Обговорювали хімiчні аспекти
На Хмельницькій АЕС відбулося 35 - те засідання Ради фахівців-хіміків ДП «НАЕК «Енергоатом» за участю провідних фахівців-хіміків АЕС України, а також працівників ВП «Науково-технічний центр», ВП «КБ «Атомприлад», ДНІЦ СКАР, ХФТІ. У робочому порядку тут розглядалися важливі питання оптимізації хімічних технологій на АЕС. Було заслухано та обговорено більше 20 доповідей, які презентували учасники засідання.
За словами начальника відділу хімічних технологій ВДВ ДП «НАЕК «Енергоатом», голови Ради фахівців-хіміків Олександра Архипенка, Рада існує більше 17 років. Її засідання відбуваються двічі на рік. На них розглядаються питання, які стосуються хімічних технологій у атомній енергетиці. Зокрема, використання хімічних реагентів, виробництво хімічно знесоленої води, стан водно-хімічних режимів та їх вдосконалення з метою підвищення безпеки та надійності експлуатації АЕС. Діяльність Ради фахівців-хіміків регламентується відповідним положенням, яке затверджено керівництвом ДП «НАЕК «Енергоатом». Зібрання фахівців-хіміків є дорадчим органом і підпорядковане Раді головних інженерів АЕС. Серед основних функцій діяльності Ради є розгляд та надання рекомендацій для прийняття управлінських рішень з питань реалізації технічної політики в частині хімічних технологій; визначення пріоритетних напрямків щодо впровадження нових хімічних технологій. З метою реалізації основних завдань Рада наділяється повноваженнями щодо розгляду програм і планів науково-дослідних, дослідно-конструкторських та дослідно-технологічних робіт, пов'язаних із розробкою нових хімічних технологій, ведення водно-хімічних режимів на АЕС, автоматичних систем хімічного контролю, консервування енергетичного обладнання, проведення хімічних очищень. На засіданнях Ради фахівців-хіміків також розглядаються результати виконання наукових та дослідних робіт, пов'язаних із розробкою нових хімічних технологій, оцінкою їх ефективності, напрацювання рекомендацій по використанню результатів цих робіт. Постійним є обговорення та аналіз річних звітів хімічних цехів та підрозділів АЕС, стану ВХР основних та допоміжних контурів.
- За 17 років нашої діяльності, - розповідає Олександр Архипенко, - зроблено значну роботу. Пригадую, на перших етапах діяльності Ради хіміків-фахівців на вітчизняних АЕС не було автоматичного хімічного контролю першого та другого контурів. Ми спільними зусиллями домоглися проведення відповідної модернізації. Потім довелось вирішувати проблеми з парогенераторами (ПГ), в яких протікання корозійних процесів було настільки інтенсивним, що зробило ПГ такими елементами технологічної схеми АЕС, які зазнавали найбільшого ушкодження. Насамперед, це пов’язано із якістю води, яка використовується у технологічних процесах. Ми зрозуміли, що вдосконалення водяних технологій і створення систем контролю і управління ними закладає значний резерв у підвищення надійності обладнання АЕС та підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності енергоблоків, насамперед за рахунок зниження корозії, ерозійних процесів і значного зменшення кількості відкладень на теплообмінних поверхнях. Саме тому ми розпочали процес введення водно-хімічного морфолінового режиму. Першими його запровадили на Южно-Українській та Запорізькій атомних електростанціях. Згодом і на ХАЕС. Сьогодні ми маємо можливість порівнювати стан теплообмінного обладнання при проектному гідразинно-аміачному водно-хімічному режимі та новому морфоліновому режимі. Зафіксовано багато позитивних змін, серед яких: зниження концентрації гідразину та аміаку у живильній воді; підвищення рН живильної та продувної води; зниження концентрації заліза, кисню тощо. Важливо також, що новий режим дає змогу суттєво зменшити процеси ерозії та корозії на теплообмінному обладнанні та особливо на парогенераторах. Для нас дуже важлива їх надійність.
Під час засідання Ради хіміків-фахівців була озвучена низка доповідей щодо вирішення проблем, з якими стикаються спеціалісти у ході обслуговування обладнання. Актуальною стала тематика контролю ізотопів срібла в робочих середовищах, аналізу причин та джерел надходження срібла в теплоносій першого контуру. Вона була відображена у доповідях начальника ВРХЛ ВП ЗАЕС Ірини Добровольської та головного інженера ВП НТЦ Володимира Козлова. Він також познайомив учасників засідання із станом парогенераторів на АЕС України за результатами звіту 2017 року та представив концепцію автоматизованої системи моніторингу та діагностики цілісності парогенераторів ПГВ-1000М і ПГВ-440.
Представники Южно-Української та Запорізької АЕС презентували дослідження водно-хімічного режиму після заміни конденсаторів турбін, який вже проведено на кількох енергоблоках цих АЕС. У ході обговорення була піднята тема припинення використання ДЕСТів після 2019 року, які були затверджені за часів СРСР.
Серед учасників засідання був і головний конструктор ВП КБ «Атомприлад» Валерій Буров. Він розповів, що підприємство, яке він представляє, спеціалізується на автоматизації технологічних процесів. Вже налагоджена тісна співпраця із спеціалістами вітчизняних АЕС. Так, зокрема, на РАЕС вирішується проблема автоматизації контролю розчиненого водню в системі охолодження статора турбогенератора. Цю розробку планується розповсюдити й на інші АЕС. Щодо Хмельницької АЕС, то тут встановлено обладнання автоматизованого хімічного контролю першого та другого контурів. Реальна співпраця розпочалась після введення в експлуатацію другого енергоблока.
Підбиваючи підсумки діяльності Ради фахівців-хіміків, Олександр Архипенко відзначив, що покращення водно-хімічного режиму та хімічного контролю за обладнанням діючих у нашій державі енергоблоків відіграло значну роль у продовженні терміну експлуатації енергоблоків. За його словами, це сьогодні є актуальним і для Хмельницької АЕС, перший енергоблок якої перебуває на завершальній стадії продовження терміну експлуатації.
На завершення візиту на Хмельницьку АЕС учасники засідання мали можливість познайомитись із діяльністю підрозділів хімічного цеху.
Олександр Шустерук
Фото автора
На знімках: під час засідання Ради фахівців-хіміків; головний конструктор ВП КБ «Атомприлад» Валерій Буров
