Не лише захоплення
На околицях Нетішина у будь яку пору року можна побачити Віктора Бондарця з його незмінним «другом» - фотоапаратом. Багато років тому чоловік серйозно захопився фотографуванням. Згодом захоплення набуло й визначеного напрямку – фіксування на фотоплівку птахів.
З приходом холодів на водосховищі Хмельницької АЕС з’явилася велика зграя лебедів. Віктор Бондарець охоче відгукнувся на пропозицію навідатись на місце їхньої «дислокації». За звичкою прихопив фотоапарат та бінокль.
Автомобіль транспортного цеху рухається дорогою біля каналу електростанції і повертає праворуч до території причалу, яким опікуються працівники гідротехнічного цеху. Тут водосховище видно як на долоні. Ми зразу помітили на водоймі велику кількість маленьких чорних цяточок. Це дикі гуси. Вони й потрапили у фокус оптики Віктора Івановича.
- Тут бачу крижнів, чернь чубату, пірникоз. А ось на опорах лінії електропередач причаїлись баклани. Я люблю наше водосховище, бо тут у різні пори року можна побачити до трьох десятків видів птахів,- коментує місцевий природолюб.
Ми рухаємось греблею. З вікна автомобіля видно як потужні хвилі наповзають на бетонні плити. Усвідомлюю, що на різних ділянках до берега охоче підходять дикі качки. Вони на мілинах знаходять для себе поживу, але не забувають й про безпеку: з наближенням будь-якого об’єкта втікають від берега на певну дистанцію.
Ось ми прибули на територію водосховища, яка прилягає до Острога. Саме тут облюбували місце лебеді. Їх кількість вражає. Віктор Бондарець, як досвідчений орнітолог засвідчує, що тут знаходиться не менше двох сотень птахів. Зграя тримається неподалік берега. Як тільки наша група ступила на поверхню бетонної дамби, лебеді неначе за командою підійшли ближче.
- Бачите, чим вони відрізняються від качок,- в людях лебеді бачать друзів, - свідчить Віктор Іванович.
Перед поїздкою водій автомобіля, працівники відділу роботи з громадськістю припасли з собою окрайці хліба, щоб почастувати пернатих, який для них є своєрідним делікатесом.
Біля бетонних плит встановлено таблички із застереженням, щоб відвідувачі не годували птахів хлібом, бо, мовляв, це може призвести до їх захворювання.
- За лебедями на нашому водосховищі я спостерігаю майже десять років, - коментує Віктор Бондарець, - але ще жодного разу не стикався із фактами загибелі птахів через годування хлібом. Застереження, напевно, зроблене з метою недопущення перегодовування птахів, бо охочих почастувати пернатих завжди вистачає.
Про те, що інтерес до лебедів великий, свідчить наявність корму на краю бетонної дамби. Спостерігаємо золотисті «плями» з пшениці та інших злакових Навіть стоїть картонна коробка, в якій хтось накришив шматки хліба. Такі подарунки для птахів залишають відвідувачі водосховища з Острога, Нетішина та всієї округи. Найбільше паломництво у вихідні дні. Бувають весільні пари, яким кмітливі фотографи влаштовують своєрідні фотосесії. У народі лебедів вважають символом вірності та кохання.
Поки тривали оглядини місця перебування лебедів, зав’язалась розмова із орнітологом-любителем.
- На водосховищі Хмельницької АЕС в основному можна побачити лебедів-шипунів, - продовжує розповідь Віктор Бондарець, - які поширені у Європі. Назву вони одержали через своєрідний голос, схожий на шипіння. Такі птахи зустрічаються у Сибіру, Північній Америці, азійських країнах. У більшості країн шипуни живуть у парках і водоймах. Звикли зимувати в теплих країнах, і повертаються, як тільки починає скресати крига. Наявність водосховища Хмельницької АЕС, яке не замерзає і в люті морози, внесла корективи у життя певних представників пернатого співтовариства. Вони облюбували це місце. Тут сприятлива екологічна обстановка. Як відомо, лебеді дуже чутливі до хімічних забруднень довкілля і обминають місця, малопридатні для життєдіяльності.
На водосховищі біля лебедів значна кількість інших птахів. Доступною їжею охоче ласують дикі качки, попелюх, синички. Це підстава для оптимізму, що холодну пору року вони успішно переживуть.
У домашньому фотоархіві Віктора Бондарця зберігається більше тисячі унікальних фотографій різних птахів, яких, зазвичай, можна побачити на території України та інших держав. Він користувався нагодою фотографувати їх у таких країнах, як Англія, Франція, Польща, Болгарія, Камбоджа, Таїланд. Фотографування птахів для Віктора Бондарця стало не тільки захопленням, а й душевною потребою. Він вже не один рік виношує ідею випуску ілюстрованого фотоальбому про птахів, які зустрічаються в Україні. Ініціативу нашого земляка підтримав Інститут зоології Академії наук України, а науковий співробітник цього закладу Геннадій Фесенко погодився стати співавтором і взяти на себе підготовку наукових коментарів. Книга вже майже готова. Але через фінансову скруту не вдається найти зацікавленого видавця.
Згадуючи про співпрацю із Геннадієм Фесенком, Віктор Іванович розповів, що саме він посприяв у ідентифікації місця кільцювання одного з лебедів, якого кілька років тому було помічено на водосховищі. Наявність на нозі номера «65 ТР» засвідчила його «реєстрацію» на угорському озері «Балатон». На нашу водойму потрапляють лебеді із Польщі, Прибалтики. Віктор Іванович про це жартує, що їм вже давно непотрібен візовий режим.
Олександр Шустерук
Фото автора
