«НАЕК «Енергоатом» на перших ролях у паливно-енергетичному комплексі України

Щорічно Міжнародний виставковий центр на лівому березі Дніпра у столиці стає Меккою для професіоналів, новаторів і просто обізнаних людей, які цікавляться енергетикою та сферами її функціонування. Тут відбуваються дискусії, пропонуються до впровадження  інновації, підписуються цікаві та взаємовигідні контракти, демонструються досягнення в паливно-енергетичному комплексі, націлені на модернізацію енергетичної інфраструктури, її технологічний, організаційний, нормативно правовий та науковий розвиток. І для фахівців, і для молоді, яка планує пов’язати своє майбутнє з цим видом діяльності, діє безліч експозицій, які допомагають відслідковувати процес розвитку та впровадження сучасних технологій в енергетиці. Традиційно в рамках проведення цього заходу відбувається і Міжнародний форум «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє», цьогоріч вшістнадцяте він став настановником у вирішенні практичних завдань з модернізації та розвитку паливно-енергетичного комплексу, у процесах реалізації інноваційно інвестиційних проектів, зростанні ділової активності у енергетичному секторі. Все це сприяє реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року, метою якої досягнення енергетичної незалежності держави.

Галузеву експозицію вітчизняного ПЕК представляли енергетичні компанії, які працюють у сегментах видобутку енергоресурсів, генерації, розподілу та збуту енергії, а саме: ДП «НАЕК «Енергоатом» разом з відокремленими підрозділами: Запорізькою, Рівненською, Южно Українською та Хмельницькою АЕС, Аварійно технічним центром, Атомремонтсервісом, Атом­енергомашем, ДП НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», ПАТ «Донбасенерго», ДП «Східний гірничо збагачувальний комбінат», ДК «Ядерне паливо» та іншими представниками цього сектору вітчизняної та зарубіжної промисловості.

Непересічною подією для енергетичної галузі, яку представляє атомна енергетика, став захід, котрий завжди має місце у триденній програмі виставково-ознайомчих експозицій. В рамках XVІ міжнародного форуму 7 листопада відбувся День атомної енергетики. «НАЕК «Енергоатом» підготував цікаву та насичену програму круглого столу під назвою «Атомна енергетика: нові можливості для інноваційного розвитку України».

Відкриваючи захід, президент «НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський зазначив, що такі зустрічі є чудовою нагодою для визначення пріоритетів подальшого розвитку галузі. «Дуже приємно, що і цей рік не став виключенням, і ми маємо нагоду взяти участь у роботі круглого столу. Тема наших дискусій вибрана невипадково: завдяки таким перевагам як надійність, екологічна безпека, економічність у новій енергетичній стратегії України до 2035 року передбачене збереження домінуючої ролі атомної енергетики. Документом також визначено продовження термінів експлуатації діючих енергоблоків вітчизняних АЕС, підвищення їх номінальної потужності та покращення ефективності її використання, добудова Хмельницької АЕС і вибір нових реакторних технологій для будівництва атомних енергоблоків на заміщення потужностей, які будуть виводитись з експлуатації після 2030 року. Все це дуже непрості завдання, і цілком логічно, що під час нашої минулорічної зустрічі в рамках Форуму на стратегічній панелі «Світові тренди та українські реалії атомної енергетики» ми детально обговорили основні виклики та проблеми, без подолання яких неможливо забезпечити збереження та подальший розвиток потужного потенціалу вітчизняної атомної енергетики», - зазначив Ю.Недашковський.

 Від Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки учасників та гостей Дня атомної енергетики привітав голова підкомітету з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки Володимир Бандуров. Він наголосив, що Комітет ПЕК не тільки виступає відкритим майданчиком для обговорення енергетичних питань та новацій в електроенергетиці, а й системно займається питаннями сталого функціонування та розвитку атомно-промислового комплексу України: «Профільний Комітет тримає руку на пульсі та добре знає, скільки проблемних питань нині постало перед атомною енергетикою: це і питання роботи ядерної галузі в умовах нового ринку, і питання економічно невідповідного тарифу, і погашення колосальної заборгованості перед Енергоатомом на ринку електроенергії. Серед проблем, що потребують вирішення, і питання врегулювання законодавчих колізій на шляху будівництва нових ядерних установок та багато іншого. Я сподіваюсь, що сьогоднішній захід буде плідним, а його результатом стануть обґрунтовані пропозиції та рекомендації, які будуть основою для подальшого інноваційного розвитку ядерної галузі. На моє переконання, частка атомної генерації має не тільки залишитись на нинішньому рівні - вона має зрости».

Директор департаменту з питань безпеки ядерних установок - заступник головного державного інспектора Державної інспекції ядерного регулювання України Борис Столярчук у своєму вітальному слові зауважив, що перед вітчизняною атомною генерацією зараз постають дуже складні завдання, виконання яких залежить від чіткого регулювання всіх аспектів функціонування атомної енергетики – це спільне завдання та кропітка робота Держатомрегулюванння та Енергоатома. «Компанія має велику кількість досягнень: це і продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС, і успішне впровадження ядерного палива Westinghouse та багато іншого. Ми зі свого боку наразі працюємо над адаптацією діючого законодавства у сфері використання ядерної енергії до вимог ЄС», - підкреслив Борис Столярчук.

