На велосипеднiй швидкостi долали «сотку»
Днями біля міста-супутника Рівненської АЕС Вараш відбувся веломарафон «100 Велоwatt». У ньому взяли участь близько півтори сотні спортсменів та аматорів з різних куточків України. Двадцять ентузіастів представили Нетішин. Вони змагались на подоланні дистанції протяжністю 100 кілометрів. За словами організаторів заходу, веломарафон відбувся за ініціативою генерального директора Рівненської АЕС Павла Павлишина. До організації велотурніру долучилась адміністрація РАЕС, її профспілкова організація, первинна профспілкова організація компанії НАЕК «Енергоатом», а також Організація молоді Рівненської РАЕС.
Старт велосипедистів відбувся від пристанційної площі Рівненської АЕС. Протяжність маршруту пролягала переважно сільськими ґрунтовими дорогами, бруківкою, асфальтом різної якості покриття та піщаними шляхами. Контрольний час на подолання дистанції відводився не більше 10 годин. Завершення марафону проходило на базі відпочинку Рівненської АЕС «Біле озеро».
Змагання зі швидкого пересування на велосипеді проводились у різних номінаціях за віковими категоріями. За статистикою змагань, переможці стокілометрову відстань подолали в середньому за 3 години 8 хвилин. Генеральний директор Рівненської АЕС Павло Павлишин посів третє переможне місце у найсоліднішій номінації «Ветерани», поступившись професійним велогонщикам.
Команду велосипедистів з Нетішина супроводжував голова профкому Хмельницької АЕС Михайло Гук. З ним відбулась розмова.
- Михайле Володимировичу, супровід нашої команди, напевно, навіяв вам спогади про літо 2013 року, коли ви разом із трьома десятками ентузіастів на велосипедах подолали дистанцію від Нетішина до Рівненської АЕС?
- Про ту велоподорож ніколи не забудеш. Дійсно, приємні спогади. Все ж таки вдалося подолати майже 250 кілометрів. Але тоді ми не змагалися на швидкість, основною метою було прибути без проблем до сусіднього міста атомників і заявити про свою солідарність у нарощуванні енергетичних потужностей за рахунок введення в експлуатацію другого енергоблока Хмельницької АЕС та четвертого Рівненської АЕС. Радує те, що вони сьогодні справно і надійно працюють на благо нашої держави. А про наш веломарафон у Вараші добре пам’ятають. Ми тоді стали своєрідними законодавцями організації різних велопробігів серед працівників Атомпрофспілки.
- З яким настроєм нетішинська команда прибула на участь у веломарафоні?
- Зголосилися їхати найвитриваліші наші ентузіасти, за плечима яких не одна тисяча кілометрів, проведених у велосипедному сідлі. Наші представники розуміли, що доведеться змагатись в екстремальних умовах, бо ж спека завжди є недругом велосипедистів. Вона, до речі, змусила декількох десятків учасників марафону з інших команд взагалі зійти з дистанції. Нетішинці стартували у повному складі. Потім виявилось, що не тільки спека може стати великим випробуванням, а й особливості траси, більша протяжність якої проходила по пересіченій місцевості. Тут траплялись різні технічні проблеми. Тоді члени нашої команди зрозуміли, що головними будуть не результати на швидкість подолання дистанції, а наш командний дух – коли до фінішу дійдуть усі, як мовиться, без травм та інших проблем зі здоров`ям. Ніхто з наших велосипедистів не був залишений напризволяще, кожен допомагав ближньому.
- Така тактика позбавила нашу команду призових місць.
- А хіба це головне? Так, ми не відзначені у жодній з номінацій марафону. Але ми є переможцями за духом, згуртованістю, відчуттям командного духу. Наша участь не пройшла непоміченою, саме на перераховані мною критерії звернули увагу організатори веломарафону «100 Велоwatt». Принаймні цим можна пишатися.
- Михайле Володимировичу, щоб організувати якийсь захід, потрібно докласти максимум зусиль когорти справжніх ентузіастів.
- Для наших колег із Вараша хочу віддати належне. Вони постарались, щоб веломарафон пройшов на високому рівні. Свідками великого спортивного дійства стали представники ДП «НАЕК» Енергоатом» на чолі з його головою профкому Олексієм Личем. Окремо хочу висловити свою прихильність до генерального директора Рівненської АЕС Павла Павлишина, який не дивлячись на постійну зайнятість активно пропагує здоровий спосіб життя. Він вправно тримається у сідлі не тільки велосипеда, а й швидкісного мотоцикла. Це під силу тільки витривалим. Атомники такими й повинні бути. Тут хочеться згадати працівників Хмельницької АЕС, які також особистою участю у різних видах спортивних змагань формують імідж енергетичної галузі.
Олександр Шустерук
Фото Олега Гея
