Надихатимуть любити життя i Батькiвщину

6 квітня в Нетішині на території міського професійного ліцею відбулося урочисте відкриття пам’ятних дошок  загиблим випускникам та викладачеві закладу Віктору Защику, Дмитру Полякову і  Володимиру Чаплинському. Різні обставини стали причиною їх раннього відходу у вічність. Їх об’єднувало одне – патріотизм та бажання прислужитись своєму народу.  

Кілька сотень активістів НР ДІЯ Рівненщини, бійців 5-го ОБАТу УДА, ОТР “Волинь” УДА, учнів ліцею та представників влади  міста, Хмельницької АЕС, знайомі прийшли, щоб вшанувати пам’ять героїв, загиблих за нашу незалежність.

У навчальному закладі загиблий доброволець УДА Віктор Защик працював викладачем десять років. Родом він з Рівненщини. Коли на територію Батьківщини напав ворог, Віктор не залишився осторонь, а пішов до лав добровольчого батальйону.

– Дуже прикро, що ми живемо в такий період, коли час вимірюється життями найвмотивованіших патріотично та націоналістично людей. І всі ці смерті стають звичайним, повсякденним явищем. Кращі представники нації українців стоять зараз поміж нас, одягнені в камуфляж, – наголосив активіст НР ДІЯ Рівненщини Павло Лук’янець.

Він родом з села Межиріч Острозького району. Після закінчення у 1984 році місцевої школи, навчався у СПТУ №20, що в м.  Шепетівка, здобув професію токаря. Далі – служба в повітряно-десантних вій­сь­ках. Звіль­нившись у запас, продовжив навчання у ВПТУ №28 м. Острога на автослюсаря. Працював водієм АТП УБ ХАЕС у Нетішині.

Згодом Віктор  влаштувався столяром у ПТУ.  Добрий, чуйний, готовий завжди прийти на допомогу.

З грудня 2014 року в якості  бійця Української Добровольчої Армії перебував в зоні АТО.

Віктор Васильович постійно перебував на передовій в населених пунктах Піски, Широкіно, Авдіївка. Воїн-захисник під час служби в АТО отримав дві подяки за сумлінне виконання службових обов`язків, успі­шне виконання завдань, бойової підготовки та внесення особистого вкладу в розвиток батальйону, а також був нагороджений холодною зброєю (ножем). Віктор Васильович був нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донбасу» та відзначений ГО «Об`є­д­нання Патріотів «Сильні духом». Українська Православна Церква КП нагородила посмертно добровольця Защика Віктора медаллю «За жертовність та любов до України». Відзнаку того дня вручили сину бійця – Олександру.

4 серпня 2016 року в село Межиріч прилетіла сумна звістка. А 6 серпня у Свято-Троїцькому чоловічому монастирі  в скорботі з героєм попрощалися рідні, друзі, близькі, військові побратими Віктора. Похований воїн-захисник України на місцевому цвинтарі.

Герой Небесної Сотні Володимир Чаплинський  родом з  Сєвє­ро­морська Мурманської області. Після закінчення школи у 1986 році переїхав в Україну. Закінчив Нетішинське професійно-технічне училище за спеціальністю електромонтер. У 1990 році, після служби у лавах Радянської Армії, розпочав трудову ді­яль­ність на Київському картонно-паперовому комбінаті. Мешкав у місті Обухів Київської області.

Вів активний спосіб життя: любив спорт і подорожі, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ’ям та соціальною несправедливістю.

Був на Майдані від самого початку, інколи днями не вертався додому. За словами дружини Володимира,18 лютого вона дзвонила йому майже кожні дві години. Запитувала чолові­ка, коли він повернеться. А Володимир відповідав їй, що на Майдані ма­ло людей і він залишався, кажучи «якщо не я, то хто?».

20 лютого 2014 року загинув на вулиці Інститутській внаслідок вогнепального поранення, куля снайпера влучила йому у шию. Похований у місті Обухів Київської області.

Звання Герой України удостоєний 21 листопада 2014, посмертно - за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності.

 Наймолодший з числа патріотів – вихованців Нетішинського про­фесі­йного ліцею, - Дмитро Поляков. Лише тридцять шість років відведено було бійцю  17 окремого мотопіхотного батальйону 57  мотопіхотної  бригади. 23 червня 2016 року серце воїна зупинилось.

Відкриття меморіальних дошок стало черговим проявом небайдужості та ініціативи з боку місцевого скульптора Світлани Лелях. Наполегливість, з якою вона «залишає згадку» про непересічних земляків, викликає повагу і вдячність.

Зі словами вдячності за подвиг, за жертовність, за любов до рідної землі звертались під час мітингу міський голова О.Супрунюк, депутати обласної ради І.Гладуняк та Н.Коваль, представник облдержадміністрації В. Брицький. Священики УПЦ КП відслужили молебень. Відбувся військовий салют. Герої залишаються в пам’яті земляків. Назавжди.

Віктор Павлов

Фото Віктора Гусарова