Хмельницька атомна електростанція була для мене головним підприємством в житті, хоча трудовий шлях розпочався значно раніше,- у 1962 році. Продовжую трудитись і далі, нині вже не безпосередньо на станції. А спогади про колектив енергетиків найкращі, адже поруч працювали такі знані фахівці, як заступник головного інженера з ремонту Петро Ілліч Куімов, начальник конструкторсько-технологічного відділу Віктор Олексійович Цурик, керівник конструкторської групи Леонід Якович Вагнер, інженери відділу КТВ Сергій Георгійович Жежеленко, Людмила Леонідівна Кравченко, Тамара Людвигівна Гоцюк, Галина Степанівна Кочергіна, Валерій Євгенович Швець, Надія Іванівна Друк, Наталія Іванівна Тимохіна та інші.
Одна з перших технічних проблем, вирішення якої було надзвичайно важливе для виробництва, пов’язана з краном кругової дії (полярним). На заводі-виробнику м.Красноярська під час збирання металоконструкцій ходової частини був допущений брак. З’ясовуючи причини, ми дійшли висновку, що необхідно зрізати певну кількість зварювальних швів, виготовити деякі нові деталі і провести повторне збирання конструкції. Обсяг робіт передбачався чималий. Запросили спеціалістів заводу-виробника, з якими прибув на станцію особисто Міністр важкого машинобудування СРСР (тоді це було можливим). Тривалі дебати і аргументація з боку замовника призвела до рішення про перемонтування бракованої частини крана. Роботи велись злагоджено і оперативно. Ми впорались із завданням, і я особисто «покатався» на полярному крані, який став рухатись без ривків, плавно і велично. Названі вище спеціалісти доклали багато сил і розуму у цю і сотні інших важливих справ. Мені радісно усвідомлювати, що до пуску станції був причетний і я.
Леонтій Подковенко,
почесний винахідник та раціоналізатор СРСР