Після вітань організаторів та гостей відбулися безпосередні доповіді та їх обговорення учасниками круглого стола. Формат заходу передбачав виступи у так званих панелях, об’єднаних певною темою. Першу стратегічну панель під назвою «Атомна енергетика в Україні та світі. Рік 2018» відкрив Микола Власенко, директор ВП «Науково-технічний центр» НАЕК «Енергоатом». Він презентував присутнім доповідь про роль та місце атомних електростанцій на енергетичній карті світу. Про стан та перспективи нормативного забезпечення атомної енергетики мав слово Віктор Шендерович, консультант Державної інспекції ядерного регулювання України. Серед тем, які детально розглядали учасники зібрання, була й тема майбутнього енергоринку з усіма ризиками та перспективами для атомної генерації та тема безпечної надійної експлуатації ядерних установок і продовження їх термінів роботи. Їх озвучили генеральний директор ВП «Енергоатом-Трейдинг» Сергій Бедін  та директор з продовження експлуатації виконавчої дирекції з виробництва «НАЕК «Енергоатом» Тарас Ткач.

Стратегічна панель «Інвестиційні можливості для світової атомної індустрії», модератором якої виступив президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський, розпочалась з дискусії на тему: «Енергоміст «Україна - ЄС»: сучасно, актуально, перспективно». Співдоповідач, заступник директора з виробництва енергокомпанії Петро Котін акцентував, що вищеназваний проект був ініційований Енергоатомом у 2014 році і поступово, крок за кроком, реалізовується, ставлячи перед собою першочергові завдання. Насамперед, це відновлення лінії передачі електроенергії на Жешув (Польща), яка знаходиться у неробочому стані уже 25 років, але представляє собою значний економічний ресурс. До прикладу: вартість будівництва подібної електролінії наразі вимірювалась би у майже 500 млн євро, а якби нинішня працювала, це б могло принести Україні прибутку у 5-6 млрд євро за увесь цей час простою. «Тому нашою метою є введення цієї лінії в експлуатацію, без неї неможливо реалізувати проект Енергомосту. Також працюємо над програмами підвищення надійності та ефективності енергосистеми на інших українських енергоблоках», - підкреслив Петро Котін.

Заступник голови Наглядової ради Polenergia International Ганс Швейкардт, презентуючи проект «Енергетичний міст «Україна – ЄС» підкреслив, що він має надзвичайне геополітичне та економічне значення для України. «За нашими попередніми розрахунками, завдяки реалізації цього проекту український ВВП за рахунок експорту електроенергії може зрости у перспективі на 6-7% на рік. Але величезне значення енергетичний міст відіграє і для сусідів України, насамперед для Польщі, до якої буде надходити електроенергія з Хмельницької АЕС. Енергоміст дозволить Польщі зменшити споживання вугілля і, як наслідок, зменшити викиди вуглецю, що відповідає екологічній стратегії Євросоюзу. Завдяки цьому важливому проекту буде вирішено проблему дефіциту електроенергії в Польщі. Польська енергосистема стане  гнучкішою та стабільнішою, а відтак країна зможе реалізувати власні прагнення до регіонального лідерства, як центр енергетичної безпеки, забезпечивши експорт електроенергії до країн Балтії. Всі ці, та багато інших переваг проекту говорять про те, що польський уряд має більш ніж достатньо причин для підтримки проекту «Енергетичний міст «Україна - ЄС», - наголосив Ганс Швейкардт.

Ще однією темою, яка була особливо актуальною та цікавою для представників Хмельницької АЕС, стала доповідь віце-президента НАЕК «Енергоатом» Айдина Айсіна та генерального директора ВП «Атомпроектінжиніринг» «НАЕК «Енергоатом» Олександра Рибчука  під назвою: «Добудова ХАЕС: як зробити з довгобуду успішний інвестпроект». Доповідачі нагадали присутнім, що історія спорудження наймолодшої української АЕС розпочалася у 70-х роках минулого століття, власне, 3 і 4 мільйонники почали будувати у 1985 році, а вже у 90-х роках зупинили цей процес. На конструкціях, які простояли 28 років, починаючи з 2009 року, було виконано великий комплекс обстежувально-відновлювальних робіт і, як зазначив Олександр Рибчук, енергокомпанія збирається повторити це найближчим часом. Загалом світова практика має досить багато прикладів успішної реалізації та експлуатації подібних довгобудів - це такі країни як Чехія, Словаччина, Румунія та Сполучені Штати Америки. «Рекордсменом у цьому процесі є США, де на АЕС Watts Bar (штат Теннессі)  енергоблоки добудовувались 45 років - з 1972 до 2017 року. Зараз тривають будівельні роботи на АЕС Моховце у Словаччині. Ці світові приклади добудови демонструють позитивні результати завершення будівництва. Іноді виробничі показники енергоблоків-довгобудів більш результативні та успішні, ніж у їх вчасно введених в експлуатацію «братів», - зауважив Олександр Рибчук.

