На шляху до корпоратизації

Нещодавно Президент України підписав Указ  за № 406/2020 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації у енергетичній  сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики». Одним із пунктів Указу передбачено «забезпечити вдосконалення управління державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ​ зокрема  пришвидшити підготовку і проведення корпоратизації вказаного суб'єкта господарювання та невідкладно опрацювати питання щодо передання функцій з управління цим підприємством Кабінету Міністрів  України».

Зважаючи, що процес корпоратизації зачепить «крилом» колектив атомників, ми попросили заступника генерального директора з персоналу Хмельницької АЕС Богдана Леонідовича Шмигельського роз’яснити складові Указу, особливості  його застосування.

      - Надзвичайно важливо, що  керівництво держави звернуло увагу на проблеми в атомній галузі і вживає заходів щодо їх врегулювання. Указ певною мірою наближає нас до стратегічного завдання – завершення будівництва енергоблоків №3 та №4. Він

передбачає внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму використання коштів фінансового резерву для зняття з експлуатації атомних блоків, що формується відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; розробку довгострокової програми розвитку атомної енергетики України в рамках реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність"; вжиття вичерпних заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася перед виробниками електричної енергії державного сектору економіки внаслідок виконання ними спеціальних обов'язків учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, та забезпечення недопущення виникнення такої заборгованості у подальшому.

Тим самим підтверджено, що  «НАЕК «Енергоатом» має стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Говорячи про перспективи добудови станції, Президент України В.Зеленський наголосив: «Зараз на ХАЕС працює п’ять тисяч робітників – це важливо. Якщо запустимо третій і четвертий блоки – впродовж будівництва і запуску буде в цілому по країні плюс 100 тисяч робочих місць… Ми всі зацікавлені у тому, щоб підтримати українську атомну генерацію, яка забезпечує суспільство найдешевшою електроенергією».  При цьому є обставини, що заважають зробити її ефективною. На жаль, держава не є ефективним менеджером. Президент пропонує внести корективи у менеджмент за рахунок корпоратизації. Багатьох це слово відлякує, адже є побоювання, що наслідком стане скорочення робочих місць, зниження соціальних стандартів тощо.

Зауважу, що корпоратизація не тотожна приватизації і не є її видом. Це  різні правові форми переходу до конкурентної ринкової економіки і передачі майна у приватну власність. 

Відповідно до Указу Президента України від 15 червня1993 року  №210/93 «Про корпоратизацію підприємств» та Закону України «Про приватизацію державного майна» перетворення/корпоратизація не є підставою або способом приватизації. Корпоратизація визначається як:  перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств,        більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній  власності, у відкриті акціонерні товариства, або – процес створення акціонерних товариств на базі державного майна або майна державного підприємства (згідно зі ст. 10-1 Закону України «Про приватизацію державного майна»). 

Корпоратизація має на меті зміну організаційно-правової форми  господарської діяльності і більш ефективне корпоративне управління.  Перетворення державних юридичних осіб в акціонерні компанії надає можливість створити організаційно-фінансову основу для вирішення  багатьох проблем, що виникають в процесі їх діяльності. Зокрема, створюються умови для виводу підприємства з-під адміністративного підпорядкування міністерству (натомість виникають відносини  корпоративного характеру у разі, якщо засновником є міністерство). Відтак плани  виробничого та технологічного розвитку затверджуватимуться товариством самостійно, без погодження з вищестоящими органами, які здійснюють адміністрування та нагляд. Також з’являються додаткові, суттєві джерела   фінансування виробничого розвитку, зокрема іноземні інвестиції тощо. 

Зазначу, що проведення корпоратизації «НАЕК «Енергоатом» передбачено гарантійною угодою між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Свого часу «НАЕК «Енергоатом» для виконання проекту Комплексна (зведена)        програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ) залучила кредит ЄБРР та Європейського співтовариства з атомної  енергії (ЄВРАТОМ). Згідно з гарантійною угодою між Україною та ЄБРР, яку було підписано 25  березня 2013 року, банк надає Енергоатому кредит на реалізацію заходів у рамках КЗПБ під державні гарантії. Однією із обов’язкових умов кредитної угоди є провeдeння процeсу корпоратизації Енергоатома відповідно із дорожньою картою, розроблeною Консультантом з корпоратизації за зразками кращої світової практики. Таким Консультантом для Енергоатома ЄБРР обрав консорціум консультантів на чолі з Deloitte&Touche LLC.

«Підсумком корпоратизації має стати досягнення компанією незалежності в ухваленні економічних та господарських рішень в інтересах Енергоатома і в рамках стратегії його розвитку. Це особливо важливо в контексті  впровадження в Україні нової моделі ринку електроенергії», - зазначають консультатни  ЄБРР. Результатом корпоратизації Енергоатома буде звільнення Компанії від  необхідності у своїй інвестиційній діяльності узгоджувати кожен крок з державою. А потреба галузі в коштах у компанії досить велика. Наприклад, у 2020 році 12 енергоблоків вичерпають проектний терміни експлуатації. Тому бажаним сценарієм може бути прихід групи крупних енергетичних компаній, які б стримували та врівноважували одна одну.

  • - Корпоратизація передбачає чимало нових механізмів у відносинах акціонерів. Не буде так, що учасники угоди зажадають скорочення персоналу, зменшення соціальної складової, чим Компанія може пишатись з огляду на досягнення у цій сфері?

Ефективність менеджменту передбачає соціальну складову, як пріоритетну, адже не лише виробничим планами живе колектив, і, доведено, що персонал краще справляється із виробничими завданнями, коли йому забезпечені соціальні гарантії. Колективний договір ДП «НАЕК «Енергоатом», який є своєрідним постулатом життя колективу, передбачає: «у разі включення компанії до плану-графіка підготовки проведення  корпоратизації, обов’язково включати представників профспілкових органів  до складу відповідної комісії чи робочої групи; у разі проведення корпоратизації, вживати всіх можливих заходів для  її здійснення включно з об’єктами соціальної інфраструктур, які віднесенні до цілісного майнового комплексу Компанії, в межах законодавства України;  переговори щодо недопущення скорочення чисельності персоналу під час проведення перетворень, пов’язаних з корпоратизацією.

У Deloitte&Touche переконані, що на законодавчому рівні має бути встановлений особливий правовий режим   використання майна, забороненого до приватизації, публічним акціонерним  товариством, створеним в процесі корпоратизації «НАЕК «Енергоатом». Необхідне формування незалежної моделі управління Компанією.

Треба розуміти, що на чолі акціонерного товариства чи іншого об’єднання з часткою державного майна, стоятиме найнятий менеджер, в управлінні будуть керівники атомних станцій, представники профспілок тощо. Це виключає одноосібного вирішення питань, що хвилюють колектив, сприятимуть гнучкому вирішенню проблем і завдань. Створення незалежних наглядових рад, це  позитивний крок.

Не слід забувати, що  атомна енергетика є привабливою для інвесторів з урахуванням  того, що загалом технологічний цикл від проектування до закриття енергоблока складає приблизно 100 років, а термін експлуатації - 60 років. Відтак, у колективу довге трудове життя, особливо зважаючи на те, що атомна енергетика виконує не лише комерційну, але й соціальну функцію.

 

Записав Віктор Гусаров