Наукова історико-краєзнавча конференція у Ковелі

18 жовтня в Ковелі на Волині від­булась Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція, присвячена 27-й річниці незалежності України, 100-й річниці Української револю­ції та 500-й річниці надання Ковелю магдебурзького права. Організаторами заходу висту­пили Ковельська міська рада, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Волинський краєзнавчий музей та інші.

За матеріалами, представленими на форум, опубліковано збірник статей під назвою «Минуле і сучасне­ Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в українській та європейській історії». Вміщені тут публікації поді­лено на три розділи: «Ковель та ковельчани в європейській та укра­їнській історії», «Леся Українка, Олена Пчілка та родина Косачів в історії та культурі Волині та України» й «Загальні питання історичного краєзнавства та краєзнавчої освіти». Серед ілюстрацій видання – поштові листівки з видами Ковеля, історичні карти, знімки осіб, пов’язаних із цим унікальним краєм.

В ошатному науковому збірнику на 615 сторінок вміщено об’ємне дослідження наукового співробітника Нетішинського міського краєзнавчого музею Василя Вихованця «Загадкові реалії в житті князя Сангушка. Історичне розслідування». Рік наро­дження цього родоначальника великої князівської династії невідомий, відхід за межу, можливо, 1463-й. Його до наших днів також незрозуміле ім’я, як переконливо з наукових лінгвістичних позицій довів В. Вихованець, походить від литовського Санґ в тогочасній староукраїнській вимові типу Федір – Федюшко, Кость – Костюшко тощо. Отже, Санґ – Сангушко.

Цього разу автор поставив за мету пояснити низку незрозумілих явищ в житті волинського князя Сангушка Федоровича з роду литов­ського воло­даря Ольгерда Гедиміновича. Зокре­ма, розкрити причину появи дивного Акту «Князь Сангушко зізна­ється…» (від 23 серп­ня  1433 р. в м. Бродні) про надання йому королем Ягайлом­ родинного м. Ратна. Незвичайність його полягає в тому, що такий документ мав би надавати Сангушкові король, а не нібито навпаки, як було прийнято вважати. Питання, кому і чому зізнавався князь, в до­слідників століттями не виникало­.

Серед іншого, науковець доводить, що довготривале змагання за розлогу удільну батькову власність, зокрема місто Ратно, й за її незалеж­ність від Польської Корони відобразилось на малюнку герба князя Сан­гу­шка. Зміст його зображення для істориків також був тривалий час незрозумілим. Малюнок дивним чином і бачили, і тлумачили, бувало, кардинально протилежно. Науковець спробував дати вичерпні відповіді на всі проблеми, які перебували в полі зору переважно польських вчених, і навіть на ті, яких вони не помічали.

В передмові до корпусу статей ковельський міський голова Олег Кіндер зазначив: «Конференція, яка проходить у нашому місті раз у п’ять років, є однією із найбільш представницьких на теренах нашого краю. Її матеріали поповнюють наукові та до­слідницькі фонди. Вони – неоціненні для педагогів навчальних закладів, музейних працівників, людей, які цікавляться минулим Волині».

Тарас Вихованець