Також увагу присутніх було акцентовано на тому, що в Україні було виконано актуалізацію та коригування техніко-економічного обґрунтування. Документ минулого року був завершений і схвалений Кабміном. Детально було проаналізовано новітні світові системи безпеки, які будуть впроваджуватися на нових мільйонниках. Черговим завданням, яке наразі стоїть перед енергокомпанією, є завершення процедури оцінки впливу на навколишнє середовище, адже відповідний новий закон України був прийнятий недавно, тому існують деякі невідповідності у законодавчій базі. Проте «НАЕК «Енергоатом» планує невдовзі це завершити.

«Висновки щодо необхідності добудови хмельницьких мільйонників правильні, адже, насамперед, буде забезпечено високий рівень радіаційної та ядерної безпеки. А ще не варто забувати, що цей проект в Україні має найнижчу вартість серед подібних у світі, проте забезпечить країні економічну та енергетичну незалежність», - підкреслив Олександр Рибчук.  

За цінами минулого року вартість добудови третього і четвертого енергоблоків ХАЕС складала 72 млрд грн (2,6 млрд євро). Подібне ж будівництво нового енергоблока у світі буде коштувати дорожче майже втричі – 7 млрд євро.

Говорячи про фінансування добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС віце-президент «НАЕК «Енергоатом» Айдин Айсін зазначив, що компанія постійно ставить перед собою амбітні завдання, які потребують значних обсягів фінансування: «В плани компанії аж ніяк не входить через 10-15 років займатися зняттям з експлуатації енергоблоків. Це сумно і нудно. Тому зараз наші зусилля направлені на розвиток і будівництво нових потужностей і підвищення безпеки діючих».

 Одним з таких проектів є Комплексна програма підвищення безпеки експлуатації енергоблоків українських АЕС, на реалізацію якої Енергоатом отримав кредити від ЄБРР та Євратома на загальну суму 600 млн євро. Що стосується добудови енергоблоків ХАЕС, то фінансову можливість для цього компанія вбачає у реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС». Довгострокова угода на експорт електроенергії з ХАЕС до країн ЄС стане фактично державною гарантією, яка забезпечить можливість залучити потужного та надійного інвестора для добудови енергоблоків Хмельницької АЕС.

Наразі ведуться переговори між «НАЕК «Енергоатом» та китайською національною ядерною корпорацією – CNNC. В перемовинах беруть участь і потужні китайські банки, серед яких Експортно-імпортний банк.

Айдин Айсін зауважив, що згадані варіанти фінансування добудови ХАЕС є цілком реальними, але це не виключає й інших можливостей для залучення інвестицій.

Слухачі дискусійної панелі «Можливості України як європейського центру для розповсю­дження інновацій в атомній енергетиці» мали можливість ознайомитися із доповідями президента компанії Westinghouse Азіза Дага та менеджера з палива для реакторів ВВЕР Карини Оннебі. Вони презентували інноваційні розробки компанії для атомної енергетики, також донесли інформацію, що вже до шести з п’ятнадцяти реакторів українських АЕС завантажено тепловиділяючі збірки Westinghouse, а енергоблок №3 Южно-Української АЕС повністю працює на американському паливі.

«Нещодавно відбулась визначна для нас подія - до України було поставлено тисячну паливну збірку Westinghouse. Наше виробництво, як і всі інші, потребує інновацій. Ми повинні бути спроможними відповісти на нові виклики, адже наша галузь має постійно працювати над підвищенням безпеки експлуатації атомних електростанцій та їх економічною ефективністю. Наші тепловиділяючі збірки стають все більш економічними, забезпечуючи більше енергії на одиницю палива. Для українських енергоблоків ВВЕР-1000 ми розробили модифіковане паливо - значно стійкіше до зовнішніх впливів. Зараз ми розглядаємо можливість виробництва паливних збірок для енергоблоків ВВЕР-440. Вже створено консорціум для забезпечення відпові­дного ланцюга постачання», - повідомила Карина Оннебі.

Також вона зазначила, що Westinghouse працює над впровадженням технології 3D сканування для забезпечення моніторингу стану ядерного палива в процесі експлуатації. «Така технологія дозволить нам підвищити ефективність виконання ремонту паливних збірок, а відтак і їх економічну ефективність. Це буде вже у найближчому майбутньому», - підкреслила Карина Оннебі.

Представник Westinghouse висловила впевненість в майбутньому розвитку атомної енергетики як однієї з найбільш інноваційних галузей.

Особливістю цьогорічного паливно-енергетичного форуму стала фотовиставка «Енергетика України: миттєвості, що стали історією» та енергоквест для молоді «Місто Енергії». «НАЕК «Енергоатом» разом зі своїми партнерами ПрАТ «Укргідроенерго», Siemens Україна та компанією E.NEXT взяли активну участь у пізнавальному заході у формі інтерактивного енергоквесту «Місто енергії». Всі команди продемонстрували знання у сфері енергетики та успішно впоралися із завданнями. Переможці були відзначені нагородами від кожної компанії-партнера. Крім того всі учасники заходу отримали в подарунок книгу «Енергетика України: сьогодення та майбутнє».

Тетяна Степанюк