НАГАДАЛИ ПРО СЕБЕ КОЛЕКЦІОНЕРИ
На Хмельницькій АЕС працює багато цікавих особистостей, які вміють поєднувати відповідальність за безпечну експлуатацію обладнання із розширенням свого кругозору, активним та змістовним відпочинком. Серед них колекціонери. Деякі з них стали членами «Славутського міськрайонного відділення філателістів АсФУ». Нещодавно це об’єднання цікавих та захоплених людей відсвяткувало свій сорокарічний ювілей.
На урочистостях, які відбулися у Славуті, голова об’єднання Петро Смірнов зробив екскурс в історію заснування товариства. За його словами, свого часу чимало молоді реалізовувало себе у різних видах колекціонування, школярі збирали етикетки, листівки, фото акторів... Формували альбоми з марками, монетами, банкнотами.
Петро Смірнов сорок років тому став одним із перших членів «Славутського міськрайонного відділення філателістів АсФУ». На той час він зумів зібрати тематичну добірку монет Російської імперії. Прихильність до колекціонування привела його до активної пропагандистської роботи, зокрема у якості голови товариства. Цю посаду він обіймає вже два десятки років. Петро Андрійович постійно доводить, що колекції не можуть бути «мертвими», тобто прихованими від широкого загалу. Саме тому він бере участь в організації різних тематичних виставок у Славутському краєзнавчому музеї, є частим гостем у міських школах.
Переконання знаного на наших теренах колекціонера розділяють збирачі раритетів міста енергетиків. Десять років тому в Нетішинському міському краєзнавчому музеї була започаткована серія виставок під назвою «Світ захоплень працівників Хмельницької АЕС». Активними пропагандистами цього напрямку стали працівники електростанції, які є членами «Славутського місьрайонного відділення філателістів АсФУ». Це начальник дільниці з ремонту засобів обчислювальної техніки цеху теплової автоматики та вимірювань Микола Павленко, начальник дільниці теплоізоляції енергоремонтного підрозділу Ігор Рокицький, інженер хімічного цеху Олександр Добровольський, майстер цеху теплової автоматики та вимірювань Олександр Хоружий. Під час урочистого засідання колекціонерів Славутчини вони були відзначені грамотами Асоціації філателістів України, а також пам’ятними значками, випущеними з нагоди ювілею.
Інженер хімічного цеху Олександр Добровольський у шкільні роки захопився збиранням поштових марок. Одного разу хлопець навідався у гості до бабусі Марії і побачив монети, які вона знайшла на власному городі. Це були мідні гроші періоду Російської імперії - «деньга» 1753 року випуску та «три копійки» (1813 рік). Вони стали поштовхом до збирання і систематизації та вивчення металевих платіжних засобів різних країн. У колекції Олександра різні тематичні серії, зокрема «флора і фауна», «архітектура», «видатні діячі», монети, викарбувані для малих та острівних держав. Їх кількість у колекції сягає двох тисяч. Частину їх було представлено на персональній виставці в Нетішинському міському краєзнавчому музеї під промовистою назвою «Монетний двір Олександра Добровольського».
Серйозний підхід до колекціонування у начальника дільниці цеху теплової автоматики та вимірювань Миколи Павленка. Основу його колекції складають металеві гроші, які карбуються у нашій державі. Серед них ті, що присвячуються видатним особистостям, ювілеям, географічним особливостям нашої держави. Номінали «2 гривні», «5 гривень» карбуються з недорогоцінних металів, на виготовлення десятигривневих та двадцятигривневих монет використовується срібло високої проби. Гроші значно більших номіналів – із золота найвищої проби. Колекційна вартість таких сучасних платіжних засобів у десятки разів перевищує встановлену державою їх номінальну вартість. Ювілейні та пам’ятні українські гроші практично не потрапляють у загальний грошовий обіг, а стають предметом гордості поціновувачів нумізматики. За словами Миколи Павленка, причетність до такої офіційної організації як «Славутське міськрайонне відділення філателістів Асоціації філателістів України» дає можливість співпраці із Хмельницьким відділенням Національного Банку України щодо поповнення колекцій нумізматичними новинками. Кращі експонати приватної колекції національної грошової системи Микола Григорович також демонстрував у стінах Нетішинського міського краєзнавчого музею.
Багато цікавих фактів про історію розвитку грошової системи різних держав може розповісти майстер цеху теплової автоматики та вимірювань Олександр Хоружий. У колекціонуванні він робить акцент на формуванні добірки монет Національного Банку України. Крім цього збирає пивні етикетки різних світових виробників. Серед раритетних вважає випуски Острозького пивоварного заводу, які так ніколи і не потрапили на пляшки, бо у дев’яностих роках виробництво було припинене.
Велике бажання демонструвати свої унікальні колекції широкому загалу не завжди має позитивні наслідки. Під час зустрічі колекціонерів у Славуті старійшина у когорті активних нумізматів краю, 84-річний житель села Гута Славутського району Мефодій Паламарчук розповів про те, як на початку дев’яностих років всю його колекцію монет, яку він збирав протягом трьох десятиріч, викрали зловмисники. Колекціонеру довелось все розпочинати, як мовиться», з «нуля». Єдине, за чим жалкує Мефодій, це екземпляр німецької монети номіналом «20 пфенінгів» якою у 1942 році під час війни за гуску розплатився фашистський офіцер. Зрозуміло, що це була символічна плата. «А міг взагалі насильно відібрати», - резюмує дідусь-колекціонер.
У ході ювілейного засідання колекціонерів Славутчини Петро Смірнов звертав увагу на співпрацю колекціонерів із музеями. За приклад були поставлені Славутський та Нетішинський міські краєзнавчі музеї. Їх колективи одержали грамоти про присвоєння цим закладам статусу почесних членів «Славутського міськрайонного відділення філателістів АсФУ».
Олександр Шустерук
На знімку: голова організації Петро Смірнов серед нетішинських колекціонерів.
Фото автора
