Нещодавно начальник еколого-хімічної лабораторії відділу ОНС Хмельницької АЕС Олександр Голод взяв участь у екологічному прес-турі по населених пунктах, які належать до Бугринської об’єднаної територіальної громади Гощанського району Рівненської області та входять у 30-кілометрову зону спостереження ХАЕС. У ході акції Олександр Васильович зробив відбір чотирьох проб води, дослідження яких згодом здійснили спеціалісти підпорядкованої йому лабораторії. Це стало нагодою для зустрічі.
- Олександре Васильовичу, вам часто доводиться зустрічатись із громадськістю, яка мешкає на території зони спостереження Хмельницької АЕС. Які враження від відвідин населених пунктів Гощанського району?
- Вкотре переконуюсь, що ми мешкаємо у надзвичайно красивій місцині. Це стосується не тільки сусідньої Рівненщини. У Славутському, Ізяславському, Шепетівському районах багато неповторних краєвидів, які милують око і дають підстави для гордості за рідний край, його нормальну екологічну обстановку. Унікальність природи Малого Полісся, де ми мешкаємо, стала поштовхом для прийняття Указу Президента України від 2 серпня 2013 року №420/2013 «Про створення національного природного парку «Мале Полісся», загальна площа якого 8762,7 гектара і окреслений він у межах Славутського та Ізяславського районів. Навідавшись у складі групи спеціалістів Хмельницької АЕС на територію Бугринської територіальної громади Гощанського району, з цікавістю констатував, що, як мовиться, поряд із Нетішином є унікальні ботанічні пам’ятки природи. Принаймні мало хто із жителів регіону знає, що у 30-кілометровій зоні спостереження ХАЕС зростає найстаріша у нашій державі тополя. Це унікальне дерево віком майже у 450 років та три десятки метрів заввишки взяте під охорону місцевою територіальною громадою. Факт унікальності засвідчений на основі дозвільних документів Державної служби заповідної справи Мінприроди України. Вся основна інформація про старе дерево розміщена на стенді. З нею може познайомитись кожен, хто мандрує шляхом від Бугрина до сусіднього села Угільці. Запам’яталась тамтешня фраза: «Перехожий, зупинись! Вклонись віковічному дереву – свідку сивої давнини твого краю». Мова йде не тільки про патріотизм, тут щось більше…
Хіба будеш байдужим від доторку до 350-річного дуба, який також охороняється місцевою громадою, на чолі якої нині Сергій Пилипчук. Це його ініціатива проведення зустрічей за участі представників Хмельницької АЕС та замірів гамма-фону на території ОТГ. Він мав на меті переконатися, що його односельці мешкають на екологічно благополучній території. А взяття проб води – це вже ініціатива нашого відділу охорони навколишнього середовища.
- Яку ставили мету, досліджуючи проби води?
- Спочатку ми розробили спеціальний документ - «Програму №76-10/115 проведення виїзної зустрічі із громадськістю села Бугрин Гощанського району Рівненської області», на основі якої було відібрано 4 проби води. Перша – криниця на подвір’ї мешканця села Бугрин Івана Ярощука. Потім було досліджене джерело «Криничка» біля села Башине. Коли ми проводили зустріч із вихованцями комунального закладу «Бугринський НВК: ДНЗ - ЗОШ І-ІІ ст. - агротехнічний ліцей», то взяли воду із місцевого водогону. Також проба була взята із річки Горинь у районі пішохідного мосту. Ми їх використали для проведення хімічного аналізу на кальцій, магній, натрій, калій, вміст сульфатів, хлоридів, нітратів, перманганатну окислюваність, а також водневий показник та інші показники. Спочатку хочу звернути увагу на результати першої та третьої проб води, яка використовується для пиття та приготування домашніх страв і повинна відповідати нормативам документу «Державні санітарні правила і норми 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною". У пробі №3 показники, що було визначено у лабораторії, не перевищують встановлені нормативи якості. У пробі № 2 показник «твердість загальна» перевищує норму лише в 1,04 раза. У пробі №1 показник «твердість загальна» перевищує норму в 1,28 раза, а показник «перманганатна окислюваність» перевищує норму в 1,09 раза. Інші показники, що було визначено лабораторним дослідженням, не перевищують встановлені нормативи якості. Щодо води із річки Горинь, то було помічено перевищення за показником «залізо загальне». Це нас не здивувало, бо подібні показники наша лабораторія фіксує в пробах, які відбираються вище за течією від Нетішина. Загалом немає підстав для занепокоєння – річкова вода на території Бугринської територіальної громади відповідає встановленим нормам. Про результати наших досліджень вже повідомлено голову ОТГ Сергія Пилипчука.
