Мущинка i «Женщiнка» нашого футболу
25 років тому стартував перший чемпіонат України.
Остання першість СРСР з футболу завершилася восени 1991-го. ФФУ ж вирішила проводити національні змагання за системою "осінь-весна" - щоб синхронізувати їх з єврокубковим сезоном. У зв'язку з цим перший чемпіонат України носив статус перехідного і тривав лише 4 місяці, до кінця червня. Обговорювалося 15 варіантів його формату. Починаючи від турніру з 14 командами (за коловою системою) і закінчуючи змаганнями з 48 (!) учасниками (чотири групи по 12 колективів, переможці грають в півфіналах). Але в підсумку взяли варіант, запропонований ФФУ. Він передбачав такий порядок формування нашої "вишки": 6 клубів, що грали у вищій лізі СРСР +1991 ("Чорноморець", "Динамо", "Дніпро", "Шахтар", "Металург" З і "Металіст"), дві команди з союзної Першої ліги ( "Буковина" і "Таврія"), 11 з Другої ліги і володар Кубка України -91 шепетівський "Темп". Разом вийшло 20 команд, розбитих на дві групи. Переможці груп за підсумками двоколового турніру в очному поєдинку виявили чемпіона ("Таврія" - "Динамо" - 1: 0), а ті, що зайняли другі місця - третього призера ( "Дніпро" - "Шахтар" - 3: 2).
До речі, ще по ходу першості СРСР+1991 республіканські футбольна влада провели опитування серед українських команд союзної "вишки" про ставлення до незалежного турніру. Однозначно "за" висловилося лише "Динамо", "Дніпро" і "Металург З " - "проти". "Між крапельками" вирішив пробігти "Металіст": харків'яни, які боролися за виживання в чемпіонаті СРСР, були згодні грати в незалежній лізі лише в разі вильоту із союзної "вишки". В еліті вони не втрималися, ставши патріотами мимоволі.
6 березня 1992 перший чемпіонат незалежної України стартував у Одесі грою "Чорноморець" - "Карпати" (2: 2). Як писала тоді газета "Чорноморські новини", перед грою капітани команд підняли синьо-жовтий прапор, пролунав гімн "Ще не вмерла ...". Ну а автором гола №1 став 21-річний хавбек львів'янин Анатолій Мущинка, який відзначився на 22-й хвилині. Коли диктор по стадіону повідомив про цю знаменну подію, вказавши прізвище першопрохідника, місцеві жартівники почали жартувати: "А другий гол заб'є Женщінка"
«Перший чемпіонат України разюче відрізнявся від чемпіонату СРСР, причому, не в кращий бік, - згадує Іван Гецко, в той час - форвард" Чорноморця". - Більшість арен були у жалюгідному стані. Пам'ятаю, коли приїхали у Шепетівку на гру з "Темпом", перше, що я зробив -... розбив у кров голову у роздягальні. Дуже низький був дверний проріз».
Згадаємо, що за шепетівський «Темп» тоді грали Сергій Скаченко, Олег Колесов, Олег Деревинський, брати Капанадзе, Георгій Кондратьєв. І «Темп» одразу посів 9 місце у чемпіонаті України. У Шепетівці були обіграні «Шахтар», «Дніпро», «Чорноморець», а київське «Динамо» на рідному стадіоні не змогло перемогти «вискочок» із райцентру. Більше того, 19 вересня 1993 року на шепетівському «Локомотиві» спостерігати за матчем «Темпу» та «Динамо» зібралося 20 тисяч глядачів! І хоча команда Нішніанідзе програла з рахунком 0:1, але це справді унікальне досягнення - майже половина місга (у Шепетівці жило трохи менше 50 тисяч людей) зібралася на стадіоні!
Головний тренер легендарного "Темпу" Леонід Ткаченко в одному з інтерв'ю згадував: «Жили ми у покинутому піонерському таборі, спочатку навіть без електрики. Зате поле наш президент зробив буквально за три місяці. Та ще й яке! Провідні клуби країни мацали траву і не вірили, що вона натуральна, а не штучна. Я очолив «Темп», коли команда йшла в трійці лідерів першої ліги, а наступного року ми обіграли «Дніпро», «Шахтар» і зіграли внічию в Києві з «Динамо»! А головне - «винесли» «Металіст» у першу лігу.
Згадаємо, що тодішній гравець «Шахтаря» Сергій Ребров у матчах з «Темпом» забив чотири голи.
До речі, «Темп» абсолютно несподівано залишив слід у житті нинішнього тренера збірної України Андрія Шевченка. Свого часу Джумбер Нішніанідзе подарував команді шість автомобілів «Лада», і один з них - червона «дев'ятка» - дістався Сергію Скаченку. Коли ж форвард перейшов у «Динамо» і, за столичною традицією, вирішив поповнити свій автопарк «мерседесом», майже новеньку «Ладу» він продав юному Шеві.
