У партнери взяли… сонце

На Славутчині запрацювала перша приватна сонячна електростанція.

Кількість сонячних електростанцій у приватних домогосподарствах України з початку 2017-го року зросла на вісімнадцять відсотків. За висновками представників «Держенергоефективності», такий попит на «чисту» енергію обумовлений введеною ще у 2015 році прив’язкою до курсу євро «зеленого» тарифу на закупівлю електроенергії, виробленої сонячними установками потужні­стю до 30 кВт. Домогосподарства, які встановили сонячні панелі у 2017 році, зможуть реалізувати надлишок згенерованої електроенергії в мережу за ціною 18 євроцента за 1 кВт-год. Із введенням у дію цього закону попит на «сонячну» електроенергію щоквартально зростав на 40–50%, а іноді й на 70%. На сьогодні вже понад 1300 сімей в Україні фактично повністю забезпечують свої потреби в електроенергії завдяки енергії сонця та ще й щомісяця мають від цього прибуток. Чимало домогосподарств, у яких встановлені сонячні панелі, є й на Хмельниччині, а нещодавно перший власник домашньої електростанції з’явився в місті Славута.

Анатолій Казіміров встановив панелі для перетворення сонячної енергії в електричну на даху власного будинку та господарських приміщень. Там розмістилося 68 панелей потужністю по 13,8 кВт. Тепер його сім’я здатна забезпечити електроенергією власне домогосподарство, а надлишок, згідно з підписаним договором із ПАТ «Хмельницькобленерго», продає державі. Як підрахував славутчанин, тільки за перших десять днів роботи домашньої електростанції було вироблено  897 кВт електроенергії, з яких 90 кВт пішли на потреби сім’ї, а решту реалізували обленерго за ціною 18 євроцентів за 1 кВт-год. У похмурі дні, зізнається новатор, кількості виробленої енергії вистачає лише на потреби родини, а вночі сім’я споживає електроенергію із загальної мережі. Дещо менших обсягів виробленої електроенергії слід очікувати і в зимовий період.

Варто зазначити, що з одного боку наша держава всіляко підтримує розвиток альтернативних джерел електроенергії, але при цьому на продану електроенергію нараховується податок у розмірі 18%. Більше того, охочим встановити подібні сонячні панелі у своїх господарствах слід взяти до уваги й той факт, що, крім вартості самого обладнання (панелей, інверторів, кріплень тощо) та його монтажу, доведеться сплатити ПАТ «Хмельницькобленерго» за так зване «збільшення встановленої потужності». А це майже півтори тисячі гривень за кожен додатковий кіловат. До слова, подібних зборів у більшості європейських країн взагалі не існує, а значну частину витрат на встановлення альтернативних джерел електроенергії їх власникам компенсує держава.

Однак Анатолій Казіміров запевняє, що будував сонячну електростанцію не як бізнес-проект, бо розуміє, що витрати, які довелося понести на його реалізацію, компенсуються не за один рік. Славутчанин визнає, що ця справа є скоріше реалізацією його мрії, яку виношував не один рік, та інвестицією у майбутнє. Чоловік жартує, що тепер його сонячна електростанція є маленьким партнером Хмельницької АЕС.

– Я віддаю перевагу всьому сучасному та передовому. Впевнений, що майбутнє за використанням альтернативних джерел електроенергії, тому готовий усім, хто виявить бажання влаштувати щось подібне у своїх домівках, допомогти та підказати, як це краще реалізувати, – говорить власник першої сонячної електростанції на Славутчині.

Для встановлення сонячних панелей у своєму домогосподарстві, запевняє пан Анатолій, достатньо одного-двох тижнів. Левову ж частину часу доведеться витратити на оформлення різноманітних дозволів та укладення договорів.  У нього особисто паперова тяганина тривала близько чотирьох місяців. Монтувати панелі на даху та підключати всі необхідні прилади славутчанину-першопрохідцю допомагав його товариш, у минулому енергетик, Олександр Чайка. Перш, ніж придбати необхідне обладнання, чоловіки детально вивчили закордонний досвід. Навіть радилися з фахівцями італі­йських фірм, які спеціалізуються на встановленні сонячних панелей. І результатом цілком задоволені.

Оксана Могильницька