На Хмельницькій АЕС проведено День депутата Хмельницької обласної ради

 

Знайомство гостей із діяльністю Хмельницької АЕС  розпочалось  із відві­дин навчально-тренувального центру. Тут представників депутатського корпусу області зустрічали генеральний директор Хмельницької АЕС Микола Панащенко та заступник головного інженера з підготовки персоналу Володимир Ісупов. Значну частину депутатів облради Микола Сергійович знає особисто, бо протягом двох каденцій представляв інтереси тери­торіальної громади Нетішина та колективу атомників у Хмельницькій обласній раді. Свою розповідь він  розпочав із технологіч­них особливостей у процесі виробництва електроенер­гії, специфіки підготовки оперативного персоналу. Депутати познайомились із роботою повномасштабного тренажера, суть тренування на якому полягає у відпрацюванні оперативним персоналом практичних навичок управління енергоблоком у нештатних ситуаціях. Про деякі  віхи створення тренажера розповів заступник головного інженера з підготовки персоналу Володимир Ісупов. 1992 року американсько-український комітет Лісабонської ініціативи з ядерної без­пеки  прийняв рішення про створення навчального центру з підготов­ки персоналу АЕС із обов’язковим встановленням повномасштабного тренажера. У 1993 році були підготовлені технічні вимоги проекту і оголошено тендер. Іноземні партнери організували підготовку інструкторського та інженерно-технічного персоналу. Через два роки повномасштабний тренажер був змонтований у новому комплексі навчально-тренувального центру і прийнятий у дослідну експлуатацію, а  2000 року – у промислову. Трохи раніше, у 1997 році у атомній енергетиці України були введені ліцензійні вимоги, згідно з якими персонал АЕС, що управлятиме реакторною установкою, має проходити практичну підготовку на повномасштабному тренажері.

Володимир Іванович з гордістю констатував, що протягом багатьох років навчально-тренувальний центр вважається найкращим серед аналогічних закладів у нашій державі. Високий рівень його діяльності постійно засвідчують і міжнародні експерти.

Під час відвідин повномасштабного тренажера  депутати перекона­лись, що до навчання оперативного персоналу, підвищення його кваліфікації на станції  ставляться серйоз­но, адже це є складовою безпечної експлуатації. Микола Сергі­йович звернув увагу гостей на зовнішній вигляд панелей, розміщення моніторів, перемикачів. Вони мають такий самий вигляд, як на блочному щиті управ­ління діючого енергоблока. Це дає можливість оперативному персоналу швидко орієнтуватись у разі нештатних ситуацій.

Відвідини повномасштабного тренажера співпали із практичним заняттям групи представників оперативного персоналу на чолі з Андрієм Данилюком. Гостям були продемонстровані дії начальника зміни блока та колег під час виникнення на енергоблоці змодельованої нештатної ситуації.

В числі депутатського корпусу був і колишній міський голова Нетішина Іван Гладуняк. Він добре обізнаний із роботою Хмельницької­ АЕС, бо свою трудову біографію енергетика-атомника розпочав з турбінного цеху станції. Спочатку працював маши­ністом-обхідником, згодом старшим інженером з екс­плуатації турбінного цеху, старшим інженером з управ­ління турбіною атомної станції, провідним інженером.

- Коли спостерігаю за навчанням змінного персоналу, мимоволі пригадую те місце на блочному щиті управління, з якого контролював роботу турбіни першого енергоблока. Це приємні спогади, - поділився враженнями Іван Васильович.

Серед представників делегації був ще один колишній міський голова Нетішина – Микола Панасюк. Його трудова біографія також тісно пов’язана із містом енергетиків та Хмельницької АЕС. Микола Васильович очолював газету трудового колективу УБ ХАЕС «Енергобудівник»,  був свідком спорудження багатьох об’єк­тів на території молодого міста та проммайданчика електростанції. У цьо­му нетішинському часописі за­фік­совані важливі віхи спорудження та пуску Хмельницької АЕС. Багато років життя Микола Панасюк присвятив написанню книги «Нетішин. Хронологія сучасності у фактах, цифрах, коментарях». За його словами, це видання нетішинці зможуть побачити у дні відзначення 30-річного ювіле­ю Хмельницької АЕС.

Про особливо­сті роботи турбо­агрегата та іншого обладнання тур­бінного відділення довідались депу­тати під час відвідин машзалу. Через високий шумовий поріг важко було почут­и пояснення, проте всі, хто зажадав дізнатись біль­ше, задовольнили свою цікавість пізні­ше, в ході спілкування із спеціалістами та генеральним директором ХАЕС.

Депутати облради мали можливість побачити роботу змін­но­го персоналу на діючо­му другому енергоблоці. На бло­чному щиті управління панувала спокійна, ділова атмосфера. Працівники зміни уважно слідкували за параметрами роботи обладнання діючого енерго­блока,  у разі необхідності були готові здійснити до автоматизму напра­цьований під час тренувань маневр.

