Найголовніший пріоритет у роботі вітчизняних АЕС

               Надзвичайно потужна галузь світової економіки - атомна енергетика,  не може не привертати до себе увагу спільноти, різних громадських і політичних організацій. Чорнобиль і Фукусіма засвідчили, що безпека – пріоритет у діяльності і виробництві АЕС.

               Саме без пекові питання  стали темою нашої розмови із начальником відділу модернізації та реконструкції Хмельницької АЕС Олександром Косіком.

-   Після Чорнобильської аварії, ще в колишньому СРСР були переглянуті підходи до оцінки рівня безпеки усіх діючих енергоблоків з водо-водяним типом реактора. За результатами цієї роботи для них у 1988 році були розроблені додаткові заходи підвищення безпеки. В основу проекту АЕС із серійним енергоблоком ВВЕР-1000 були закладені діючі на той час у СРСР норми, стандарти і правила. У міру спорудження енергоблоків у проекти вносилися зміни, спрямовані на підвищення безпеки та надійності. У період з 1992 по 1998 рік на усіх енергоблоках АЕС України з реакторами типу ВВЕР були проведені міжнародні місії перевірки відповідності рівня безпеки діючих ядерних установок міжнародним вимогам. За результатами роботи місії МАГАТЕ було розроблено низку рекомендацій. Вони увійшли у так звану «Зелену книгу» (Green paper), - розповів Олександр Петрович.   Одним з основоположних принципів забезпечення постійного рівня безпеки АЕС є планова і безперервна робота з аналізу роботи обладнання та проекту, і на підставі цих даних - розробка та впровадження проектів і окремих заходів з модернізації та підвищення безпеки. Робота на випередження дає впевненість у тому, що корінні причини виникнення порушень в роботі станції будуть ліквідовані до їх реального прояву. Найбільш значущими програмами підвищення безпеки, які виконувалися на Хмельницькій АЕС в останні роки, є наступні: запроваджена у  2002 році «Комплексна програма модернізації та підвищення безпеки енергоблоків АЕС України»; «Програма модернізації енергоблоків АЕС України з реакторами ВВЕР-1000 (В-320). Програма модернізації Х-2/Р-4» (2003-2010 рр.); «Концепція підвищення безпеки діючих АЕС України» (2006-2010 рр).               

- Програмою модернізації Х2/Р4 було передбачено реалізацію на другому мільйоннику Хмельницької АЕС 147 заходів: 67- до пуску та 80 - після. Практично всі заходи, рекомендовані МАГАТЕ, були враховані у Програмі модернізації Х2/Р4, а іспанською фірмою IBERDROLA/SOGIN та RISKAUDIT був виконаний аналіз реалізації заходів, передбачених програмою. У підсумковому звіті, узгодженому ДІЯРУ ще 5 січня 2005 року, відображені позитивні висновки про рівень безпеки енергоблоків ХАЕС-2 та РАЕС-4, - зауважив Олександр Косік.              

У 2010 році Держатомрегулювання України із залученням експертів RISKAUDIT здійснило інспекційне обстеження енергоблока №2 Хмельницької АЕС, аби надати оцінку повноти впровадження усіх заходів Програми модернізації. В результаті експертами RISKAUDIT підтверджено завершення виконання заходів вищезазначеної програми на ХАЕС-2.              

При реалізації заходів усіх вищеперерахованих програм підвищення безпеки водночас усувалися дефіцити безпеки, що були викладені в «Зеленій книзі» МАГАТЕ.              

