

Мовою почуттiв про ювiлей

Музична культура – таке ж високе надбання людства, як відкриття астрономів, математиків чи фізиків, бо привчає до гармонії, формує­ естетичні смаки, впливає на настрій людини. В античній Греції музика була складовою частиною філософії.

В Англії, Франції, Німеччині, Голландії протягом ХХ століття було створено цент­ри музичної терапії, завданням яких стало лікування певних  хвороб, починаючи від неврозів і депресій, за­кінчуючи шлунково-кишковими і серцево-судинними захворюваннями.

Як довели вчені психологи, систематичне заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяє значно під­няти інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам’ять, аналітичні здібності, орієнтацію, впливає на позитивну корекцію нервової системи.

Вчені з різних напрямків наук нерідко самі займались музикою, або ж любили її у різних проявах. Альберт Ейнштейн грав на скрипці, а професор хімії Олександр Бородін був видатн­им композитором, Святослав Вакарчук, по­друж­жя Нікітіних, Олександр Городецький і сотні інших осіб, помічених у царині наук, непогано зарекомендували себе на музичному олімпі.

Екскурс у історію важливий нам з точки зору появи у Нетішині 35 років назад своєрідного музичного цен­т­ру – школи мистецтв, що сформувала легіон надзвичайно талановитих прихильників музики. Тисяча тридцять вісім учнів за цей час отримали навички гри на різних музичних інструментах, опанували теорію, сфор­мували естетичні смаки.

Повертаючись у екскурс, відзначимо визначну роль у появі закладу тодішнього директора Хме­льницької АЕС Олексія Івановича Троценка, який доклав надзвичайних зусиль, аби збудувати школу і наповнити її звуками.

Безпосередньо фахові знання на початковому ета­пі­ прививали 15 педагогів на чолі із дирек­тором Ана­то­­лієм Яро­сла­во­ви­чем Сиваків­ським. З першо­прохідців донині працюють Іванна Сиваків­сь­ка, Люд­мила Деркач, Галина Нес­терук та Тетяна Федорчук, а також  завідувач господарства На­дія Токарчук.

Контингент ви­хо­ван­ців за ці роки зростав від 122 до більш як 300 учнів на рік.

Нині в школі мистецтв функціонує п’ять відділів: фортепіанний, народний, струнно-смичковий, духовий, теоретичний та вокально-хоров­ий. Є група ранньог­о музич­ного розвитку «До-­мі-соль­ка». Творчий процес здійс­­­нюють 37 педагогів: п’ять ви­кладачів-методис­тів, чотири старших викладачі, дванадцять викладачів вищої категорії, одинадцять викладачів першої, сім викладачів другої категорії. Славу школі приносять лауреати, стипендіати, дипломанти різ­них конкурсів і фестивалів, від міських до міжнародних. Скарбничка досягнень учнів з року в рік поповнюється.

За період існування школи переможцями обласних олімпіад стали 28 учнів: I місце – 13, II місце – 13, III місце – 2. У складі закладу функціонують три  колективи із званням «зраз­ковий»: хор вокально-хорового відділу старших та молодших класів, хор хлоп­ців та ансамбль скрипалів.

На сьогоднішній день знання вихованцям закладу­ передають 11 педагогів-випускників школи мистецтв.

Щоразу фантастичні виступи солістів та ансамблів підтверджують їх високу майстерність, щире захоплення музикою, і велике бажання донести до глядачів красу мистецтва. На моїй пам’яті такі імена учнів школи, як А.Західов, І.Цица, О.Заремська, К.Пельванова, Н.Сергєєва, І.Мардибан, В.Пенчук, О.Коваленко Ю.Троценко, І.Грі­шан­ков, Ю.Макарова, Ю.По­псуйко, Р.Ясінська, О.Верхогляд, Д.Смірнов, Я.Соболевський…

Не став винятком концерт з нагоди 35-річчя закладу. Викладачі і вихованці натхненно доносили слухачам своє розуміння музики, її цінностей. Віталій Басараб заставив сопілку співати «жайвороном», Софія Янович у супроводі тріо (Д.Джус, О.Сільницька, Л.Ліщенко) заспівала «Молитву», колишня випускниця школи,  нині солістка однієї з київських установ Юлія Троценко-Нехорошева «зачепила» народною піснею «Ой, знаю, що гріх маю». Саксофоністи, віолончелісти, флейтисти, піаністи, бандуристи, трубачі, хоровики утворили атмо­сферу піднесеності, святковості, радості, які розділили численні гості, представ­ники влади, колеги, прихильники музики. На адресу ювіля­рів були сказані слова вдячності, найщиріші побажання розквіту і утримання набраної висоти.

«Ми, педагоги, сприймаємо кожне досягнення свого вихованця, як власне. І, на щастя, наші учні та випускники повсякчас дають нам приводи для радості», – резюмувала подію директор школи мистецтв, заслужений працівник культури Іванна Сиваківська.

Віктор Гусаров




ВідмінитиДодати коментар

Перспектива