У ході екскурсії депутати відвідали проммайданчик третього енергоблока, який перебуває у стадії незавершеного будівництва. Микола Панащенко розповів про заходи з консервації металевих конструкцій,  звернув увагу на якість бетону, який за його словами, з роками лише набирає міцності. Детальна інфор­мація про попередні обстеження конструкцій 3-го енергоблока прозвучала із уст заступника генерального дирек­тора Хмельницької АЕС з капітального будівництва Олега Рахлін­ського.

Відповідаючи на запитання, Микола Сергійович окреслив основні принципи дослідної експлуатації маневрового режиму, з якими Хме­ль­ницька АЕС успішно справилась під час планових випробувань. Поді­б­ний режим може впроваджуватись для недопущення розвалу національної енергосистеми під час зміни навантажень. Хмельницька АЕС, як і решта атомних станцій, працює у базовому режимі. Обійтись без інших видів генерації, що мають високу маневреність - теплових та гідро­електростанцій, - атомна енергетика не може, і це одна з особливостей АЕС.

Екскурсія територією проммайданчика була насиченою, депутати переконались у дієвості заходів, направлених на підвищення безпеки діючих енергоблоків. Своєрідним підсумком ознайомлення із роботою­ одного із найбільших підприємств Хмельниччини став перегляд презентаційних матеріалів про основні напрями діяльності Хмельницької АЕС, які прокоментував керівник станції Микола Панащенко. Він розповів про історію спорудження енергоблоків, навів статистичні дані з  виробництва електроенергії за різні роки, вказав на заходи із підвищення безпеки діючих енергоблоків. Переконливим аргументом Миколи Сергі­йовича були показники, що засвідчують зниження рівня порушень у роботі Хмельницької АЕС. За його словами,  електростанція є лідером у галузі з дотримання основних вимог­ культури безпеки. За всі роки експлу­атації станції  жодного разу не було зафіксовано негативного впливу на довкі­лля. Нетішинські атомники демонструють і рекордні досягнення. За підсумками 2016 року коефіцієнт використання встановленої потужно­сті склав 85,16 відсотка. На першому енергоблоці протягом року вдалося виробити 7 мільярдів 618 кіловат-годин електроенергії. Це найкращий показник серед усіх АЕС України.

Микола Сергійович також торкнувся такої важливої теми для вітчизняної енергетики, як продовження терміну експлуатації першого енергоблока Хмельницької АЕС, плановий строк дії якого закінчується 18 грудня 2018 року. Енергоблок зараз виведений у планово-попереджувальний ремонт, під час якого будуть проведені  роботи з оцінки технічного стану обладнання і трубопроводів реакторного та тур­бінного відділень.  Планується реалізація низки заходів, які  дозволять експлуатувати його щонайменше ще десять років до повторної переоцін­ки технічного стану.

- Продовження терміну експлуатації енергоблоків для нас не є новою темою. Цей шлях про­йшли інші українсь­кі АЕС. По­дібна тенденція існує і у світовій практиці. Французькі та американські атомники розглядають можливість продовження термі­ну дії свої енерго­блоків до 60 років, - зазначив М.Панащенко. - Певні аргументи вже оприлюднені у науковій літературі.

У ході спілкування із генеральним директором Хмельницької АЕС депутати обласної ради також торкнулись питань фінансування  30-кілометрової зони спостереження за рахунок відрахувань відсотка від вартості виробленої електроенергії двома енергоблоками. Міський голова Славути Василь Сидор оприлюднив низку проблем, які існують сьогодні у цьому напрямку. Йому  доводилось відстоювати право територіальної громади на своєчасне одержання коштів з державного бюджету у вигляді так званих субвенцій.

Дискусію серед депутатів викликала інформація комерційного дире­ктора ПАТ «Хмельницькобленерго» Олега Іванюка про реформування ринку електричної енергії в Україні. До деяких аспектів діяльності цього підприємства критично поставився Іван Гладуняк. Він звернув увагу на необґрунтовані тарифи для населення за відпущену електроенергію.

Гості поцікавились перспективами добудови третього та четвертого енергоблоків. Тут своє чітке переконання продемонстрував голова Хмельницької обласної ради Михайло Загородний. Він сказав, що питання добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС є стратегічно важливим аспектом для енергетичної системи України. Депутатський корпус обласної ради готовий всебічно, в межах своїх повноважень, сприяти розвитку будь-якого під­приємства, діяльність якого направлена на збільшення дохідної частини місцевих бюджетів та, як наслідок, розвитку територій. Очі­ль­ник області також відзначив: «Хме­льницька атомна електро­стан­ція – не лише бюджетоутворююче, а й містоутворююче підприємство, де працює по­над 5 тисяч працівників. Функціонування добудованих енергоблоків дасть можливість створити тисячі робочих місць, збільшити надхо­дження до бюджетів різних рівнів та, безумовно, здешевити вартість електроенергії на енергоринку».

Михайло Загородний також висловив переконання, що безпосереднє знайомство депутатів обласної ради із виробництвом, умовами роботи персоналу сприятиме  прийняттю у сесійній залі важливих рішень для ХАЕС, міста Нетішин та регіону в цілому, а також сприятиме донесенню об’єктивної інформації до мешканців області.

Олександр Шустерук

Фото автора