На гостини до Пліщина
У кожного населеного пункту є свої традиції, які додають певної неповторності та колориту. Вони є й у жителів села Пліщин Шепетівського району. Більше десятка років тому місцевий сільський голова Тетяна Квітніцька започаткувала проведення свята рідного села. Дату було обрано не випадково – свято Іоана Богослова, бо саме в цей день багато років тому було освячено місцеву церкву – Храм Свято-Іоано-Богословський.
Цьогоріч свято рідного села розпочалось урочистостями у місцевому клубі. Перед односельцями виступили місцеві прихильники сценічного мистецтва. Певною родзинкою стали виступи сімейного дуету Ольги та Віктора Плактіїв із Шепетівки.
Сільський голова Тетяна Квітніцька із великим піднесенням розповідала про кращих представників громади. А особливою гордістю за земляків стала інформація, що цьогоріч Пліщин поповнився сімома немовлятами – 5 хлопчиками та двома дівчинками.
Було представлено і почесних гостей свята, серед яких – представники Хмельницької АЕС. Заступник начальника відділу роботи з громадськістю та ЗМІ Юрій Самолюк нагадав про тривалу співпрацю колективу електростанції та сільради Пліщина, яка єдина в Шепетівському районі входить до тридцятикілометрової зони спостереження ХАЕС. Він на гостини прибув, як мовиться, не з порожніми руками, а з наборами футбольних м’ячів, скакалок.
- Ми щиро дякуємо за подарунки нашим друзям із Нетішина. Частина з них буде передана місцевій школі. Решта стане призами під час спортивних змагань у ході святкування нашого свята, - наголосила зі сцени сільський голова.
Потім Тетяна Квітніцька коротко нагадала про спільні акції із Хмельницькою АЕС.
Село Пліщин, в якому мешкає майже одна тисяча сто жителів, добре відоме генеральному директору Хмельницької АЕС Миколі Панащенку, його заступникам, керівникам основних підрозділів електростанції, які неодноразово навідувалися до місцевої громади.
Під час таких зустрічей Тетяна Квітніцька постійно демонструє турботу про розвиток рідного села, наголошуючи на актуальних проблемах, серед яких реконструкція місцевої школи, сільського будинку культури, покращення стану доріг. Сільський голова нагадує, що фінансування потреб місцевої територіальної громади є дотаційним, тому велика надія покладається на завершення будівництва третього та четвертого енергоблоків ХАЕС, до десяти відсотків вартості якого планується залучити для фінансування зони спостереження.
Цьогоріч у квітні до місцевої школи навідався цілий «десант» із Нетішина. Це спеціалісти провідних підрозділів, відділу роботи із громадськістю. Метою візиту стало прохання представників громади, які раніше були гостями атомної електростанції та брали участь у громадських обговореннях з питань продовження термінів експлуатації першого енергоблока ХАЕС, здійснити заміри радіаційного фону та проб води даної місцевості. Місцем зустрічі стала Пліщинська загальноосвітня школа, де у формі своєрідних лекцій спеціалісти інформаційного центру, Нетішинського краєзнавчого музею презентували присутнім цікаву розповідь-урок про історію міста енергетиків та функціонування найбільшого енергопідприємства Хмельниччини. Заступник директора Нетішинського краєзнавчого музею Тарас Вихованець привідкрив архівні музейні дані назви і створення Нетішина: від першої згадки у 1542 році до сьогодення, розповів про історичний внесок князів Острозьких та Яблоновських у розвиток краю. Старшокласники дізналися, що у молодого міста початок енергетичної ери поклало відкриття гідроелектростанції. На теренах колишнього села вона працювала до середини 20 століття.
Святкування Дня села продовжується...
- Місцеві кухарі приготували смачну рибну юшку. Тож запрошуємо усіх бажаючих на своєрідну дегустацію, - запропонувала сільський голова.
Біля клубу зібрались жителі різного віку, а найбільше малечі. Саме для них була розгорнута виставка-продаж різних солодощів, цяцьок, сувенірів. Для більш сміливих – спуск із великої надувної гірки, стрибки на батуті.
Нарешті черга дійшла й до подарунків від Хмельницької АЕС та одного із благодійних фондів. Місцевий учитель фізкультури запропонував позмагатись у вправності крутити обруча, поводитись з м’ячем, скакати на скакалках. Тут охочих не бракувало, бо ж призи хороші. Володарями м’ячів, скакалок, м’яких іграшок стали найбільш активні школярі.
Під час святкування випала нагода поспілкуватись із Тетяною Квітніцькою. Вона розповіла, що на сьогодні актуальною темою стало створення об’єднаних територіальних громад. На початку поточного року навіть була озвучена пропозиція об’єднатись із містом Славута. Але на заваді стали певні правові чинники. Тож реалізували своєрідний тандем із сусідніми селами. На одній із сесій депутати сільради прийняли рішення «Надати згоду на добровільне об’єднання Пліщинської сільської територіальної громади (село Пліщин) із Плесенською сільською територіальною громадою (села Плесна та Жилинці) у Плесенську сільську об’єднану територіальну громаду із адміністративним центром у селі Плесна». Тетяна Квітніцька переконана, що це рішення є доленосним для села, як з огляду на далеку перспективу, так і на найближчу. Адже сільська громада ОТГ вже з 1 січня 2020 року зможе вийти на прямі міжбюджетні відносини із областю. Це є шанс змін на краще.
Жителі Пліщина пам’ятають свою історію. У місцевій школі пишаються своїми випускниками: професором, доктором медичних наук І.А.Шевчуком, кандидатом військових наук В.Передрійчуком, заслуженою артисткою України Н. Самодрал та, звичайно, педагогом Миколою Зведенюком. Саме з ним поталанило зустрітись під час святкування дня села.
Микола Зведенюк за п'ятнадцять років разом із місцевими ентузіастами зумів створити шкільне лісництво, яке єдине у нашій державі має статус «Зразкове». Під опікою учителя та гуртківців власний дендропарк із розарієм площею 2,5 гектара і заповідне урочище на 7 гектарів. Вихованці Миколи Зведенюка, єдині в Україні, проводять дослідження із деревознавства, успішно захищають наукові роботи у Малій академії наук. А далі вступають до вишів, аспірантури. Понад три десятки випускників працює у лісогосподарській галузі, дев’ятнадцятеро обрали професію лісівника. Приміром, колишні переможці учнівських міжнародних конкурсів Тетяна Зведенюк та Валерій Плакса уже кандидати сільськогосподарських наук. А Вадима Рябова, який зробив висновок про цінні якості декоративної деревини клена-явора, що росте на землях Шепетівського лісового господарства, свого часу нагородив грамотою Національної академії наук особисто академік Борис Патон!
Микола Андрійович гордиться численними перемогами своїх вихованців на різних конкурсах. Серед них є міжнародні.
- Ходімо, покажу кедрову сосну, яку шість років тому привіз із Ханти-Мансійська, - запропонував Микола Зведенюк.
Під час відвідування території імпровізованого заповідника, мимоволі уявляєш, що потрапив на місцину з різними кліматичними умовами. Тут рослини з Європи, Азії, Америки. Серед них і зразки із далекого Сибіру. Поки що тутешній кедр виглядає звичайним саджанцем. Пройде ще десяток-другий років і він гордовито підніметься над горизонтом, демонструючи одвічне бажання місцевих жителів зробити довкілля красивим, на благо прийдешніх поколінь.
Олександр Шустерук
Фото автора