Не оминули глобальну світову проблему

16 вересня у рамках святкування Дня міста та з нагоди 34-річчя підписання Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, відбувся еко-челенж «Все в наших руках», який проводився на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 міста Славути. Організаторами заходу були Управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради та Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Славутської міської ради.

Відкриваючи захід, з промовою до присутніх звернувся міський голова Василь Сидор. Він акцентував увагу на необхідності виховання підростаючого покоління за екологічно-етичними принципами.

- Із впровадженням сучасних технологій та новітніх розробок дуже важливо не забувати про найголовніше – наслідки. Ми повинні починати з найменшого – привчити дітей викидати обгортку від морозива в урну, а дорослих - не спалювати листя та сміття. Це є момент поваги і  гідного ставлення один до одного. Ми живемо у суспільстві і маємо усвідомлювати наскільки наші вчинки відповідають розумним потребам, чи не завдаємо ми шкоди  ближнім, зрештою і планеті. Я щиро дякую батькам, вчителям, вихователям, які змалку привчають дітей не смітити та бережно ставитися до природи. Бережімо багатства нашої планети та пам’ятаймо – все в наших руках! – сказав Василь Сидор.

Василь Богданович представив учасникам форуму доктора медичних наук, доцента, завідувача кафедри громадського здоров’я Національного університету «Острозька академія», заслуженого працівника освіти Ігоря Грищука. Для славутської аудиторії він запропонував тему  періодичних атмосферних забруднень, які несприятливо впливають на загальну захворюваність населення. Під час оприлюднення глобальних екологічних проблем йшлося про озоно­вий шар.

Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією із головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота увійшла у нове тисячоліття. Мільйони молекул озону руйнуються щохвилини, результатом цього процесу є збільшення кількості ультрафіолетового випромінювання, яке досягає поверхні Землі. Подолання цієї проблеми можливе лише завдяки скоординованим діям усього людства. Зберегти озон хоча б на побутовому рівні людині під силу, а саме: відмовитись від використання озоноруйнівних речовин, які застосовуються для охолодження і кондиціонування повітря, спінювачів, розчинників та охолоджувачів; зменшити використання на побутовому рівні аерозольних ба­лончиків (освіжувачів по­вітря, різноманітних лаків, фарб тощо); не спалювати листя, траву, гілки дерев, будь-які побутові відходи (поліетилен, резину, пластмасу), а також потрібно вивозити на спеціалізовані об’єкти утилізації сміття, яке не піддається швидкому природному перегниванню.

Начальник відділу охо­рони навколишнього се­редовища Хмельницької АЕС Олександр Левицький на конкретних прикладах розповів про заходи, які постійно вживаються на електростанції для зменшення викиду так званих парникових газів. Цей процес перебуває під контролем фахівців.

Промовці не обмежились констатацію глобальних проблем довкілля. Головний лісничий ДП «Славутське лісове господарство» Олександр Веремій ознайомив присутніх із лісовою екосистемою та  роботою лісівників, які працюють над збереженням і збагаченням лісового фонду, впровадженням новацій. Про важливість збереження фіто- та біорізноманіття, як важливих елементів природних екосистем; стабільність та самовідновлюваність, які є основою забезпечення сталого розвитку у регіоні, розповів фахівець із екологічної освіти національного природного парку Хмельниччини «Мале Полісся» Юрій Лукащук.

Унікальність природи Малого Полісся стала поштовхом для прийняття Указу Президента України від 2 серпня 2013 року №420/2013 «Про створення національного природного парку «Мале Полісся», загальна площа якого складає 9515,1 гектара і окреслений в межах території Славутського та Ізяславського районів. У лісовому фонді цієї території домінують природні культури сосни звичайної  (понад 50 відсотків площ), берези повислої. Крім того, зустрічаються окремі ділянки дубово-грабових лісів. Лучна рослинність зосереджена здебільшого у заплаві річки Горинь. Тут переважають болотисті, торф’яні луки. Територія парку - скарб для дослідників. Тут представлені всі типи боліт східної час­тини Малого Полісся, болотної рослинності на різних стадіях розвитку. Це рідкісні утворення не лише на території краю, а й країни. Унікальною є флора, до якої входять майже 700 видів судинних рослин, 15 із яких занесені до Червоної Книги, а 35 видів підлягають особ­ливій охороні на території області. Фауна проектованого парку представлена 255 видами хребет­них тварин. Тут зустрічаються чотири види тварин Європейського Червоного списку, 101 вид додатку другої Бернської конвенції, 11 видів тварин, які занесені до Червоної Книги України, та 53 види під особливою охороною у Хмельницькій області.

У плані збереження та примноження зелених насаджень Славутчини не стоять осторонь  мешканці міста. Розробляються нові екологічні проекти. Саме про них розповів Олександр Кулачинський – інженер з охорони навколишнього середовища КП «Славута Сервіс».

Крім озвучення диску­сійних питань активна робота учасників екологічного захисту тривала у тематичних секціях, під час майстер-класів для пропагандистів природозахисної діяльності.

У пригоді стала довідкова література, яку презентувала директорка «Центру професійного розвитку педагогічних працівників» Славутської міської ради Алла Поліщук та представники відділу роботи з громадськістю та ЗМІ Хмельницької АЕС.Еко-челенж завершився врученням сертифікатів активним спікерам та пізнавальною екскурсією до ДП «Славутське лісове господарство».

Олександр Шустерук

Фото автора