Складові успфху – творчий підхід

На Хмельницькій АЕС завершився конкурс плакатів з культури безпеки. Захід проведено в рамках Програми конкретних дій, спрямованих на становлення і розвиток культури безпеки у ВП ХАЕС. Основною метою  заходу є сприяння розумінню персоналом впливу своєї діяльності на безпеку та наслідків, до яких може призвести недотримання вимог та технологічних регламентів з безпечної експлуатації. На конкурс були представлені наступні тематики: «Про заходи безпеки дбай – своє здоров’я зберігай», «Користуйтесь справним обладнанням та інструментами», «Дотримуйся температурного режиму», «Не неси  в зону суворого режиму сторонні предмети», «Дотримання принципів STAR» та інші. На плакатах  відтворено різні  аспекти зі сфери безпечної експлуатації обладнання електро­станції. Усі роботи об’єднує прагнення покращення рівня культури безпеки. Саме ця тема ніколи не втрачала актуальності.

Варто відзначити, що у персоналу Хмельницької АЕС накопичений чималий практичний досвід з культури безпеки. Кілька років тому колектив електростанції був відзначений Дипломом ДП «НАЕК «Енергоатом» за вагомий внесок у розвиток атомної енергетики України, високі показники у праці, прихильність принципам культури безпеки – запоруки безпечної експлуатації ядерних установок. Тоді кращим енергоблоком з культури безпеки в Україні був визнаний перший енергоблок нашої електро­станції.

На Хмельницькій АЕС перевірка стану культури безпеки здійснюється за низкою напрямків - адміністративне управління, охорона праці, екологія, радіаційна безпека, технічне обслуговування, ремонтні роботи тощо.  Разом з тим, зростають вимоги суспільства до цього напрямку,  і це також змушує з кожним роком підвищувати рівень культури безпеки.

Підсумки конкурсу під час господарської оперативки оголосив генеральний директор Хмельницької АЕС Микола Панащенко. Найактивнішим учасникам були вручені Почесні грамоти та Подяки. Хороших відгуків від конкурсної комісії, яку очолював заступник генерального директора з кадрів та соціа­ль­ного розвитку Хмельницької АЕС Віктор Демидюк, за­служили роботи заступника начальника хімічного цеху по роботі­ з персоналом Руслана Шпинова та машиніста-обхідника з турбінно­го устаткування ТЦ Тетяни Хлонь, які посіли другі місця. До трійки кращих увійшли і роботи Олени­ Балагуріної з елек­тричного цеху, представ­ника тур­бінного цеху Олександра Міщенка та Олексан­дра Бянова з навчально-тренувального центру ХАЕС. Найвищих оцінок заслужив творчий доробок­ слюсаря гідротехніч­ного цеху Михайла Несвіта.

…Михайло Несвіт народився у мальовничому полісь­кому краї – селі Тріскині Сарненського району Рівненської області. Тут є все для того, щоб усвідомити силу краси і гармонії рідної природи. Швидкоплинна Горинь, прадавні ліси. Коли виникне бажання попрямувати за грибами чи ягодами – будь ласка, тільки не лінуйся. Багато ровесників Михайла були затятими збирачами чорниці, яка заготовлялась на зиму та часто давала можливість дітлахам заробити свої перші гроші на кишенькові витрати.

У часи дитинства Михайло Несвіт не мав гадки, що за якийсь час він  спостерігатиме за плином його улюбленої річки Горинь, що змійкою в’ється біля міста енергетиків  Нетішина.

На новобудову Михайло потрапив у 1986 році. Це час ретельної підготовки до пуску першого енергоблока. На завершальній стадії був монтаж систем водозабезпечення та каналізації. Опіку над частиною з них у складі новоствореного цеху теплових та підземних комунікацій було довірено молодому працівникові. Працював завзято. Для колег Михайла Михайловича як сніг на голову стала звістка, що одного дня він написав заяву на звільнення. Не всі тоді знали про причину такого вчинку.

…Ще у п’ятому класі Михайло опанував гру на гітарі, подарованій старшим братом Миколою. Згодом йому підкорилась ударна установка і модний на той час синтезатор. Коли місцеві парубки, які встигли відслужити строкову службу в армії, заснували аматорський вокально-інструментальний ансамбль, то без вагань до його складу взяли талановитого Михайла.

Прихильності до музики та співу юнак не зрадив і під час навчання в училищі меліорації, а згодом і  в лавах армії. Звільнившись у запас, Михайло у рідному селі Тріскині став серед засновників новоствореного ансамблю «Імпульс». Участь у ньому не припинилась і під час роботи на Хмельницькій АЕС. Одного разу під час вихід­них Михайло з колегами взяв участь у конкурсі-огляді художньої самодіяльності, де ансамбль представляв Сарненський район. Несподівано для себе конкурсанти посіли перше місце. Саме тоді Несвіт й одержав пропозицію начальника районного відділу культури очолити роботу Будинку культури у селі Тріскині. Відтак було засновано новий гурт із багатозначною назвою – «Вокзал­». До його складу разом із іншими односельцями увійшли три брати Несвіти – Микола, Данило та Михайло. Вокально-інструментальний ансамбль швидко здобув прихильність шанува­льників музики. Їх виступи вже не обмежувались участю у різних районних культурно-мистецьких заходах. Коли у когось у районі наміча­лось весілля, то ґазда заздалегідь домовлявся із учасниками «Вокзалу». Їх радо хотіли бачити на родинних урочистостях й у інших райо­нах.

Через кілька років гастрольна ейфорія пригасла, бо ж Михайло Михайлович знайшов свою, як мовиться,  другу половинку. Це змусило задуматись над перспективами молодої сім’ї. Спеці­аліста з ремонту гідротехнічних споруд знову гостинно прийняла Хмельницька АЕС.

- Михайле Михайловичу, ви традиційний учасник конкурсу плакатів з культури безпеки, і завжди демоструєте хороші результати. Де набули досвіду художника?

- До образотворчого мистецтва маю прихильність з дитинства. Тоді самотужки опанував різні техніки малювання. Пробував себе у таких напрямках, як пейзаж, натюрморт. Але  тяжію до абстракції та графіки. Це те, що потрібно при створенні тематичних плакатів. Такий напрям є цікавим, бо ж за допомогою певних візуальних символів потрібно лаконічно передати інформацію. У цьому оригінальність будь-якого плаката. Якщо розглядати концепцію культури безпеки, то завдання відобразити її основні напрями є дещо складним. Це треба відчути душею. Переконаний, що мовою плакатів можна досягти не меншого успіху, ніж настановами уповноважених у сфері культури безпеки. Така інформація запам’ятовується  на підсвідомому рівні. Головне, щоб графічне зображення не було шаблонним, нав’язливим, бажано з елементами гумору та сатири. Саме так можна  сприятиму кращому ставленню працівників електростанції до дотри­мання основних правил з охорони праці, техніки безпеки, бо  плакати із певними застереженнями змушують замислитись і зробити правильні висновки.

У колективі гідротехнічного цеху Михайла Несвіта цінують не тільки за хорошу творчу вдачу, а й за професіоналізм. На його рахунку  перемога у фаховому конкурсі «Кращий за професією». Крім цього, тут пам’ятають  про героїчний вчинок Михайла Михайловича, коли він, ризикуючи життям врятував двох дітлахів, які провалились під кригу.

Олександр Шустерук

На знімках: М.Несвіт на робочому місці;           переможці конкурсу з культури безпеки.