- Під час відвідин Бугрина ви скористались нагодою розповісти про основні напрямки діяльності відділу охорони навколишнього середовища.
- У нашій діяльності серед пріоритетів є поширення інформації про те, що на Хмельницькій АЕС безпека навколишнього природного середовища та створення умов для гармонійного співіснування з об’єктами навколишнього середовища є пріоритетом екологічної політики. Її керівництво несе повну відповідальність за безпечне та екологічно чисте виробництво електричної та теплової енергії. Головною метою ВП ХАЕС є забезпечення такого рівня безпеки, при якому вплив на навколишнє середовище не буде перевищувати встановлених нормативів, а ризик виникнення аварійних ситуацій буде зведений до мінімуму. Нам є нагода пишатись не тільки стабільною та безпечною роботою, а й бережливим ставленням до навколишнього середовища. Саме про основні напрямки такої концепції я й розповів персоналу та учням Бугринського ліцею. Багатьом важливо знати, що ми у своїй діяльності працюємо на основі низки дозвільних документів. Варто нагадати, що Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області раз на два роки проводиться комплексна перевірка Хмельницької АЕС щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, охорони земельних ресурсів та у сфері поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Під час перевірок фіксується наявність відповідних ліцензій, дозволів та лімітів, ведення первинного обліку викидів та скидів забруднюючих речовин, ведення первинного обліку питної та технічної води, здійснення відомчого контролю, дотримання встановлених лімітів використання питної та технічної води, поводження з відходами та отруйними речовинами, проведення екологічного моніторингу, правильність складання форм державної статистичної звітності, правильність нарахування збору за забруднення навколишнього середовища тощо. У результаті неодноразових перевірок підтверджується: вплив виробничої діяльності ХАЕС на навколишнє середовище мінімальний, погіршення стану навколишнього природного середовища в санітарно-захисній зоні АЕС і зоні спостереження не спостерігається. У даному випадку навіть не потрібно «козиряти» різними статистичними даними. Варто довіритись елементарній реакції природи. Якби Хмельницька АЕС насправді негативно впливала на довкілля, то чи навідувались би на місцеве водосховище більше двох десятків видів різних птахів? Деякі з них давно забули про теплі краї, бо відчувають тут себе комфортно. Простий приклад – лебеді, які стали окрасою ставка-охолоджувача. А наявність бобрів? Доведено, що ці тварини чутливі до негативного екологічного середовища. У нас вони спокійно розмножуються. Цьому просто потрібно радіти.
Для громадськості важливою є інформація про моніторинг стану навколишнього середовища. Він проводиться згідно із «Графіками відбору проб і проведення хімічних аналізів». Виконується контроль за якістю поверхневих, підземних і стічних вод, ґрунтів та донних відкладень, атмосферного повітря, а також контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних і пересувних джерел забруднення. Якість поверхневих та стічних вод оцінюється за 35 показниками у 39 контрольних точках. Контролюється ставок-охолоджувач, річки Вілія, Горинь, Гнилий Ріг, Гуска, Утка, Цвітоха тощо. Підземні води оцінюються у двох водоносних горизонтах за 18 показниками з використанням мережі з 229 спостережних свердловин. Донні відкладення та ґрунти оцінюються за 21 показником на 26 контрольних точках. А якість атмосферного повітря за вмістом окислів сірки та азоту контролюється у 11 пунктах. Контролем займається кваліфікований персонал нашої еколого-хімічної лабораторії, яка атестована на право фізико-хімічних вимірювань під час контролю стану навколишнього природного середовища.
Олександр Шустерук
Фото автора
