На шляху до тріумфу
Ріо-де-Жанейро не надто радує прихильників українського спорту. Медальний залік ніяк не поповниться золотом. Хіба що ми плекаємо надію на шабельний квартет, який у суботу буде шукати шляхи до перемоги. Спортивна вдача має неабияку роль у змаганнях. Сподіваємось, вона посміхнеться українкам.
На момент написання матеріалу Україна має три медалі – 2 срібні і бронзову. Тріумфатори О.Харлан та С.Куліш ніби й не мають до Хмельниччини ніякого діла, бо захищають кольори Черкащини та Миколаєва. Проте, не зайве згадати, що Сергій Куліш навчається у Кам’янець-Подільському національному університеті, а Оля Харлан тренувалась у Нетішині, є дружиною нетішинця Дмитра Бойка.
Відтак кілька штрихів до біографії цих олімпійців.
Ми бачили, як Оля у 1/16 фіналу здолала свою молодшу одноклубницю, олімпійку з Нетішина Аліну Комащук. Як сама відзначила згодом, “найважчий бій психологічно був з Аліною Комащук. Ми виступали на стількох змаганнях і жодного разу не зустрічались. І тут прийшлось зустрітись на Олімпійських іграх, дуже переживала через це. Я розуміла, що повинна здобути медаль. Але на цьому змагання ще не завершуються, у нас є ще командний турнір, будемо боротись до кінця”, - пояснила О.Харлан.
Наближаючись крок за кроком до медалі, Ольга Харлан здолала мексиканку, за нею – нетішинку Аліну Комащук та італійку. Переможну ходу зупинила росіянка Єлєна Єгорян, яка і стала олімпійською чемпіонкою, перегравши у фіналі співвітчизницю Софію Велику.
У втішному фіналі Оля Харлан впевнено здолала опір француженки Манон Брюне. Перемагаючи 9:4, Ольга дозволила зрівняти рахунок. Та воля, активні підказки нетішинця Олега Штурбабіна, нинішнього тренера збірної України з фехтування на шаблях, бажання перемоги зафіксували у підсумку 15:10! А це - бронзовий успіх, як і чотири роки тому на змаганнях чотириріччя, в Лондоні.
У Лондоні їй було простіше. Вона їхала туди олімпійською чемпіонкою, але тільки в командних змаганнях. Вже була відомою, але не настільки титулованою і грізною, щоб суперники її боялися. Тому півфінальна поразка від Софії Великої всього лише засмутила. А після перемоги в дуелі за третє місце над іменитою американкою Меріел Загуніс, ту "бронзу" відразу охрестили "золотою".
« Після пекінського "золота" всі чомусь чекали від мене в Лондоні тільки перемоги. Ясна річ, я була тільки "за". Особисто я дуже задоволена виступом в столиці Великобританії.
На жаль, багато людей цього не розуміють. Не спорю, програти в півфіналі - до болю прикро. Але для себе я вже давно визначилася: "бронза" - вагоміша "срібла". З одного боку, друге місце вище. Але ж завершити турнір на переможній ноті приємніше, ніж поразкою, та ще в фіналі! Тому краще в першому бою поступитися, ніж в сутичці за третє місце. Хоча, звичайно, краще зовсім не програвати".
У фехтувальному залі вона з 9 років. У 13 виграла Кубок України серед дорослих, випередивши майбутніх старших партнерів по олімпійському квартету 2008 року непереможну Олену Хомрову і збірницю Галину Пундик.
Звання майстра спорту міжнародного класу Ольга отримала у 14 років, коли разом з Оленою Хомровою, нетішинками Галиною Пундик та Дариною Недашковською завоювала бронзу на чемпіонаті Європи в Угорщині. При цьому у 2007-му і 2008 роках юна фехтувальниця робить золоті дублі на юніорських чемпіонатах світу (перемагає в особистій та командній першості).
14 серпня 2008 року. Пекін. Фінал командних змагань. Збірна Китаю відірвалася від українок 40:36, на кінцівку вирішального бою виходить 17-річна Ольга Харлан. Ті кадри, з розпачем господинь Олімпіади облетів весь світ - наймолодша в нашій команді завдала вісім уколів поспіль, зрівняла рахунок 44:44, а після невдалої атаки китаянки зробила і вирішальний випад - 45:44.
Далі Ольга Харлан впевнено колекціонувала титули, по черзі, а то і оптом, стаючи кращою на великих змаганнях і особисто, і в складі команди. Назбиралося трофеїв досить: чотириразова чемпіонка світу, сім разів - найсильніша в Європі, срібних і бронзових медалей греблю гати. А ще були виграші Європейських ігор, Гран-прі та Кубків світу.
Влітку 2014-го вона стала дружиною колеги-шабліста збірної України нетішинця Дмитра Бойка.
Срібний призер Олімпіади Сергій Куліш ще в дитинстві прийшов у тир постріляти, і, як мовиться, затягнуло. Перший серйозний успіх прийшов до Сергія у 2010-му. Тоді на Юнацьких Олімпійських іграх в Сінгапурі 17-річний хлопець настріляв на бронзову медаль. А в 19 років потрапив до складу олімпійської збірної України, ось тільки з Лондона-2012, крім досвіду, нічого суттєвого не привіз. У стрільбі з пневматичної гвинтівки з 50 м - 49-е місце, з 10 м - 18-е, з трьох позицій - 14-е.
Найвагомішим досягненням на дорослих міжнародних змаганнях, до "срібла" в Ріо, було друге місце на чемпіонаті Європи-2014, призові місця на етапах Кубка світу. Зате на внутрішній арені під керівництвом тренера Віктора Нагнія він ставав багаторазовим чемпіоном і рекордсменом України, отримав звання майстра спорту міжнародного класу. Закінчив Академію пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України. Нині навчається у Кам’янець-Подільському національному університеті.
Міжнародна федерація спортивної гімнастики (FIG) напередодні Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро ввела до програми п’ять нових елементів. Один із нових стрибків називатиметься «The Radivilov» на честь бронзового призера Олімпіади-2012 у Лондоні українця Ігоря Радівілова. Він пробився у цій дисципліні до фіналу. Сподіваємось «свій» елемент виконає на-відмінно!
На знімку: Ольга Харлан та Аліна Комащук
Підготував Віктор Гусаров
