Наша вiдкритiсть – шлях до порозумiння з громадськiстю

Цех радіаційної безпеки  опікується, як випливає з його назви, доволі специфічним явищем, яке очима не побачиш та на дотик не відчуєш. Бо й справді, як би настирливо не мусувалася у інформаційному просторі, особливо після чорнобильської катастрофи, тема нібито підвищеного, а то й дуже високого радіаційного фону в тій чи іншій місцевості, це всього лише гучні заяви, не підкріплені реальними показниками, отриманими надчутливим обладнанням. Цифри кажуть самі за себе, їх не домалюєш, не підправиш комусь на догоду, насамперед за умови відкритості цієї діяльності. Адже дані  АСКРО, наприклад, оновлюються щодві­хвилини, і доступні вони не тільки персоналу ЦРБ. Усяк ба­жаючий познайомитися з такою інформацією, зауважу – в режимі он-лайн, може зробити це, відвідавши сайт ХАЕС.

- Радіаційна безпека на Хмельни­ць­кій АЕС, - зазначає начальник ЦРБ В.В.Андрійчук, - забезпечується наступними методами і засобами. Їх чотири: організаційні, технічні, радіаційно-гігіє­нічні, засоби інформаційного забезпечення.

До організаційних моментів належать процедура прийому персоналу на роботу з обов’язковим проходженням медогляду і відповідних інструктажів. А також навчання персоналу, перевірка знань, застосування нарядно-допускної системи, обхід робочих місць керівництвом станції, розробка програм, процедур, підтримка і підвищення кваліфікації. Словом все те, що гарантує належну підготовку персоналу, здатного діяти грамотно, фахово, оперативно.

Технічні засоби – це, передусім, застосування захисних екранів, сучасного обладнання, яке мінімізує присутність людини в зоні проведення робіт з підвищеною радіаційною небезпекою, проведення дезактивації обладнання, заповнення обладнання хімічно знесоленою і боро­вмісною водою.

Застосування основних і додаткових засобів індивідуального захисту передбачене радіаційно-гігієнічними нормами. А до сфери засобів інформаційного забезпечення належать блоки вимірювання радіаційних параметрів, системи баз даних, призначених для отримання, опрацювання і надання інформації персоналу станції та широкому загалу. Ми відкриті перед громадськістю.

- А вона пильно відслідковує ситуацію, бажаючи знати яка радіаційна обстановка принаймні у найближчій окрузі.

- Згідно із регламентом радіаційного контролю у ВП ХАЕС ми відстежуємо радіаційну обстановку на проммайданчику, у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження. Крім постів автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки персонал ЦРБ проводить контроль об’є­мної активності у пробах об’єктів довколишнього середовища – повітряному басейні, водному середовищі (р. Горинь, ставок-охолоджувач і контрольні свердловини на проммайданчику). Також здійснюється об’ємний контроль питної і мережевої води, атмосферних опадів, ґрунту, рослинності (хвоя, трава), сільгосппродуктів і продуктів харчування – зерна, молока, риби. Періодичність відбору проб для кожного виду досліджуваних об’єктів різна – від одного разу у квартал до одного разу на місяць, тиждень, так як це передбачено регламентуючими документами.

Хочу нагадати, що задовго до введення у експлуатацію енергоблока №1(енергетичний пуск відбувся в грудні 1988)  у 1983-1984 рр. в районі розташування Хмельницької АЕС був визначений так званий нульовий радіаційний фон. У 1987 році ми фіксували його зростання у 2-3 рази, - це прямий наслідок трагічних подій на Чорнобильській АЕС. А вже, починаючи з 1993 року, ситуація нормалізувалася, нульовий рівень відновився і зберігається таким дотепер. Пуск другого енергоблока ніяк не вплинув на показники радіаційного фону, їх росту ми жодного разу не спостерігали.

- У достовірності даних, отриманих персоналом ЦРБ, можна бути впевненими?

- Науковці профільних інститутів кожних три роки проводять атестацію наших лабораторій, в ході якої перевіряється відповідність показів наших приладів. Як правило, науковці привозять так звані «темні» проби з певним радіонуклідним складом. Нашим лаборантам вміст проб і показники їх активності невідомі. На своєму обладнанні вони успішно справляються із завданням, ідентифікуючи радіонуклідний склад і величину об’ємної активності цих «темних» проб, що свідчить як про належну кваліфікацію персоналу, так і про справність лабораторного обладнання, яке регулярно проходить метрологічну повірку. Отож, у достовірності наших даних сумніватися не варто.

До речі, у поточному році очікуємо суттєвого оновлення приладового парку, на що для ЦРБ виділено цільові кошти у сумі 17 мільйонів гривень. Це буде сучасне обладнання для лабораторії зовнішнього радіаційного контролю і лабораторії спектрометрії, а також прилади для оперативного персоналу, який працює в зоні суворого режиму.

- А в рамках продовження терміну експлуатації першого енергоблока також передбачена заміна певного обладнання?

- Так, будемо міняти на більш сучасні блоки детектування на першому енергоблоці і спецкорпусі. Блоки універсальні, тобто можуть однаково ефективно використовуватися як у зовнішньому середовищі, так і в промислових приміщеннях, де може бути висока температура, вологість.

Окрім цієї заміни передбачена модернізація системи нерозповсюдження радіоактивних забруднень, впрова­дження на першому енергоблоці системи автоматичного контролю активності теплоносія І контуру по реперних радіонуклідах. Якщо казати спрощено, система миттєво реагуватиме на розгерметизацію ТВЕЛів (її у нас, на щастя, в останні роки не було) та ідентифікуватиме продукти ділення. Наявність такої системи – одна із обов’язкових вимог загальних положень безпеки атомних електростанцій, отож маємо її виконати. Також планується впровадження радіаційного контролю активності тритію і вуглецю-14 в газоаерозольних викидах вентиляційних труб АЕС.

На нове обладнання очікуємо і в лабораторії індивідуального дозиметричного контролю.

- Хто за спеціальністю ваші працівники?

- У своїй більшості це радіофізики та радіохі­міки. Фактично половина персоналу свого часу здобувала освіту у Севастопольському  національному університеті ядерної енергетики і промисловості.

- А ви хто будете за фахом?

- Маю дві вищі освіти: інженер-електрик та інженер-теплоенергетик. Обидва рази здобував її в КПІ.

- Вікторе Володимировичу, нещодавно на ХАЕС завершила роботу комісія ДІЯРУ, яка перевіряла дотримання норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. Які рекомендації, зауваження щодо напрямку роботи ЦРБ були висловлені?

- Зауважень до нашої роботи не було. Та це не означає, що можемо почивати на лаврах. Ми чітко знаємо свої завдання і відповідальність, готові завжди діяти професійно, на користь підприємству і людям.

Я з розумінням ставлюся до певної недовіри громадськості, перестороги і остраху через близькість АЕС. Чорнобиль дався взнаки, і на це потрібно зважати. Мусимо терпляче пояснювати людям що й до чого, не уникати зустрічей і незручних запитань. Таке спілкування зменшує градус напруги, в цьому не раз переконувався особисто.

Ольга Сокол