- Усе це передувало введенню в дію Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України, адже саме з огляду на позитивні висновки європейських партнерів про рівень безпеки другого енергоблока ХАЕС було прийнято рішення про необхідність впровадження аналогічних заходів щодо підвищення рівня безпеки на інших вітчизняних АЕС. Так, постановою Уряду України у грудні 2011 році була затверджена нова програма підвищення безпеки АЕС – КзПБ. Вона встановлює обсяг заходів з підвищення безпеки, які повинні бути реалізовані на кожному енергоблоці АЕС до 2023 року. Враховуючи, що впровадження заходів з підвищення безпеки є невід'ємною умовою продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС, реалізація заходів КзПБ також особливо актуальна для виконання стратегічних завдань в енергетичній сфері, визначених законодавчими актами, - поінформував співрозмовник.              

За результатами аналізу та експертних інженерних оцінок було виділено низку заходів, які були включені до КзПБ:- заходи, спрямовані на реалізацію рекомендацій МАГАТЕ, викладених у «Звітах з проблем безпеки»;- незавершені на всіх енергоблоках заходи Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій;- заходи, включені за результатами зведених звітів з аналізу безпеки;- заходи, рекомендовані експертами МАГАТЕ за результатами оцінки проектної безпеки енергоблоків АЕС;- заходи з Програми модернізації енергоблоків Х-2/Р-4;- заходи для попередження аварій, аналогічних аварії на АЕС «Фукусіма-1»; - заходи, розроблені за результатами експлуатаційного досвіду.

   Що стосується фінансування Комплексної зведеної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України, то тут існує кілька джерел. Витрати на реалізацію КзПБ здійснюються за рахунок тарифів на електричну та теплову енергію ДП «НАЕК «Енергоатом», а також за рахунок кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку і Євратома. Останні були надані під державні гарантії України 2013 року на суму 600 млн євро. Як зауважив Олександр Косік, обсяг витрат, необхідних для виконання КзПБ, визначається щороку під час розроблення інвестиційної програми на запланований період згідно із погодженим в установленому порядку планом-графіком, з розрахунком витрат на реалізацію заходів КзПБ. Загальний обсяг фінансування визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2011 № 1270 (зі змінами). Згідно з нею орієнтовний обсяг фінансування програми наразі становить 26 893 млн гривень (без ПДВ) власних коштів «НАЕК «Енергоатом» та 600 млн євро кредитних коштів ЄБРР/Євратом. Планування заходів за кредитні кошти здійснюється шляхом розробки та погодження з кредиторами плану закупівель за кредитні кошти та плану вибірки кредитних коштів.

-  Для реалізації заходів щодо підвищення безпеки в енергокомпанії функціонує система планування та управління, а саме: видано організаційно-розпорядчі документи, забезпечено планування, фінансування, здійснюється постійний моніторинг стану її реалізації; організовано подання звітності (щорічної, щоквартальної, щомісячної щодо виконання кожного заходу програми); розроблена та ведеться база даних щодо стану виконання заходів; розроблено процедури внесення змін до КзПБ та плану-графіка реалізації КзПБ. Також службами та відділами атомних електростанцій, зокрема і ХАЕС, і нашим відділом, розробляються технічні рішення, проводяться конкурсні торги, наради з обговорення стану реалізації заходів та прийняття коригуючих заходів. У протоколах щотижневих станційних нарад з модернізації ставляться конкретні оперативні завдання структурним підрозділам ВП ХАЕС, а у протоколах щотижневих селекторних нарад з модернізації ДП «НАЕК «Енергоатом» - завдання структурним підрозділам компанії та її відокремленим підрозділам. Розуміння і прийняття того, що першочерговим завданням роботи АЕС і розвитку атомної галузі в цілому є її максимально можлива безпека - ось єдиний шлях, по якому прагне йти колектив нашої станції, - наголосив Олександр Косік.              

Всього у Комплексній зведеній програмі підвищення рівня безпеки для будь-якого вітчизняного енергоблока ВВЕР-1000/В-320 передбачено реалізувати 97 заходів (по 91 заходу для кожного енергоблока ВП ХАЕС, окрім цього ще 6 загальностанційних заходів).

Про це ми розповімо у наступних випусках газети «Перспектива».              

Тетяна Степанюк