Найважливiший аналiз – на співпереживання

Тридцять п’ять років промайнуло відколи лаборант хіманалізу другого контуру хіміч­ного цеху Хмельницької АЕС Наталія Коломійчук вперше при­була до Нетішина. Вона закінчила профільний технікум  у Вінниці, і прислухалась до поради старшої сестри Валентини Михайлівни прибути саме сюди, на місце спорудження нового енергетичного об’єкта.

У вісімдесятому році територія нинішнього Нетішина майже на кожному клаптику була охоплена будівельними роботами. Повсюдно виднілись вирви та кот­ловани, біля яких метушились будівельники, щоб закласти основу майбутнього міста. Годі було думати про комфорт, у дощову погоду виручали лише гумові чоботи…

Наталії Коломійчук запам’яталось приміщення у Славуті, яке правило за контору Хмельницької АЕС, що будується. Сестра, Валентина Артенюк,  працювала еконо­містом. У її трудовій книжці було зазначено, що вона прийнята на роботу за наказом №1.

Знайшлась робота і для Наталії.

На посаду лаборанта хіманалізу другого контуру хімічного цеху Н.Коломійчук влаштувалась перед пуском першого енергоблока. Тривали пусконалагоджувальні роботи, і молода працівниця мала можливість на власні очі бачити як облаштовується технічне господарство її підрозділу. За три десятиліття роботи не порахувати скільки хіманалізів довелось провести. Кожен із них важливий, бо якість води, яка використовується для техно­логічних потреб електростанції, впливає на безпеку. Наталія Михай­лівна разом зі своїми колегами здійснює контроль вод­­но­хімічного режиму систем турбінного відділення, хімводо­очищення, пускорезервної котельні, резервної дизельної електростанції, очисних споруд, тощо.

Колектив хімічного цеху об’єднує різних за фахом працівників. За  словами Наталії Коло­мійчук, тут панує дух великої відповідальності за доручену справу. Кожен - особистість.

Уже багато років трудовий колектив хімічного цеху доручає Наталії Михайлівні відстоювати свої інтереси у профспілковому комітеті у ранзі голови цехкому та голови комісії з органі­зації оздоровлення членів профспілки.

- Якість виконання професійних обов’язків, - розмірковує Наталія Коломійчук, - залежить насамперед від морально-психологічної атмосфери в колективі. Головне, щоб кожен відчував, що він не опиниться на самоті зі своїми проблемами. До мене звертаються з різними питаннями. Левову частину їх складають прохання у сприянні в оздоровленні та лікуванні за рахунок путівок, які замовляє профспілковий комітет.

У колективі хімічного цеху Наталію Коломійчук поважають за людяність та доброту. Вона вміє співпереживати, знаходить теплі і щирі слова для підтримки. Правда, останнім часом все важче доводиться «вибивати» преференції для працівників свого цеху, бо потреби в оздоровленні працівників електростанції постійно збільшуються, а фінансування навпаки скорочується. Далися взнаки наслідки анексії Криму, де раніше були бази для відпочинку атомників.

Наталію Коломійчук у хімічному цеху знають не тільки як сумлінну працівницю, а й хорошого організатора змістовного відпочинку персоналу. Саме вона стала ініціатором проведення кондитерських конкурсів. Її колеги мали можливість здивувати знайомих смачними тортами, тістечками, салатами. За­пам’яталась участь працівників хіміч­ного цеху у виставках вишитих картин, рушників.

- Творчість не може належати тільки собі. Її треба пропагувати, - розповідає Наталія Коломійчук. - Працівники електростанції та жителі міста із захопленням сприйняли майстерність наших вишивальниць Людмили Черняк, Марії Супрун, Ганни Гізун, Ольги Гнатів, Світлани Шишук, Ірини Шишук, Тетяни Бернацької. Приємно здивувати може кожен працівник. І ми прагнемо у цьому посприяти.

Олександр Шустерук

Фото автора